<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Досьє - Рупор - громадсько-політичний портал Житомира</title>
<link>http://ruporzt.com.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>Досьє - Рупор - громадсько-політичний портал Житомира</description><item>
<title>Галагуза Олена Володимирівна</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/19280-galaguza-olena-volodimirivna.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/19280-galaguza-olena-volodimirivna.html</link>
<description><![CDATA[Громадський діяч, відомий журналіст Житомирської області]]></description>
<fulltext><![CDATA[Громадський діяч, відомий журналіст Житомирської області. ФОТОНародилася 27 лютого 1985 року.ОсвітаВища. 2002 – 2007 Житомирський державний університет ім. І. Франка, Інститут іноземної філології (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст)          Кар'єра:2010 і дотепер – журналіст Житомирської ТРК «Союз-ТВ»2007 і дотепер - «Газета по-українськи», власний кореспондент в Житомирській області2007-2010 – Житомирський обласний тижневик «Субота», журналіст2007– помічник у прес-службі голови Житомирської облдержадміністрації Юрія Павленка2004-2007 – Всеукраїнський журнал «Громадський вектор», заступник головного редактора, випусковий редактор  2002-2004 - Житомирський обласний часопис “Вільне слово”, кореспондент2002-2003 – Житомирська обласна газета “РІА-Інтер”, кореспондент Громадська робота:Заступник голови Житомирської обласної організації “Молодий Рух Житомирщини”, член Житомирського обласного відділення “Міжнародного товариства прав людини”. Участь у Всекураїнській конференції “Модель – ООН”, випускник Школи молодого політика (організатори – Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив, Міжнародний Республіканський Інститут), співпраця з IREX-Promedia по тематиці євроінтеграції (вивчення процесів євроінтеграції у Латвії), перекладач з англійської мови під час роботи місій спостерігачів у Житомирській області тощоДодатково:Мови: англійська – вільно, російська – вільно, польська і німецька – розмовний мінімум. Уподобання:Політика, журналістика, література, історіяСімейний стан:Не одружена]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Tue, 10 Aug 2010 13:34:27 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Піньковский Володимир Володимирович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/19187-pinkovskij-volodimir-volodimirovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/19187-pinkovskij-volodimir-volodimirovich.html</link>
<description><![CDATA[Громадський діяч, голова Житомирської міської організації політичної партії «Українська платформа»]]></description>
<fulltext><![CDATA[Громадський діяч, голова Житомирської міської організації політичної партії «Українська платформа»Народився Володимир Володимирович 5 серпня 1963 года в с. Зосимівка, Емільчинського р-ну, Житомирської області в сім'ї колгоспників.В 1980 році закінчив 10 класів СШ с.Серби Емільчинського р-ну;Освіта:1984 – 1986 — навчання в торгівельно-кооперативному техникумі по спеціальності  товарознавець;1986 – 1991 — студент Київського педагогічного інституту ім. М.Горького (нині Драгоманова),за  спеціальністю — педагог-дефектолог;Кар’єра:1981 – 1983 роки— строкова служба в лавах армії;З вересня 1986 року по січень 1989 секретар комітету комсомолу Житомирського професійно технічного училища для інвалідів.З січня 1989 по листопад 1993 року кадровий працівник Житомирського міському комсомолу на посадах:  інструктора відділу пропаганди та культурно-масової роботи, завідувача  відділом організаційної роботи. З 1993  року заняття комерційною діяльністю, директор підприємства „Рено-ме”, „ФРІД” и та інших;З 1997 года - приватний підприємецьГромадська діяльність:В січні 2000 року - обраний головою обласного німецького національного-культурного товариства „Відергебурт”в м. Житомирі, яке очолюю і по цей час;В період з листопада 2002 по листопад 2004 року, обіймав виборчу посаду першого Віце-Президента Асоціації німців України. В даний час, член Координаційної Ради вище зазначеної організації.З грудня 2007 року голова Міжнародної громадської організації України – «Відергебурт» яку очолює і по цей час.Учасник багатьох міжнародних грантових проектів пов’язаних з моніторингом органів місцевого самоврядування щодо створення умов для розвитку громадських організацій та органів самоорганізації населення, зовнішнього незалежного оцінювання освіти, прийому до ВНЗ, станом житлово – комунального господарства міста Житомира.З липня  2008 р член громадського руху «Українська платформа» на ЖитомирщиніПолітична діяльність:В квітні 2009 року обраний головою Житомирської міської організації політичної партії «Українська платформа», заступник голови обласної партійної організаціїРодина:Одружений, має доньку 3 років та  двох синів 14-ти та 15-ти років.Контакти: службовий тел/факс в м.Житомирі (0412) 51 97 63: e-mаel: Pinkowskiy@gmail.comмоб: 8-050-313 62 33        8-096-466 66 82]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Fri, 06 Aug 2010 21:47:57 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Вінський Йосип Вікентійович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/18703-vinskij-josip-vikentijovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/18703-vinskij-josip-vikentijovich.html</link>
<description><![CDATA[Голова партії "Народна влада", Народний депутат України II-VI скликань]]></description>
<fulltext><![CDATA[Голова партії &quot;Народна влада&quot;, Народний депутат України II-VI скликаньНародився 2.01.1956 р. в с. Лошківці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.У 1977 році закінчив Кам’янець-Подільський сільгоспінститут.Освіта:З 1988 по 1990 рік - слухач Київської вищої партійної школи, де одним з перших в Україні отримав спеціальність політолога.Кар'єра:Трудову діяльність розпочав у 1977 р. інженером-діагностиком в Кам’янець-Подільському районному об’єднанні «Сільгосптехніка». Згодом став головним інженером радгоспу ім. Щорса Дубненського р-ну Рівненської обл. У 1978—1981 рр. — конструктор, старший інженер Кам'янець-Подільського відділення Київського спец. ПКБ «Укрсортнасінняовоч». З 1981 по 1991 рік – на комсомольській та на партійній роботі. У 1991—1994 рр. — начальник техцентру «Бєларусь» підприємства «Агропромтехніка» у м.Хмельницькому.З 1994 до 2007 рр. - народний депутат України. Був членом бюджетного комітету ВРУ, Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, член Постійної делегації в Міжпарламентської асамблеї держав-учасниць СНД, член груп з міжпарламентських зв’язків з Німеччиною, Польщею, Швецією, Бразилією. Автор великої кількості законопроектів та проектів постанов парламенту в бюджетній сфері, економічно-фінансовій, державного будівництва, місцевого самоврядування.З грудня 2007 року до червня 2009 року - Міністр транспорту та зв'язку України.Громадська діяльність:У 1991 році Й.Вінський стає одним із засновників Соціалістичної партії України. Тривалий час займав посаду 1-го секретаря Політради СПУ та 1-го заст. керівника фракції СПУ у ВРУ, депутатом якої обирався п’ять разів. У 2006 році засудив входження СПУ в коаліцію з Партією регіонів, вважаючи такий крок зрадою виборців. За спроби врятувати демократичну коаліцію у складі НУНС, БЮТ та СПУ його було виключено з партії та фракції.З метою реалізації ідей Майдану Й.Вінський приєднався до ВО «Батьківщина», отримавши особисті запевнення Ю.Тимошенко у курсі її партії на вступ до Соцінтерну.В ВО «Батьківщина» високо оцінили професійні якості та принциповість Й.Вінського. З 2006 р. до червня 2009 р. він займає посади заступника голови партії «Батьківщина» й заступника голови БЮТ. Однак спроби БЮТ, у свою чергу, створити коаліцію з ПР змусили Й.Вінського залишити цю політичну силу. Одночасно він подав у відставку з посади Міністра транспорту і зв’язку України, мотивувавши цей крок у своїй заяві «серйозними розбіжностями з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко щодо політичних, кадрових, економічних питань, а також етики стосунків між членами Кабінету Міністрів».Непослідовність та обман виборців політичними силами, в діяльності яких Й.Вінський брав участь, підштовхнули його до створення власної політичної сили, яка б стояла на засадах європейської соціал-демократії. У 2009 році Йосип Вінський створює Народно-патріотичне об’єднання «За демократію і справедливість», мета якого - змінити політичну систему координат в Україні та привести до влади нову політичну еліту.У тому ж 2009 році Йосипа Вінського було обрано головою партії «Народна влада».Відзнаки:Й.Вінський – кавалер ордена &quot;За заслуги&quot; III ст., нагороджений Почесною грамотою ВРУ.Родина:Одружений. Має сина і доньку.Захоплювання:Вільний час намагається проводити на природі, захоплюючись садівництвом та полюванням.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Досьє]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Sun, 25 Jul 2010 22:00:30 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Баранівський Олександр Петрович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/18099-dosye-baranivskij-oleksandr-petrovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/18099-dosye-baranivskij-oleksandr-petrovich.html</link>
<description><![CDATA[Заступник Голови Ради партії «Справедливість»]]></description>
<fulltext><![CDATA[Баранівський Олександр Петрович – народився 28 березня 1955 р., с. Гайки, Володарсько-Волинський район, Житомирська область – український політик і державний діяч.Освіта: вища (Житомир. с.-г. технікум (1970-1974); Житомир. сільсько-господарський інститут (1982), вчений агроном); канд. економ. наук.Кар'єра:1974 - агроном із захисту рослин, колгосп ім. Шевченка, с. Озера (Коростишівський район, Житомирська область).1974-1976 - служба в армії.1976-1978 - гол. агроном, колгосп ім. Жданова, с. Дашенка (Володарськ-Волинський район).З 1978 р. - голова правління, колгосп ім. Дзержинського, с. Топорище (Володарськ-Волинський район).1985-1988 - нач. управління с/г, голова районного агропром. об’єднання; 1-й заступник голови Коростишівського райвиконкому.1988-1991 - на партійній (КПРС) роботі в Житомирській області.Квітень - грудень 1992 р. - представник Президента Україна в Дзержинському районі Житомирської обл.З 1993 р. - директор, ТОВ “БАН”, м. Житомир.1997-1998 - власкор газети “Правда Украины”.1998-2002 - помічник-консультант народного депутата України В.Сінька.4 лютого 2005 р. - 4 серпня 2006 р. - міністр аграрної політики України.1-й секретар Житомирського ОК СПУ (1998-2005).Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 р. від СПУ, №20 в списку. На час виборів: міністр аграрної політики України, член СПУ. 1-й заступник голови Комітету з питань бюджету (з липня 2006 р.), член фракції СПУ (з квітня 2006 р.).Народний депутат України 4-го скликання (квітень 2002 р. - березень 2005 р.) від СПУ, №18 в списку. На час виборів: помічник-консультант народного депутата України В.Сінька, член СПУ. Член фракції СПУ (з травня 2002 р.), голова підкомітету з питань доходів бюджету Комітету з питань бюджету (з червня 2002 р.).  Олександр Баранівський очолює Всеукраїнську Громадську Організацію “Діти Війни”. Є автором Закону України “Про соціальний захист дітей війни”Родина:Одружений; має сина і дочку.прес-служба партії «Справедливість»]]></fulltext>
<category><![CDATA[Досьє]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Fri, 09 Jul 2010 14:12:37 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Жебрівський Павло Іванович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/17907-zhebrivskij-pavlo-ivanovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/17907-zhebrivskij-pavlo-ivanovich.html</link>
<description><![CDATA[Голова політичної партії «Українська платформа», народний депутат України]]></description>
<fulltext><![CDATA[Голова політичної партії «Українська платформа», народний депутат УкраїниНародився 21 березня 1962 року в селі Немиринці Ружинського р-ну Житомирської області, там же закінчив середню школу. У сім'ї, крім Павла, виховували ще 5-тьох його сестер, тому відразу ж після школи пішов працювати. Освіта:Київський державний університет ім.Т.Шевченка за спеціальністю «юрист» Жебрівський закінчив у 1989 році. Кар'єра:Трудові будні Павла Жебрівського розпочалися на заводі залізобетонних конструкцій комбінату «Будіндустрія» в Києві, куди він прийшов у 1979 році на посаду робітника. Після служби в Радянській армії Жебрівський продовжив трудовий стаж в органах міліції. У 1991 році, будучи послідовним прихильником закону і не сприймаючи корупційні дії в правоохоронних органах, вирішив залишити посаду старшого слідчого Київського міського управління внутрішніх справ і перейти в реальний сектор економіки. Більше 10 років займався підприємницькою діяльністю. За цей час зрозумів недосконалість системи державного управління і вирішив використати свій досвід і напрацювання в законодавчій гілці влади. Тому у 2002 році балотувався і став народним депутатом від виборчого округу № 65 Житомирської області. 2005-й рік провів на посту губернатора Житомирської області. Зневірившись в усіх політичних лідерах і рухах України, в березні 2009 року зібрав команду однодумців і створив політичну партію нової якості під назвою «Українська платформа».Життєві пріоритети:Головною функцією держави вважає встановлення чесних правил гри, за якими буде комфортно жити всім громадянам. Принциповий прихильник дотримання закону. Вважає, що реформи в державі неможливі без різкого зниження рівня корупції. Постійно самовдосконалюється і підвищує свій фаховий рівень. Домашня бібліотека нараховує близько 2 тис. книг. Настільна книга - «Три товариші» Ремарка. Родина:Одружений. Має двох дітей: доньку Ганну, 1989 року народження, яка навчається у Київському Інституті міжнародних відносин, і сина Яна, 1994 року народження. Шанує сімейні цінності.прес-служба «Української платформи»]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 22:42:52 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Вербовський Юрій Миколайович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/18937-dosye-verbovskij-yurij-mikolajovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/18937-dosye-verbovskij-yurij-mikolajovich.html</link>
<description><![CDATA[Громадський діяч, аналітик, політтехнолог, PR-технолог]]></description>
<fulltext><![CDATA[Громадський діяч, аналітик, політтехнолог, PR-технологНародився Юрій Миколайович 7 січня 1978 року в селищі Васьково, Приморського району, Архангельської області, (Росія) в родині військового. У 1995 році закінчив середню школу №5, м. Житомир  Освіта вища:1995-2001 – Харківський авіаційний інститут:-	вища технічна (факультет радіоелектроніки)-	військова. Офіцер запасуДодаткова:2005-2006рр - Інститут підготовки кадрів в управлінні та економіціНавчання по спеціальностям:-	керівник організації-	менеджер-психолог-	менеджер з реклами-	маркетингові дослідження-	менеджер з PR-технологійКар’єра: 1996 – оператор ПК, ДПІ в Корольовському районі, м. Житомир  2001-2007 – інженер відділу охорони Національного аерокосмічного університету «ХАІ», м. Харків 2007 – начальник відділу маркетингу, реклами та PR ЗАТ «Золотий каравай», м. Житомир2008 - головний спеціаліст з інформаційно-аналітичних питань Громадянського Фонду регіональних ініціатив «ГАРТ», м. Житомир2008-2009 – головний  аналітик обласного Секретаріату партії «Єдиний Центр», м. ЖитомирГромадська діяльність:1998-2001 – керівник ГО «Добровільна народна Дружина ХАІ»1999 – начальник штабу Об’єднаних студентських трудових загонів ХАІ 2001-2007 -  голова Координаційної ради ГО з безпеки та охорони громадського порядку «ДНД ХАІ»2007 – юридичне супроводження виборчого процесу при Житомирському обласному штабі «Народний Союз Наша Україна» під час позачергових парламентських виборів.2009 – аналітик політичних процесів Житомирського обласного виборчого штабу кандидата у президенти Віктора Ющенка.Відзнаки, нагороди:1998р. Почесна відзнака виконкому Київської райради м. Харкова.2000р. Почесна відзнака Київського РВ УМВС України в Харківській області2002р. Почесна відзнака &quot;За захист Конституційних прав&quot; голови Харківської ОДА Євгена Кушнарьова 2004р. Почесна відзнака голови Харківської міської ради Володимира Шумілкіна 2005р. Почесна відзнака виконкому Київської райради м. ХарковаСімейний стан:Одружений. Виховує двох дітей: сина Олександра та доньку ЯрославуФОТОгалерея]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Wed, 30 Jun 2010 21:49:09 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Кучма Леонід Данилович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/16358-kuchma.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/16358-kuchma.html</link>
<description><![CDATA[Екс-президент України]]></description>
<fulltext><![CDATA[Народився 9 серпня 1938 року у селі Чайкине Чернігівської області.Освіта вищаУ 1960 р. закінчив Дніпропетровський державний університет, фізико-технічний факультет за спеціальністю інженер-механік у галузі ракетної техніки. Професор, кандидат технічних наук, автор винаходів і науково-технічних робіт, почесний доктор багатьох закордонних вузів, дійсний член ряду Академій наук.Кар'єраУ 1960-1982 рр. - інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур.У 1975-1981 рр. - секретар партійного комітету Конструкторського бюро &quot;Південне&quot;.У 1981-1982 рр. - секретар парткому Виробничого об'єднання &quot;Південний машинобудівний завод&quot;.У 1982-1986 рр. - перший заступник генерального конструктора КБ &quot;Південне&quot;.У 1986-1992 рр. - генеральний директор ВО &quot;Південний машинобудівний завод&quot; - одного з найбільших у світі заводів бойової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції.У 1992-1993 рр. - Прем'єр-міністр України, член Ради національної безпеки.У липні 1994 р. обраний на посаду Президента України.У листопаді 1999 р. вдруге обраний на посаду Президента України.Громадська діяльністьУ 1990-1992 рр. - народний депутат України (XII скликання), член Комісії з питань оборони і державної безпеки.У вересні 1993 р. подав у відставку з посади Прем'єр-міністра України.У 1993-1994 рр. - президент Українського Союзу промисловців та підприємців.З березня по серпень 1994 р. - народний депутат України II скликання, член міжрегіональної депутатської групи.У 1994-1996 рр. - співголова Конституційної Комісії.Нагороди:1976 р. - Орден Трудового Червоного Прапора.1981 р. - Лауреат Ленінської премії.1993 р. - Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.1999 р. - Золотий орден Св. князя Володимира I ступеня (УПЦ МП).1999 р. - Орден Св. рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня (УПЦ КП).Монографії і публікації2000 р. - Книга &quot;Вірю в український народ&quot;.2001 р. - Книга &quot;Про найголовніше&quot;.2003 р. - Книга &quot;Україна - не Росія&quot;.2003 р. - вища державна нагорода Лівійської Джамахірії - орден &quot;Аль-Фатіх&quot; (Революції) І ст.11.2003 р. - вища державна нагорода Республіки Молдова - &quot;Орден Республіки&quot;.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>irina</dc:creator>
<pubDate>Thu, 24 Jun 2010 16:47:40 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Оновлення країни</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/organization/17441-dosye-onovlennya-krayini.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/organization/17441-dosye-onovlennya-krayini.html</link>
<description><![CDATA[Оновлення країни вимагає приходу до влади нових людей з новими цінностями]]></description>
<fulltext><![CDATA[Оновлення країни — це:•	нові пріоритети;•	нові підходи;•	нові кадри.Громадська ініціатива — це об’єднання зусиль людей, які уже сьогодні реально сприяють оновленню країни. Вони не просто відповідально ставляться до своєї роботи, але й проактивно формулюють для себе нові завдання, об’єднуються задля вирішення спільних проблем. Це активісти громадських організацій, неформальні об’єднання, конкретні громадяни, всі, хто не хоче миритися з існуючим станом справ, незалежно від партійності чи політичних вподобань.  Орієнтири оновлення країни•	Через реалізацію конкретних локальних ініціатив ми формуватимемо нову відповідальну політику.•	Через оновлення політики ми прийдемо до якісного оновлення економіки та соціальної сфери країни.•	Через оновлення країни — до підвищення якості життя громадян та зміцнення незалежності країни. Ініціативна групаВалентин Наливайченко — фаховий дипломат; найбільш відкритий в українській історії очільник Служби безпеки, провів системну декагебізацію служби, успішно розслідував ряд резонансних справ. Ініціатор демілітаризації служби, Наливайченко вважає, що головна зброя безпеки сьогодні — комп’ютер та інтелект.Андрій Денисенко — громадський діяч міста Дніпропетровська, ініціатор створення та координатор найбільшої громадської організації із захисту інтересів жителів міста — Громадянського активу Дніпра  («ГРАД»).Любов Слєпова — дитячий лікар, анестезіолог-реаніматолог, заслужений лікар України. Нині завідує відділенням реанімації, отже працює 24 години на добу, постійно в пошуку нових ідей та методик, адже відповідає за життя дітей.Олег Березюк — адвокат, голова «Українського юридичного товариства». Автор публікацій з проблем теорії держави і права, конституційного та корпоративного права в наукових та періодичних виданнях. Розробник цілого ряду законопроектів.ЦіліМета: Україна — сильна, конкурентоздатна, інноваційна, європейська, національна держава.Завдання•	сформулювати і втілити Народну програму оновлення країни — сукупність необхідних реформ в усіх сферах життя країни, які виведуть країну на новий успішний шлях розвитку;•	сформувати ефективну проактивну команду, здатну стати прикладом нової політики;•	створити систему реального представництва потреб громадян;П’ять головних напрямків Оновлення країни1. Якість життя.Мета: створення умов для забезпечення гідних умов життя громадян.Першочергові завдання:•	оновлення інфраструктури як необхідної передумови безпеки та якості життя;•	оновлення сфери надання соціальних послуг, насамперед освіти та охорони здоров’я.2. Справедливе врядування.Мета: посилення ефективності та відповідальності влади перед людьми.Першочергові завдання:•	безкомпромісна боротьба з корупцією;•	зміна стосунків між владою та громадянином за принципом «надавач послуг — клієнт»;•	запровадження реальної процедури відкликання виборних осіб;•	реформа виборчої системи на місцевому та центральному рівнях.3. Розвинута економіка.Мета: конкурентоздатна економіка як основа добробуту громадян та державної незалежності.Першочергові завдання:•	захист інтересів українських товаровиробників;•	орієнтація на розвиток високотехнологічного виробництва;•	сприяння розвитку малого і середнього бізнесу;•	просування на зовнішні ринки товарів з високим ступенем доданої вартості.4. Єдина країна.Мета: єдина політична нація на основі патріотизму, демократичних цінностей і спільного майбутнього.Першочергові завдання:•	деполітизація та дерадянізація історії та культури;•	творення єдиного національного інформаційного та комунікаційного простору;•	розвиток модерної української культури та її популяризація у світі.5. Національний суверенітет.Мета: країна, яку поважають у світі.Першочергові завдання:•	інтеграція до ЄС;•	збалансована зовнішня політика, взаємовигідні стосунки з головними геополітичними партнерами: Росією, ЄС, США;•	модернізація армії та посилення національної безпеки;•	регіональне лідерство України на Балто-Чорноморському просторі.Програма оновленняЩо таке народна програма оновлення країни:•	ідеї, плани, конкретні проекти громадян, громадських ініціатив та експертів;•	можливість сформулювати новий порядок денний країни, сфокусуватися на головних проблемах, які роками ігнорувалися;•	можливість вивільнити творчі сили суспільства;•	нові підходи — не лише збір ідей, а й конкретне розроблення механізмів їх впровадження;•	залучення ініціаторів змін до розроблення та впровадження програм на різних рівнях.Як буде сформовано народну програму оновлення країни:•	«програми оновлення» будуть сформовані на місцевому, регіональному та на загальнонаціональному рівнях;•	ми звернемося безпосередньо до громадян із питанням, які зміни в житті країни вони хочуть втілювати;•	ми залучимо до опрацювання програми найкращих фахівців та експертів;•	ми створимо місцеві команди «Оновлення країни», які візьмуть на себе відповідальність за реалізацію цих програм.Це дасть шанс кожному реалізувати свої ідеї на користь громади та України.Питання і відповідіЧому необхідне оновлення країниУкраїна продовжує переживати тяжку економічну кризу, неефективне і корумповане правління та гостре політичне протистояння, посилюються загрози для державного суверенітету і національної єдності. Теперішню ситуацію вже не можна виправити окремими галузевими заходами чи косметичним ремонтом.Україна потребує рішучого оновлення курсу національного розвитку, проведення системних реформ, які подолають постійну кризу, покращать добробут та зміцнять незалежність країни.Оновлення країни передусім вимагає нової якості політики — політики в інтересах народу, в якій головну роль відіграватимуть громадяни.Оновлення країни вимагає приходу до влади нових людей з новими цінностями і якостями: активних, відповідальних та професійних патріотів, які відстоюватимуть інтереси співгромадян і своєї країни. Чому можливе оновлення країниВ країні наявна достатня кількість активних громадян, зорієнтованих на оновлення країни. Відбувається формування енергійної та широкої команди, яка дозволить підтримати і скоординувати зусилля. Як ми працюємо•	формування команди та програми «знизу — догори»;•	політика конкретних справ;•	відкритість у рішеннях та діях;•	досягнення результату через командну ефективність;•	налагодження цивілізованого партнерства з бізнесом;•	запровадження реальної фінансової відкритості громадської ініціативи.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Організації]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Tue, 22 Jun 2010 17:20:42 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Наливайченко Валентин Олександрович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/15947-nalivajchenko-valentin-oleksandrovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/15947-nalivajchenko-valentin-oleksandrovich.html</link>
<description><![CDATA[Валентин Наливайченко — найбільш відкритий в українській історії очільник Служби безпеки<br /><br /><br /><br />]]></description>
<fulltext><![CDATA[Валентин Наливайченко — найбільш відкритий в українській історії очільник Служби безпеки, провів системну декагебізацію служби, успішно розслідував ряд резонансних справ. Ініціатор демілітаризації служби, Наливайченко вважає, що головна зброя безпеки сьогодні — комп’ютер та інтелект. Він також заборонив вести справи проти журналістів і студентів.  Народився 8 червня 1966 року в Запоріжжі. Закінчив з відзнакою Київський національний університет імені Тараса Шевченка, за фахом — викладач та референт-перекладач з англійської мови. Вільно володіє англійською та фінською мовами.Кар’єра. 1994—1997 — секретар Посольства України у Фінляндії, за сумісництвом у Данії та Норвегії. 1998 — 1-й секретар, в. о. завідувача відділу консульського забезпечення інтересів фізичних і юридичних осіб. 2000—2001 — радник, в. о. завідувача відділу аналізу і планування, т. в. о. заступника начальника Консульського управління, 2001 — заступника начальника Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України. 2001—2003 — Генеральний консул Посольства України у США. 2003—2004 — директор Департаменту консульської служби МЗС України. 2004—2005 — заступник міністра закордонних справ України. 2005—2006 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь. 2006 — перший заступник голови СБУ — керівник Антитерористичного центру при СБУ. З 2006 року в. о., а з 2009 до березня 2010 року — голова Служби безпеки України.Сім’я. Одружений, виховує доньку.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Досьє]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Thu, 20 May 2010 21:18:09 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Муженко Віктор Миколайович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/15443-dosye.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/15443-dosye.html</link>
<description><![CDATA[Командир 8 ордена Червоного Прапора армійського корпусу]]></description>
<fulltext><![CDATA[Генерал-майор МУЖЕНКО ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ народився 10 жовтня 1961 року у с. Виступовичи Овруцького району Житомирської області. ФОТООсвіта:В 1983 році закінчив Ленінградське вище загальновійськове командне училище.Кар'єра:Проходив військову службу в Закавказськом військовому окрузі, Групі Радянських військ у Німеччині на посадах командира мотострілецького взводу, роти.З 1993 року був старшим офіцером відділу бойової підготовки армійського корпусу Прикарпатського військового округу. В 1996 році, після закінчення військової академії Збройних Сил України, був направлений на посаду начальника штабу-першого заступника командира навчального танкового полку.З 1997 року проходив службу на посадах  та командира танкового полку, командира механізованого полку, начальника штабу – першого заступника командира танкової дивізії в Збройних Силах України. В 2005 році закінчив оперативно-стратегічний факультет Національної Академії оборони України.Після закінчення Академії був призначений на посаду заступника командира армійського корпусу.В листопаді 2005 році призначений на посаду начальника штабу – першого заступника командира 8 армійського корпусу.З жовтня 2003 по квітень 2004 року виконував миротворчу місію в республіці Ірак на посаді начальника штабу - першого заступника командира 5 окремої механізованої бригади.Наказом Міністра оборони України № 332 від 23 квітня 2010 року генерал-майор Муженко Віктор Миколайович  призначений на посаду Командира 8 ордена Червоного Прапора армійського корпусу.Нагороди, відзнаки:За сумлінну та бездоганну службу генерал-майора Віктора Муженко  нагороджено орденами, медалями та відомчими відзнаками.Родина:Одружений, має сина та доньку.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Досьє]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Wed, 12 May 2010 20:23:11 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Кізін Сидір Васильович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/15420-kizin-sidir-vasilovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/15420-kizin-sidir-vasilovich.html</link>
<description><![CDATA[Голова  Житомирської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода»]]></description>
<fulltext><![CDATA[Голова  Житомирської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода». ФОТОНародився 15 листопада  1975 року.Освіта:1982-1991 Житомирська середня школа № 23.1992 – 1998  Львівський Національний університет імені Івана Франка. Юридичний факультет.Професійний досвід:1994 – 1995 працює в суді загальної юрисдикції  (м. Львів)1995-1998 Львівське обласне управлінні юстиції.1998 – 2001 Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (м. Київ). Спеціаліст, згодом помічник Голови Комісії, пізніше- заступник начальника Юридичного управління.З 2002 року- в приватній юридичній практиці. Партнер Юридичної фірми «Портнов та партнери» (2002, 2003). 2003-2007 Партнер Юридичної фірми «Кізін, Чібісов та партнери».3 2007 – партнер Адвокатського об’єднання «Бондарчук, Кізін, Чібісов та партнери».Публікації:Автор  численних  публікацій та праць із захисту прав інвесторів, корпоративного права та юридичного забезпечення фондового ринку.Громадська діяльність:З кінця 1980-х років  – приймав участь у національному відродженні та громадсько-політичному житті Житомира. Приймав участь у акціях під час голодування студентів у Києві восени 1990 року, «Ланцюг Єднання» на честь Злуки  УНР та ЗУНР, відзначення річниці Базару, та інших подіях, що передували проголошенню Незалежності.1990 - один із  співорганізаторів молодіжної  патріотичної  організації «Орден Українських Скаутгвардійців» («ОУС») (м. Житомир).З 2008 року – один із засновників та член Ради Громадської Організації «Люстрація» (м.Київ) www.lustration.org.ua З  2009 року  активний член ВО «Свобода». Заступник керівника Головного юридичного управління.З  лютого  2010 року  керівник  Житомирської обласної організації ВО «Свобода». Сімейний стан:Одружений, син Устим 2008 р.н.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Mon, 10 May 2010 07:24:10 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Франтовський Микола Михайлович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/6781-frantovskij-mikola-mixajlovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/6781-frantovskij-mikola-mixajlovich.html</link>
<description><![CDATA[Прокурор Житомирської області, державний радник юстиції ІІІ класу]]></description>
<fulltext><![CDATA[Прокурор Житомирської області, державний радник юстиції ІІІ класу. ФОТО''Життя треба прожити так, щоб за мене не було соромно моїм рідним, близьким, особливо – моїм дітям'' Народився 15 грудня 1962 р. в с. Губник Гайсинського району Вінницької області.Микола Франтовський ще зі шкільних років, коли завше постає питання вибору майбутньої професії, не шукав легких стежок. Вже тоді хотілося бути там, де відстоюють законність і правду. Принаймні, такою уявляв професію слідчого після багатьох прочитаних книг, побачених кінофільмів. Особливо запав у душу героїчно-романтичний фільм ''Народжені революцією''. Щоб більше дізнатися про роботу слідчих, навіть у вихідні дні приходив у прокуратуру одного з районів міста Харкова. Гордився тим, що йому довіряють доручення, старанно виконував їх, за що й набув статусу активного громадського помічника слідчого.Освіта:Навчався Микола Франтовський у Харківському юридичному інституті імені Ф. Е. Дзержинського. До речі, випускні державні екзамени складав, уже працюючи слідчим прокуратури м. Синельникове Дніпропетровської області, де свого часу проходив навчальну практику і зарекомендував себе якнайкраще.Трудова діяльність:Серйозне ставлення до роботи, намагання глибоко вникати у справу сприяли швидкому становленню як фахівця. Йому доручають очолювати найвідповідальніші ділянки: прокурор відділу нагляду за слідством та дізнанням в органах внутрішніх справ прокуратури Дніпропетровської області; виконуючий обов'язки заступника прокурора, заступник прокурора м. Синельникове Дніпропетровської області. М. М. Франтовський три роки працював прокурором Магдалинівського району цієї ж області.Згодом він був переведений в апарат прокуратури Дніпропетровської області: обіймав посади заступника начальника, начальника відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами з боротьби з організованою злочинністю, потім – начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави цієї ж прокуратури.У 2001 р. М. М. Франтовського призначено на посаду заступника прокурора Дніпропетровської області. У лютому 2005 р. переведено на посаду заступника прокурора Донецької області.З липня 2005 р. – прокурор Волинської області.З січня 2007 р. – прокурор Житомирської області.На переконання Миколи Михайловича, органи прокуратури мають позбутися негативного іміджу як караючої структури. Основна їхня функція – не обвинувачувальна, а захисна: захист конституційних прав і свобод громадян, особливо соціально незахищеної категорії.Микола Франтовський вважвє, що прокурор області не статистична одиниця силової структури. Це керівник, який має бути принциповим, чесним, бо від нього значною мірою залежить стан дотримання законності в усіх прошарках суспільства – від вахтера до високопосадовця. Саме на такі принципи в роботі він орієнтує працівників тридцяти міськрайпрокуратур, які йому підпорядковані.Для органів прокуратури Житомирської області важливим є нагляд за додержанням законності у таких сферах життєдіяльності, як економічна, фінансова, аграрна, бюджетна. А серед пріоритетних напрямів діяльності – нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства, оскільки область є унікальною за природними ресурсами.Безцінним капіталом нашого суспільства Микола Франтовський вважає молодь – майбутнє держави. Тому нагляд за дотриманням прав неповнолітніх – під особливим контролем головного прокурора області.Родина:Дружина Тетяна Іванівна присвятила себе служінню його величності Закону. Вона – член Апеляційного суду Дніпропетровської області. Донька Юля, закінчивши з відзнакою Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого, розпочала трудову біографію помічником прокурора однієї з районних прокуратур м. Києва. Її чоловік, Максим Ходаківський – також випускник Харківської юридичної академії імені Ярослава Мурого. Він вже рік працює помічником прокурора Дніпровського району м. Києва.Молодший син Михайло поки що навчається у школі.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Wed, 05 May 2010 13:56:37 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Гриневецький Сергій Рафаїлович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/9341-dosye-grineveckij-sergij-rafayilovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/9341-dosye-grineveckij-sergij-rafayilovich.html</link>
<description><![CDATA[Заступник Голови Народної Партії, Перший заступник голови Комітету]]></description>
<fulltext><![CDATA[Заступник Голови Народної Партії, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, член депутатської фракції &quot;Блок Литвина&quot; у Верховній Раді України, голова Одеської регіональної організації Народної Партії, член Народної Партії. ФОТОГРИНЕВЕЦЬКИЙ Сергій Рафаїлович, народився 25 вересня 1957 року в с. Лужанка Тарутинського району Одеської області.Громадянин України.Освіта вища.У 1979 р. закінчив Одеський технологічний інститут холодильної промисловості за спеціальністю „Холодильні та компресорні машини і установки”. Кваліфікація – інженер-механік.У 1985 р. закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю „Механізація сільського господарства”.1979-1982 рр. – інженер-технолог, начальник технічного обмінного пункту, завідуючий майстернями, заступник керуючого Роздільнянського районного об’єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства.1982-1984 рр. – перший секретар Роздільнянського райкому ЛКСМУ.1984-1990 рр. – другий, перший секретар Одеського обкому ЛКСМУ.1990-1991 рр. – перший секретар Роздільнянського райкому КПУ.1991-1994 рр. – генеральний директор об’єднання „Одесаімпекс”.1994-1995 рр. – керівник секретаріату Одеської обласної ради.1995-1998 рр. – заступник, перший заступник голови Одеської облдержадміністрації.1998 р. – народний депутат України.З травня 1998 по лютий 2005 року – голова Одеської облдержадміністрації.З лютого по липень 2005 року – голова Одеської обласної ради.З липня 2005 року – директор департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Торгового дому „Хлібна гавань”.Нагороджений орденом Ярослава Мудрого IV і V ст., орденом „За заслуги” ІІІ ст., Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.У Верховній Раді України VI скликання обраний першим заступником голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.Член Народної Партії. Заступник голови Народної Партії, голова обласної партійної організації. Керівник депутатської фракції Народної Партії „Народна ініціатива” в Одеській обласній раді.Одружений. Дружина – Гриневецька Ольга Андріївна, 1956 р. н., дочка – Гриневецька Олена Сергіївна, 1982 р. н.Не судимий.]]></fulltext>
<category><![CDATA[Досьє]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Mon, 14 Dec 2009 21:17:02 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Ахметов Рінат Леонідович</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/person/7909-dosye-axmetov-rinat-leonidovich.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/person/7909-dosye-axmetov-rinat-leonidovich.html</link>
<description><![CDATA[Народний депутат України V-VI скликань, член Партії регіонів]]></description>
<fulltext><![CDATA[Народний депутат України V-VI скликань, член Партії регіонів. ФОТОНародився 21 вересня 1966 року в м. Донецьк.Освіта:вища - у 2001 році закінчив Донецький національний університет за фахом «Маркетинг», кваліфікація: економіст.Трудова діяльність:з 1996 по 2006 рік - Президент ЗАТ «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)».Народний депутат України V-VI скликань, член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.Громадська діяльність:Президент Благодійного фонду «Розвиток України», президент ЗАТ «СКМ».Заслужений діяч фізкультури і спорту України. Повний кавалер ордену «За заслуги», нагороджений медаллю «Шахтарська слава» І-ІІІ ступенів, золотою медаллю чемпіонату України з футболу (2002 р., 2005 р., 2006 р.). Лауреат премії «Визнання» - «за вагомий внесок в меценатство».Партійність:Член Партії регіонів.Сімейний стан:Одружений. Має двох синів.за інформацією прес-служби Партії регіонів]]></fulltext>
<category><![CDATA[Персоналії]]></category>
<dc:creator>yuriy</dc:creator>
<pubDate>Wed, 04 Nov 2009 17:09:57 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Колорит - Образцовый хореографический ансамбль народного танца</title>
<guid isPermaLink="true">http://ruporzt.com.ua/dose/organization/7711-obrazcovyj-xoreograficheskij-ansambl-narodnogo.html</guid>
<link>http://ruporzt.com.ua/dose/organization/7711-obrazcovyj-xoreograficheskij-ansambl-narodnogo.html</link>
<description><![CDATA[Образцовый хореографический ансамбль народного танца "КОЛОРИТ"]]></description>
<fulltext><![CDATA[Образцовый хореографический ансамбль народного танца &quot;КОЛОРИТ&quot; был создан в 2003 году на базе городского культурно-спортивного центра по работе с семьей и молодежью г.Житомира. В ансамбле занимаются дети 4-х возрастных групп от 9 до 16 лет, 2 подготовительные группы - дети в возрасте от 4 до 8 лет. Весь коллектив насчитывает сегодня более 120 человек.Репертуар ансамбля разнообразен: русские, белорусские, молдавские, болгарские, итальянские, украинские, гуцульские и другие народные танцы. Более 20-ти больших и 10-ти малых форм. Коллектив работает в жанре народной хореографии.  Художественный руководитель ансамбля - Давыдова Светлана Анатольевна.Балетмейстер-постановщик танцев - Давыдов Руслан Михайлович.Достижения:С 2004 по 2009 года коллектив является лауреатом и неоднократным призёром международных и всеукраинских конкурсов в Болгарии, Белорусии, г.Днепропетровске, г.Одессе, г.Полтаве, г.Харькове, г.Житомире, г.Киеве и др.Контакты:г.Житомир,ул.Киевская 104/1. тел/факс 8(0412)37-95-11, моб.80971959118 e-mail:svetlanakolorit@ukr.netнаш сайт: - КОЛОРИТ]]></fulltext>
<category><![CDATA[Організації]]></category>
<dc:creator>КОЛОРИТ</dc:creator>
<pubDate>Thu, 29 Oct 2009 23:47:36 +0200</pubDate>
</item></channel></rss>