Як часто, дивлячись на свою дитину, ми хочемо знати, що ж у цій маленькій голівці діється, про що наш малюк думає, і що його непокоїть. На ці питання можна відповісти, «прочитавши» дитячий малюнок.
Із самих перших моментів, коли малюк бере в руки олівець, він малює. Також, як ми - дорослі, виливаємо душу комусь із близьких чи пишемо свої думки та переживання в особистий щоденник, так і дитина в своєму малюнку розповідає про своє сприйняття життя, про свій настрій, про свої переживання. Що б не відбувалося в родині, як би дитина ні відчувала себе, як би не ставився до оточуючих - все відображається в малюнку. У малюнку дитина самовиражається.
Розгадати суть малюнка дитини можна за обраними кольорами, по розташуванню картинки на аркуші, по намальованих предметах.
«Прочитати» малюнок до найменших подробиць - це справа психологів. Але деякі деталі Ви й самі можете проаналізувати: вловити тривожні моменти, зрозуміти настрій малюка, дізнатися про його страхи. І ці знання будуть своєрідним містком між Вами та малюком. Необов'язково давати дитині якусь тему. Просто в той час, коли дитина малює, зверніть увагу на колір малюнка, на лінії, на штрихування, чи є контури у зображених на малюнку предметів.
Якщо Ви хочете зрозуміти, наскільки затишно відчуває себе дитина в родині, запропонуйте їй намалювати, наприклад, свою сім'ю. Звичайно, це треба робити ненав'язливо, у грі, а не сидіти над дитиною під час творчості. Нехай малюк малює, як цього бажає він сам.
Спробуйте поговорити з дитиною про її малюнок, простежте, кого малюк зображує першим, кого - останнім, кого взагалі «забув» намалювати і чому. Зверніть увагу на те, як розташовані члени сім'ї, на близькість і віддаленість їх один від одного, на місце знаходження малюка серед них.
Найулюбленішого члена сім'ї дитина обов'язково прикрасить якоюсь деталлю, тобто буде наряджати. Найавторитетнішого члена родини, швидше за все, намалюють великим. Якщо малюк малює себе між батьками, то він задоволений ставленням до нього в родині, а якщо він не намалює себе взагалі, або ж зображує десь в сторінці чи навіть поза домом, то про це варто замислитися. Отже, дитина самотня, і їй потрібна допомога. Дитина-егоїст, дитина-кумир зображає себе крупнішою за всіх. Дуже важливо також загальне враження від малюнка. Зверніть увагу на вираз осіб людей. Які емоції вони виявляють: посмішку ... печаль?
Деякі частини тіла малюк може особливо виділити у тієї чи іншої фігури. Наприклад, якщо у мами виділено рот, то вона своїми повчаннями, нотаціями та настановами тисне на малюка. Дуже важливо звернути увагу на руки. Дуже довгі руки або іноді їх відсутність говорять про агресію, що походить від члена сім'ї в сторону дитини.
Іноді малюки свідомо не малюють когось із родини і при цьому приводять досить логічні пояснення. Наприклад, дитина забуває намалювати брата, до якого вона відчуває ревнощі, або ж відсутність останнього пояснює тим, що той гуляє в парку, або знаходиться десь в іншій кімнаті.
Обов'язково подивіться на кольори, вибрані малюком. Так, стурбовані чимось діти, малюють темними, «важкими» кольорами. А яскраві, ніжні кольори говорять про нормальний настрій дитини. Коричневий і чорний кольори сигналізують про пригніченість, дискомфорт; жовтий, фіолетовий - про врівноваженість, позитивні емоції. Холодні кольори свідчать про конфлікт у родині. Наприклад, якщо малюк темними тонами малює члена сім'ї (особливо чорним), це говорить про негативні почуття малюка до даної людини. Наприклад, дитина намалювала маму з чорними волоссям або в чорній одежі. Цим вона висловлює своє внутрішнє хвилювання по відношенню до неї. Можливо, мама сильно зайнята, і йому не вистачає її ласки і спілкування з нею. Червоний колір іноді трактується як агресія, висока збудливість. Блакитний, рожевий кольори повні життєрадісності, відмінного настрою.
Для того, щоб допомогти дитині визначитися зі ставленням до самої себе, їй можна запропонувати намалювати автопортрет. Тут потрібно звернути увагу на розташування малюнка на аркуші, щоб зрозуміти рівень самооцінки дитини; поглянути на кольорову гаму малюнка, щоб зрозуміти настрій малюка. Зверніть увагу на намальовані риси обличчя. Наприклад, відсутність вух говорить про те, що дитина «не чує» оточуючих, їх зауважень. Великі очі говорять про те, що дитина стурбована тим, що про неї думають оточуючі. Усмішка на обличчі - дитина розкрита для спілкування.
Будь-яка ваша спроба стати ближче до Вашого малюка і зрозуміти його буде винагороджена його любов'ю до людей і його успіхами в житті.
