День вишиванки – міжнародне свято, що покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, і яке відзначається щорічно в третій четвер травня. Цьогоріч День вишиванки святкують 21 травня. У цей день кожен охочий міг підтримати свято, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Долучилися до відзначення Дня вишиванки й працівники виконавчого апарату обласної ради на чолі з головою обласної ради Володимиром Ширмою та його заступниками Сергієм Крамаренком та Максимом Вілівчуком. Місцеві самоврядці прийшли на роботу у національному вбранні, підтримавши таким патріотичним дрес-кодом українські традиції.
Для українця вишиванка – не просто одяг, це щось дуже особливе: для когось це оберіг, для когось традиція, для когось розуміння себе та української історії тощо. Керівники обласної ради розповіли, яке значення для них має вишиванка.
Голова обласної ради Володимир Ширма: «Вишиванка для мене – це наша унікальність. Вишиванка розкриває красу української нації, її самобутність, її глибоке історичне коріння. Особисто я дуже люблю вишиваний одяг, одягаю його за покликом душі. Маю також одну незвичну вишиванку зі «спортивним орнаментом» - на рукаві вишитий футбольний м’яч».
Перший заступник голови обласної ради Сергій Крамаренко: «В кожної нації є свій національний ідентифікатор,національні маркери. Національний одяг, вишиванка – наш маркер нації. Моя перша вишиванка – це подарунок моєї мами на день народження».
Заступник голови обласної ради Максим Вілівчук: «Вишита сорочка — це продовження людини, її маркер, її оберіг. Вона є споконвічним символом українського народу, це національна святиня, що несе в собі духовне багатство, мудрість і зв'язок поколінь, який не переривається віками. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до нації».
Керуюча справами апарату обласної ради Раїса Гула: «Для мене це символічна річ, яка поєднує в собі красу та унікальний стиль. Українська вишиванка - це і наш національний атрибут, та водночас це модний, яскравий елемент сучасного жіночого образу».
Зазначимо, що ідею святкування Дня вишиванки підтримали ще депутати Житомирської обласної ради VІ скликання. У 2015 році на 33-й сесії обласної ради депутатський корпус своїм рішенням започаткував відзначення Дня українського національного вбрання у Житомирській області щороку, третього четверга травня.
Нагадаємо, ідею святкування Дня вишиванки ще в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У перші роки спочатку це свято проходило локально, а вже згодом воно розрослося до всеукраїнського рівня: до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Цікаві факти про вишиванку.
Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст. За свідченням Геродота вишивкою свій одяг оздоблювали ще скіфи, які довгий час проживали на території України.
Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а були своєрідним оберегом, що захищав від злих духів. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками так, щоб малюнок торкався тіла і для кожного ритуалу була особлива вишиванка.
Першим модником, який поєднав вишиванку з буденним одягом, а саме з піджаком, був Іван Франко. У такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.
Кожен регіон України має свої особливості вишиванок, що відрізняється від інших фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.
Узори вишивки можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні і тваринні (зооморфні) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому. Єдиний рослинній орнамент, який міг прикрашати чоловічу вишиту сорочку, – листя дуба – символ сили і мужності. Орнаментом, який однаково підходить всім, і дорослим, і дітям, є восьмикутна зірка. Вона символізує сонце, образ Творця, єдиного духовного початку всього живого.
Колір сорочки та узору також має значення. Білий – символ світла і чистоти; червоний – любов, кров, вогонь; синій – колір води, а жовтий – символ сонця. Лише до чорного наші прадіди ставилися по різному. В одних регіонах його вважали кольором смерті, в інших, навпаки, асоціювали чорний колір із землею, а значить щедрим врожаєм і багатством.
Пресслужба обласної ради