ЄС: переваги та ризики для Житомирщини

Сьогодні, 27 червня, Україна та Європейський Союз підписали економічну частину Угоди про асоціацію, що передбачає створення зони вільної торгівлі. Документ підписали під час саміту ЄС у Брюсселі від європейської сторони - президент Європейської Ради Герман ван Ромпей, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. З українського боку підпис поставив президент Петро Порошенко.

Це безумовно важливий і відповідальний крок. Зона вільної торгівлі, з одного боку, відкриє європейський ринок для українських товарів, з іншої - здешевить імпорт європейської продукції, а також сприятиме залученню інвестицій ЄС.

Проте за декілька днів до підписання ні уряд, ні прем'єр-міністр не показали жодного документу, який би представив реальну картину розрахунків так званих євроінтеграційних витрат в короткостроковій перспективі. Скільки знадобиться часу і коштів для модернізації економіки України?

Яка ціна адаптації вітчизняних товарів до стандартів і регламентів ЄС? Що планується робити для захисту тих галузей, які стануть найуразливішими після набуття чинності умов вільної торгівлі з ЄС? Яким чином підписання угоди вплине на соціальні стандарти життя українців? Пропонуємо проаналізувати точки зору фахових експертів щодо позитивних та негативних наслідків підписання угоди для українців і, звичайно, житомирян, на найближчу перспективу.



Чого прагнути
Фінансування сфери охорони здоров’я здійснюється з двох основних джерел (державний бюджет та фонди соціального страхування), що дозволяє медичним закладам використовувати сучасне медичне обладнання.
Пацієнт сам обирає лікувальний заклад та лікаря (що стимулює конкуренцію), в той час коли хворий в Україні чітко прив’язаний до лікарні за місцем свого проживання
Інвестування в ефективні заходи, що здатні вирішувати проблеми громадського здоров’я в межах країни та між державами регіону, що дозволяє прогнозувати зміни, а також підтримувати інновації в сфері охорони здоров’я.
Розвинена система медичного страхування (цільові внески є обов’язковими для всіх одержувачів доходів і сплачуються у вигляді певного відсотка від заробітної плати Франція - 16%, Італія - 13%, Нідерланди - 9%)

До чого бути готовим
Слід зазначити, структурні перетворення медичних стандартів на європейські норми є дуже затратними, країні недостатньо часу, фінансових ресурсів, відповідної інфраструктури, а також виникає необхідність приведення до європейських стандартів навчання персоналу, для досягнення відповідного рівня обслуговування.
У разі приведення української медицини до європейських стандартів частина лікарів втратить роботу, а також доведеться закрити певну кількість лікарень. Також слід зазначити, що на послуги медичного страхування жителі Європи витрачають від близько 14% заробітної платні, в той час як в Україні відрахування складають 6%.
Крім того, ми будемо змушені скоротити близько 15% лікарів, або близько 600 фахівців.

Довідково:
За даними 2013 року показник забезпечення лікарями на 10 тис. жителів в Україні складає 42 лікарі, в Житомирській області – 34, в ЄС – 33,0. Забезпеченість населення лікарняними ліжками на 10 тис. жителів: Україна – 82, Житомирська область – 78, ЄС – 55.
Таким чином, забезпеченість лікарями та ліжкомісцями в області та Україні вже перевищує європейські реалії.



Чого прагнути
Високий стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення оплати роботи вчителів в ЄС.
Запровадження принципів створення європейського простору вищої освіти закріплених у документах Болонської системи навчання, зокрема:
- незалежність та автономія університетів забезпечували
постійну адаптацію систем вищої освіти і наукових досліджень відповідно до нових потреб, вимог суспільства та розвитку наукових знань;
- запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
- Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ECTS), як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладах, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача.

До чого бути готовим
У разі переходу на європейські стандарти освіти в області доведеться звільнити 15 тисяч вчителів.

Довідково
В Житомирській області нараховується 28,6 тис. вчителів. На 10 тис. населення припадає 203 вчителя. По Україні нараховується 510 тис. вчителів (або на 10 тис. населення припадає 114 вчителів).
В країнах Европейського Союзу нараховується приблизно 5 млн вчителів. На 10 тис.населення припадає 100 вчителів.



Чого прагнути
У країнах Європи, які були засновниками Європейського Союзу рівень заробітної плати найвищий.
Більше всіх отримують жителі Великобританії - 3118 євро та Нідерландів – 3007 євро.
Середній заробіток жителів Німеччини становить 2980 євро, Данії - 2947 євро, Бельгії 2784 євро, Австрії 2746 євро, Ірландії 2639 євро, Швеції 2576 євро, Франції 2462 євро.
Країни Південної Європи - Італія, Іспанія, Греція і Португалія - знаходяться трохи нижче середньоєвропейського показника. Зарплата, наприклад, в Італії - 2344 євро, в Іспанії - 2260 євро, а в Греції - 2161 євро.
Найнижчий рівень середнього заробітку мешканців країн, які є новими членами Європейського Союзу: поляків (1320 євро) і угорців (1213 євро), замикають список Румунія і Болгарія - там середня зарплата не доходить і до 1000 євро - 880 і 688 євро відповідно.

До чого бути готовим
Вимоги МВФ щодо заморожування росту заробітної плати та в Україні, ліквідації інституту спеціальних пенсійних допомог, які виділяють ученим, державним службовцям, керівникам державних підприємств, обмеження пенсії тим, хто ще працює, підвищення ціни на газ для муніципальних підприємств на 50%, удвічі – для приватних споживачів, збільшення вартості електрики на 40% та акцизу на бензин на 60 євро, скасування пільг та підвищення податків на транспорт на 50% та інші суттєво погіршать рівень життя населення України як мінімум на найближчі 10-15 років.
Крім того, вимоги ЄС передбачають обмеження практики спрощеного оподаткування та скасування практики пільг із ПДВ у сільській місцевості.

Довідково:
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника Житомирської області за січень – жовтень становить 2534 грн., або 230 євро. Темп приросту середньомісячної номінальної заробітної плати в області майже на рівні з загальноукраїнським (8,2%). В Україні середня заробітна плата складає – 3232 грн. або 294 євро.
Реальна заробітна плата в Україні протягом року зросла на 9,1%. Така динаміка не притаманна для країн ЄС, де зростання реальної заробітної плати протягом трьох років спостерігається на рівні 1%.


Чого прагнути
Розмір пенсій в країна Європи значно перевищує український рівень. Для прикладу, у Бельгії він становить 1237 євро, Франції - 578 евро, Німеччині – 1800 євро, Італії – 458 євро, Іспанії – 340 евро.

До чого бути готовим
У європейських країнах, які нещодавно увійшли до Європейського союзу, погіршилися соціальні програми для населення. В першу чергу відбулось зменшення витрат на виплату допомоги при народженні дітей. Зокрема, у Польщі одноразова виплата допомоги при народженні дитини становить 120 євро або 1335 гр. Чехії - 530 євро або 5890 грн., Естонії - 310 євро або 3450 грн.

Довідково:
Розмір мінімальної пенсії в Україні зріс з 894 гpн. на 1 січня 2013 року до 949 гpн. з 01 грудня 2013 року.
Також у нашій державі забезпечується збільшення допомоги при народжені дитини. Лише за поточний рік вона зросла з 29160 гривень до 30960 гривні.
Виплата за народження другої дитини з 1 січня 2013 становить 58320 грн., з першого грудня 2013 року вона складе 61920 грн., в той час як у минулому році ця сума складала 53580 грн.
Розмір допомоги при народженні третьої дитини за рік збільшився з 107160 грн. до 116640 грн.



Чого прагнути
В Європі загальний рівень тарифів на електроенергію для населення вищий ніж тариф для промисловості і в рази вищий ніж тариф в Україні Встановлюючи такі тарифи для промисловості, урядовці, насамперед, створюють умови для розвитку промисловості та економіки в цілому, дають змогу індустріальним об’єктам бути більш конкурентоспроможними.
Крім того, в європейських країнах існує адресна допомога сім’ям, які не мають змоги платити за комунальні послуги великі суми, а не надання пільг на оплату за житлово-комунальних послуг для всього населення, як в Україні.

До чого бути готовим
Тарифи на теплову енергію для населення в Україні у 3,6 раза нижчі, ніж для Німеччини.
Разом з тим існуючі в розвинених європейських країнах тарифи на житлово-комунальні послуги дозволяють покрити не тільки собівартість даних послуг, а й містять суттєву прибуткову складову, яка, в окремих випадках, сягає 50%. І це дає змогу компаніям не лише підтримувати всі складові систем в порядку, а й постійно розвиватися та вдосконалюватися, що врешті призводить, на окремих ринках, навіть до зниження тарифів.
Відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду щодо продовження співпраці з Україною, держава не матиме права компенсувати вартість газу для населення, а також покривати різницю у тарифах на житлово-комунальні послуги. Внаслідок цього газ для громадян подорожчає як мінімум на 40%. Також зростуть тарифи для населення на послуги теплопостачання. Так як, питома вага енергетичної складової (природного газу) в структурі виробництва 1 Гкал теплової енергії в середньому по області становить 70%, підвищення вартості газу на 40% збільшить тарифи на послуги теплопостачання на 28%.
Крім того, на сьогодні населення платить за воду і тепло за тарифами, які значно нижчі за економічно обґрунтовані. У середньому по Україні тарифи покривають 70% собівартості виробництва теплової енергії і близько 60% собівартості водопостачання та водовідведення. Різницю підприємствам покриває держава. При приєднані до Євросоюзу вартість водопостачання та водовідведення збільшиться на 40%.
Відтак у результаті виконання зазначених вимог МВФ підвищиться вартість усіх послуг, які залежать від ціни на газ. Неодмінно подорожчає електроенергія. У цілому очікується зростання тарифів на житлово-комунальні послуги для населення майже вдвічі. Такі тарифи будуть непосильні для населення і можуть викликати соціальне невдоволення. Також підвищення вартості газу збільшить тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на 13%, у структурі собівартості яких також присутня енергетична складова.

Довідково:
Для приладу,
підвищення ціни газу на 40%, за розрахунковими даними для сім ї із трьох чоловік, які проживають у трьохкімнатній квартирі, призведе до зростання вартості утримання житла майже на чверть (від 725 грн. до 910 грн.).

ВИЩА ОСВІТА

Чого прагнути
Основна перевага навчання за кордоном - це дипломи, які конвертуються і визнаються в будь-якій країні світу. А це означає, що проблема працевлаштування випускника європейського вищого навчального закладу значно спрощується.
Випускник європейського вищого навчального закладу відрізняється від випускника українського ВНЗ високою якістю отриманих знань. Викладання в зарубіжних університетах ведеться на найвищому методичному і технічному рівні. Сучасні інноваційні освітні методики, високо ерудований викладацький і професорський склад, дають можливість студенту по-справжньому освоїти пізнання предметів. Крім того, в зарубіжних навчальних закладах, велике значення приділяють виробничій практиці з майбутньої професії. Тому фахівці з дипломом європейського вузу, користуються підвищеним попитом на ринку праці, так як вони не тільки сильні теоретики, а й прекрасні практики.
Експерти в галузі освіти дослідили ситуацію і відзначили, що майже у третині країн Євросоюзу частково або повністю відмовилися від плати за навчання в університетах. До таких країн належать Швеція та Фінляндія, Данія та Норвегія, Австрія, Греція, Кіпр. Однак уникнути плати там не зможуть ті студенти, які прибули з-поза меж ЄС.
Багато країн із безкоштовною вищою освітою пропонують всебічну підтримку студентів у формі грантів та позик. Однак відсоток тих, хто отримує гранти, загалом різниться. Наприклад, в Данії, Уельсі та на Мальті гранти отримують усі студенти. Натомість у більшості країн Євросоюзу такий тип коштів на навчання має меншість – від 1 відсотка у Греції до 40 в Угорщині.

До чого бути готовим
Згідно розрахунків чисельність студентів на 100 тис. населення складає: в Житомирській області – 3285 осіб, в Україні – 5934 особи, в країнах Європейського союзу – 2185 осіб, в Європі – 1801 особа. З урахуванням співвідношення, яке склалося в Європі, розрахункова чисельність студентів Житомирської області складатиме 23 тис. осіб, що на 19 тис. осіб менше наявної чисельності, або на 45%, з урахуванням співвідношення, яке склалося в Європейському союзі, розрахункова чисельність студентів Житомирської області складатиме 29 тис. осіб, що на 14 тис. осіб, менше наявної чисельності, або на 33,3%.
Дотримання європейських стандартів призведе до зменшення не лише кількості студентів, а й до скорочення мережі вищих учбових закладів, скорочення кількості викладачів з усіма негативними наслідками, а також негативно вплине на якість підготовки майбутніх спеціалістів з урахуванням галузевої специфіки регіону.


Довідково:
1. Чисельність населення:
країн Європи - 827,4 млн. осіб, у т.ч. країн, що входять до Європейського союзу – 503,5 млн. осіб, України – 45,5 млн. осіб, Житомирської області – 1,3 млн. осіб.
2. Чисельність студентів:
країн Європи – 14,9 млн. осіб, у т.ч. країн, що входять до Європейського союзу – 11,0 млн. осіб, України – 2,7 млн. осіб, Житомирської області – 42,7 тис. осіб (дані обласного управління освіти і науки)
3. Питома вага чисельності студентів на 100 тис. населення (розраховано):
країн Європи – 1,8 %;
країн, що входять до Європейського союзу – 2,2%;
України – 5,9%;
Житомирської області – 3,3 %.

Державний цільовий кредит на навчання передбачений. Обласні бюджети виділяють щороку лише близько 300 000 грн. на дану програму, тому державний кредит на навчання отримають лише одиниці, а найчастіше – діти інваліди та діти з малозабезпечених сімей. Також і ВНЗ дуже рідко інформують абітурієнтів та студентів про можливість отримання такого кредиту.



Чого прагнути
У країнах ЄС рівень державної підтримки сільського господарства становить 35% від вартості виробленої сільськогосподарської продукції, в Україні – 8,3%. У країнах ЄС державну підтримку сільського господарства здійснюють шляхом надання аграріям дешевих кредитів, підтримання твердих цін, виконання безпосередніх виплат тощо. В Європі під державне регулювання підпадає 90% цін на сільськогосподарську продукцію у вигляді субсидій для підтримки аграріїв через високі ціни на засоби виробництва.
В ЄС на 100 євро бюджетних виплат фермерам припадає 130 євро цінової підтримки. Єдина політика забезпечує абсолютний пріоритет закупок сільськогосподарської продукції у фермерів країн ЄС перед імпортом. В останні роки важливим напрямком цієї політики стало стримання перевиробництва сільськогосподарської продукції.

До чого бути готовим
В той же час в новому бюджеті ЄС на 2014-2020 роки витрати на підтримку сільського господарства знизяться в попередньому 7-річному бюджеті на 13% або на 7 млрд. євро щороку. На думку європейського об'єднання сільгоспвиробників Copa-Cogeca, прийнятий бюджет несе загрозу добробуту зайнятим у сільському господарстві європейців і може мати негативний вплив на дану галузь.

Під час підготовки Угоди коштів з ЄС на підтримку сільгоспвиробника в Україні не було передбачено. Таким чином, ми можемо втратити і власну підтримку сільського господарства, і коштів з ЄС не отримати.


Довідково:
В Україні проводиться політика державної підтримки виробництва сільськогосподарської продукції. За даними поточного року на підтримку сільського господарства в області з державного та обласного бюджетів виділено кошти в сумі 33,3 млн грн., що в перерахунку на 1 га становить 22 грн. По Україні показник виділених коштів в перерахунку на га 1 га становить 39 грн.

Безумовно, підписання угоди вільної торгівлі з ЄС – частина національної стратегії розвитку, яка має довгострокову перспективу. Але українська економіка потребує розвитку саме в найближчі роки. Ми не можемо чекати ще 10-15 років, щоб відчути блага від цієї угоди. Представники прогресивних суспільно - політичних сил, наприклад, Партії розвитку України, багатьох громадських організацій економічного спрямування, висловлюють занепокоєння, що в Угоді про зону вільної торгівлі з ЄС взагалі не чітко прописані гарантії для України щодо створення нових робочих місць, не враховані ризики можливої торговельної війни з РФ та країнами СНД, яка в сучасних умовах має досить велику ймовірність. Угода не передбачає надання преференцій українському виробнику (в першу чергу, ВПК, металургія, аграрний комплекс). В ухваленні таких доленосних для України рішень, як підписання Угоди про асоціацію з ЄС, відповідальна влада має керуватися інтересами всього українського народу, а не популістськими амбіціями окремих політиків та вимогами іноземних партнерів України. Ми маємо оперувати не гаслами, а раціональною, об’єктивною, прагматичної аналітикою, не видавати бажане за дійсне і розуміти, наскільки наше подальше життя залежить від виваженості сьогоднішніх рішень.