«Чорним золотом» називають деревне вугілля, виробництво якого продовжує набирати обертів по всій Україні, де є деревина, а разом з цим до наявних екологічних проблем додалась ще одна – забруднення повітря шкідливими викидами від цієї діяльності, утворення так званого смогу.
Поінформовані люди стверджують, що такий вид "бізнесу" зовсім не затратний, а його рентабельність може становити до 300%. Йдеться саме про кустарне виробництво, примітивне дешеве обладнання - звичайну бляшану цистерну з дверима і привареною трубою. З таких печей виділяється багато шкідливих сполук: сажа, метан, азотні сполуки, оксиди вуглецю, пари спирту й оцтової кислоти, все це негативно впливає на здоров’я людей. Найбільш вразливими до атмосферних викидів є діти та люди старшого віку. У дітей спостерігаються проблеми з диханням, збільшується кількість алергічних реакцій, найтяжче - астматикам.
Як непросто боротись з кустарщиною при виробництві вугілля, бо небезпечні саме саморобні бочки, та як змусити суб’єктів господарювання перенести виробництво далеко за межі населених пунктів, переконався народний депутат України Володимир Арешонков. Нардеп отримав чергову відповідь на свій депутатський запит до Кабінету Міністрів України, в якому вже не вперше привернув увагу високопосадовців до того, що такий вид діяльності несе велику загрозу довкіллю та здоров»ю людей та запропонував посилити екологічні вимоги до виробників вугілля та відповідальність за порушення екологічного законодавства.
Пряма мова депутата: «Ніхто не чує ні простих людей, які страждають від викидів, ні нас, народних депутатів, що переймаються даною проблемою. Кабмін уперто не бажає вносити зміни до відповідної Постанови, яка регулює у тому числі і дану діяльність. У той же час законодавство європейських країн не тільки жорстко обмежує забруднення довкілля, а й заохочує "чисте" виробництво. Приміром, у Республіці Польща дуже вигідно переробляти відходи власного виробництва — у такому разі суб’єкт господарювання звільняється від податків та може отримати безвідсотковий кредит на придбання технологічного обладнання. Законодавство будь-якої цивілізованої країни жорстко розділяє "брудне" і екологічне виробництво. Українське ж законодавство дуже лояльне, тому й коптять примітивні печі з випалювання вугілля у людей під носом».
Зі слів нардепа, з проблемою екологічною, пов»язана і проблема розкрадання деревини, несанкціонованих вирубок лісу, у тому числі і для виробництва вугілля. А українські екологи стверджують, що примітивне виробництво деревного вугілля перетворить Україну на Гаїті. Нелегальне виробництво деревного вугілля довело цю країну до екологічної катастрофи, але не зробило її жителів багатшими. Гаїтяни вирубали всі ліси і перетворили їх на вугілля, але як жили в жебрацтві, так і живуть понині.
Володимир Арешонков зазначає, що не розуміє логіки Мінекології, яке у відповідь на його запит стверджує про відсутність підстав для внесення змін до кабмінівської постанови щодо видачі дозволів на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.
• Як можна не помічати очевидного. У цьому бізнесі здебільшого використовуються незаконні джерела сировини, зокрема — крадений ліс. Випалювальні агрегати не сертифіковані, їх рівень небезпеки для довкілля не визначений,в основному немає дозволів на запуск виробництва. Покарання за порушення – сміхотворне. У цьому смердючому "пеклі" люди офіційно не працевлаштовані, не надходять відрахування до бюджетів усіх рівнів», - констатує нардеп.
У той же час, - каже парламентарій, його діяльність у напрямку боротьби з кустарними виробниками «чорного золота» дає певні результати і нардеп має намір ще активніше працювати в цьому напрямку, зокрема і заручившись підтримкою профільного парламентського комітету. Не залишився без уваги і запит депутата. Держекологічна інспекція України поінформувала Арешонкова про те, що здійснено ряд перевірок суб’єктів господарювання, які займаються випалюванням деревного вугілля на території Житомирщини. 10 осіб понесли адміністративну відповідальність у вигляді штрафів від 680 до 1275 грн (сміхотворні суми), порушено 9 кримінальних проваджень.
Підготувала Алла Яковенко
