24 вересня в м. Полтава відбулася конференція «Напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я України», яка проходила під головуванням заступника Міністра охорони здоров’я Віктора Петровича Лисака. Участь у заході взяли директор Департаменту управління та контролю якості медичних послуг І. В. Шпак, голова Асоціації працівників лікарняних кас України, д. мед. н., професор, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій, начальник Управління економіки медичного страхування та соціальних програм Л. М. Підгорна, начальник відділу управління якістю та стандартизації медичної допомоги Департаменту управління та контролю якості медичних послуг М. М. Островерха, головний спеціаліст Управління економіки медичного страхування та соціальних програм Н. Л. Буднік, завідуюча відділом економічних досліджень охорони здоров’я та медичного страхування ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» М. В. Шевченко, представники палати лікарів землі Баден-Вютенберг, керівники лікувально-профілактичних закладів.
Заступник Міністра охорони здоров’я Віктор Петрович Лисак виступив із доповіддю, в якій висвітлив основні напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я України. Серед основних складових реформування медицини він назвав розвиток мережі сільських лікарень, укомплектування їх сучасним медичним обладнанням і кваліфікованим персоналом. Віктор Лисак також наголосив на необхідності створення амбулаторій сімейної медицини на базі дільничних лікарень та ФАПів у населених пунктах, де проживає понад 1000 осіб.
Про роль та місце лікарняних кас України у реформуванні системи охорони здоров’я розповів В. Д. Парій; про досвід реформування охорони здоров’я Полтавщини - Ю. В. Курилко; про експертизу якості медичної допомоги та клінічний аудит – І. В. Шпак; про створеня інформаційної корпоративної мережі м. Полтава – С. О. Котов – начальник управління охорони здоров’я Полтавської ОДА; про досвід використання міжнародного економічного аназлізу та сучасних медичних інформаційних систем в управлінні галуззю охорони здоров’я України – С. О. Дяченко – генеральний директор ООО «СІЕТ»; про співпрацю лікарняних кас із вітчизняними виробниками та сучасні принципи виробництва лікарських засобів – А. В. Кабачна – д. фарм. н. із кафедри менеджменту сімейної медицини ХМАПО.
Представники німецької делегації ознайомили зі складовими медичного страхування в Німеччині, їх роллю та місцем (виступив – президент Палати лікарів землі Баден – Вютемберг – Клаус Баєр); із реформами в медичному страхуванні Німеччини (виступив – виконавчий директор Палати лікарів землі Баден – Вютемберг Армін Флор); з проблемами медичного страхування в Німеччині на погляд лікаря (виступив - представник Палати лікарів Німеччини, практикуючий сімейний лікар – Стефан Родер).
Житомирщину на конференції представляли начальник управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації Олександр Костянтинович Толстанов, виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський, головний лікар Житомирського обласного медичного центру Володимир Іванович Хренов, головний лікар Житомирського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Юрій Якович Галінський. Закрема, О. К. Толстанов виступив із доповіддю «Організація взаємодії обласного управління охорони здоров’я та лікувальних закладів з благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області».
В. Д. Парій, аналізуючи роль і місце лікарняних кас України в реформуванні системи охорони здоров’я, зазначив, що лікарняні каси - громадські об’єднання населення, яке не бажає чекати дотримання від держави безплатних соціальних гарантій і готові самостійно на засадах громадсько-солідарної участі забезпечувати доступною та якісною медичною допомогою членів організацій. До лікарняних кас вступають люди, котрі занепокоєні необхідністю підтримки власного здоров’я. ЛК має механізм залучення додаткових фінансових ресурсів для забезпечення доступної та якісної медичної допомоги членам організації на основі їх дольової участі; та механізм контролю за ефективним і раціональним використанням коштів.
-У своїй діяльності лікарняні каси використовують технології, які дають можливість знизити фінансові затрати населення при зверненні за медичною допомогою, стимулювати підвищення рівня медичних послуг у зв’язку з наявністю в окремих із них системи контролю якості надання медичної допомоги, - наголосив Валентин Дмитрович. - Діяльність лікарняних кас у спектрі сучасних можливостей пошуку додаткових джерел фінансування викликає найбільший інтерес, бо дозволяє забезпечити необхідні обсяги медичної допомоги.
За своїми організаційно-методичними особливостями лікарняні каси можуть бути альтернативою добровільного медичного соціального страхування і несуть у той потенціал навичок, який дозволить опанувати основи державного соціального медичного страхування.
За словами В. Д. Парія, метою діяльності лікарняних кас є солідарна участь населення у вирішенні питань медикаментозного забезпечення в межах діючого законодавства України; формування такої організаційної структури ЛК, яка б була фінансово доступною кожному громадянину та забезпечувала б його належною медичною допомогою на певний території; відпрацювання нових організаційно-правових взаємовідносин, побудованих на договірних засадах, між ЛК, органами управління охорони здоров’я, лікувальними закладами, сімейними лікарями щодо медикаментозного забезпечення членів ЛК, запровадження системи управління якістю лікувально-діагностичного процесу на основі найкращої медичної практики – доказової медицини; відпрацювання договірних взаємовідносини з підприємствами, установами, організаціями різних форм власності щодо колективного членства в ЛК; розроблення організаційно-функціональної моделі філій ЛК у районах і містах області;формування автоматизованої системи персоніфікованого обліку членів ЛК, сплати ними членських внесків, використання коштів на програми медичного забезпечення, а також контроль за використанням медикаментів закладами охорони здоров’я.
Лікарняні каси в нашій державі функціонують на основі Законів України «Про благодійництво та благодійні організації», «Про об’єднання громадян».
Станом на 1.01.2009 року в державі нараховується 235 лікарняних кас. Вони діють в усіх областях (окрім Тернопільської, АР Крим, м. Києва) та об’єднують більше 746 тисяч осіб. Найпотужнішою за кількістю тих, хто перебуває в ЛК, і за обсягами надання медичної допомоги є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області», - зазначив В. Д. Парій. - Сумарний обсяг коштів, акумульованих лікарняними касами у І півріччі 2009 року, складає 37,8 млн. грн. (І півріччя 2008 р.– 29,32 млн. грн.) Найбільші суми надійшли до лікарняних кас Житомирської (10,9 млн. грн.), Полтавської (4,2 млн. грн.) і Чернігівської (3,7 млн. грн.) областей. Питома вага коштів підприємств, установ та організацій у загальних надходженнях до лікарняних кас складає 1,6 млн. грн. (4,3%).
Сума витрат за І півріччя 2009 року з коштів лікарняних кас у цілому по Україні становила 36,8 млн. грн.(у І півріччі 2008 р.– 29,7 млн. грн.), в тому числі: на придбання медикаментів – 29032,62 тис. грн. (78,8 %);
на придбання виробів медичного призначення - 667,94 тис. грн. (1,8%);
на ведення справ та утримання кас – 5934,06 тис. грн. (16,1%);
інші витрати – 1211,62 тис. грн. (3,3%).
За рахунок лікарняних кас медикаменти отримали 241 332 особи, що складає 32,3 % від загальної кількості членів лікарняних кас.
У середньому з розрахунку на одного члена лікарняної каси надходження складають 50,6 грн., витрати – 49,4 грн.
Витрати на медикаменти в розрахунку на одного члена лікарняної каси, який їх отримав, складають 120,3 грн., що на 16,1% більше ніж у попередньому році.
В. Д. Парій детально проаналізував, як лікарняні каси сприяють реформуванню галузі охорни здоров’я: втіленню формулярної системи, системи контролю та управління якостю медичної допомоги; розвитку ПМСД і сімейної медицини.
Виданий Наказ МОЗ України №529 «Про запровадження формулярної системи в Україні».
За оперативною інформацією, Державний лікарський формуляр не використовується в лікувальних закладах України.
У Житомирській області з 2000 року вийшло 5 видань формуляру, у Полтавській із 2003 року – 4. Лікарі повністю володіють принципами роботи з формуляром.
За оперативною інформацією, у 80% випадків лікування лікарі не використовують протоколи надання медичної допомоги.
В регіональних ЛК в основу контролю якості покладено дотримання протоколів лікування та проведення фармакоекономічних методів аналізу (АВС-VEN) .
(За їх результатами, близько 25% коштів витрачається на закупівлю другорядних препаратів).
Як наголоси В. Д. Парії, ЛК – це реальний фундамент медичного страхування. В цих організаціях запроваджений персоніфікований облік надходжень і витрат коштів по кожному громадянину.
У населення формується позитивне мислення щодо необхідності участі в співоплаті медичних послуг;а у медичних працівників – щодо необхідності стандартизації медичних послуг.
В діяльності ЛК наявні проблеми: організаційні (відсутність достатньої законодавчої бази (Закону «Про лікарняні каси»); недостатня підтримка органами влади та місцевого самоврядування); соціально-психологічні (бажання пацієнтів отримати повний комплекс медичних послуг при мінімальному розмірі членського внеску; несвоєчасна сплата або несплата членських внесків; віра в ст.49 Конституції щодо безоплатної медичної допомоги; реклама лікарських препаратів); медичні проблеми (складність впровадження системи стандартизації медичних технологій (локальних клінічних протоколів, лікарського формуляру), що приводить до нераціонального використання коштів; неготовність системи охорони здоров’я до дотриманням договірних взаємовідносин і співпраці з досить жорстким позавідомчим контролем за використанням медикаментів; агресивна маркетингова політика окремих фармвиробників; відсутність у лікарів фінансової мотивації призначати якісне, необхідне та ефективне лікування).
- Для вдосконалення роботи ЛК потрібно покращити якість надання медичної допомоги членам ЛК шляхом впровадження локальних протоколів лікування та розробки нового видання Лікарського формуляру; перейти від контролю до управління якістю надання медичної допомоги; розширити медичні благодійні програми; провести спільно з органами влади та місцевого самоврядування активну інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення, - повідомив Валентин Дмитрович.
Лікарняні каси в Україні у нинішній соціально-економічній ситуації є найоптимальнішими структурами для медикаментозного та діагностичного забезпечення населення при виникненні медичного ризику у пацієнтів.
Запропонована та апробована організаційна схема діяльності регіональних ЛК дозволяє охопити населення та заклади охорони здоров’я всього регіону (від ФАПів до обласних лікувально-профілактичних закладів), дає можливість функціонувати ЛК незалежно від кількості їх членів в районі, місті, в єдиному медичному просторі, тісно співпрацювати з органами управління охорони здоров’я й інтегруватися з медичними закладами інших регіонів України для забезпечення членів ЛК належною медичною допомогою.
У своїй доповіді «Організація взаємодії обласного управління охорони здоров’я та лікувальних закладів із благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» О. К. Толстанов акцентував увагу присутніх на тому, що у 2000 році за ініціативи управління охорони здоров’я було створено обласну благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області», першими учасниками якої стали медичні працівники. Правильність обраної стратегії розвитку підтверджена тим, що зараз в ЛК перебуває майже 200 тис. жителів області (15% від загальної кількості населення).
-Лікарняна каса стала потужним джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я Житомирщини. За весь період діяльності медичні установи області отримали від цієї організації ліків на суму понад 80 млн. грн. Розмір фінансування в перерахунку на одного члена ЛК у 2009 році в 2,8 рази перевищив аналогічний показник бюджетного фінансування по статті коду економічної класифікації видатків (КЕКВ) 1132 "Медикаменти та вироби медичного призначення" в перерахунку на одного жителя, - наголосив Олександр Костянтинович. - Яскравим прикладом можливостей лікарняної каси є об’єми додаткового забезпечення обласної клінічної лікарні імені О. Ф. Гербачевського. У 2009 році вона отримала від лікарняної каси ліків на суму 4 млн. 689 тис. грн., що перевищує бюджетне фінансування у 2,2 рази, а частка пацієнтів ЛК становила лише 37%.
Незначний розмір щомісячного внеску (20 грн.) за умови наявності системи стандартизації та контролю за якістю медичної допомоги дозволяє забезпечити лікування без обмеження розміру витрат і кількості звернень.
За словами начальника управління охорони здоров’я, медична допомога за рахунок ЛК у закладах охорони здоров’я області в 2009 році надавалася в понад 300 тисяч випадків на загальну суму понад 18 млн. грн.
Лікарняна каса не лише залучає додаткові кошти в охорону здоров’я та забезпечує медикаментами. Спільно з управлінням охорони здоров’я обласної державної адміністрації вона сприяє покращенню якості надання медичної допомоги шляхом впровадження системи стандартизації, яка проходить поетапно.
На основі нормативних документів міністерства охорони здоров’я в області впроваджується система управління якістю медичної допомоги. За допомогою інформаційних технологій ЛК здійснюються фармакотерапевтичні та фармакоекономічні види аналізу, порівнюються середні витрати на лікування по нозологічним формам, відділенням, лікувальним закладам, лікарям.
Проведення лікарняною касою позавідомчого громадського контролю якості лікування дозволяє забезпечити постійний моніторинг і оцінку діяльності лікувальних закладів та лікарів за показниками вартості лікування та кількості недоліків, залучати лікарів до формування та розробки стандартів лікування, знизити витрати коштів і кількість побічних реакцій за рахунок раціонального призначення ліків.
Спільно з Лікарняною касою розроблена організаційно-функціональна модель співпраці з сімейними лікарями як фондоутримувачами коштів.
Підсумовуючи свій виступ, О. К. Толстанов наголосив, що на сучасному етапі розвиток лікарняних кас дозволить вирішити одне з основних завдань галузі – забезпечити доступність тих видів медичної допомоги, які недостатньо фінансуються за рахунок бюджетних коштів, збільшити об’єм та якість медичних послуг і забезпечити належний контроль за їх наданням.
Діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» слід розглядати як полігон для відпрацювання всіх елементів страхової медицини (стандартизації медичної допомоги, персоніфікованого обліку внесків, договірних відносин із підприємствами, лікувальними закладами, медичними працівниками, пацієнтами).
Під час обговорення учасниками конференції було внесено декілька конструктивних пропозицій. Зокрема, про необхідність прискорення прийняття Верховною Радою України закону про медичне страхування.
