У Житомирі вшанували пам'ять видатного земляка Олега Ольжича

«Розстріляне відродження» - це ті, про кого говорили і продовжують говорити, як про найкращий «цвіт української нації». Олег Ольжич – один із найяскравіших представників того покоління.

Пам'ять видатного земляка, провідника ОУН, визначного поета, археолога та вченого Олега Ольжича вшанувати 10 червня голова обласної ради Володимир Ширма, депутатки обласної ради Раїса Гула та Олена Галагуза.

Саме цього дня у далекому 1944 році він помер після жорстоких катувань у концтаборі «Заксенхаузен».

Місцеві самоврядці поклали квіти до пам’ятника Олегу Ольжичу та вшанували його пам'ять хвилиною мовчання.




Довідково.
Справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба. Народився 8 липня (21 липня) 1907 року в Житомирі. Його батько – відомий український класик Олександр Олесь.
В три роки Олег навчився читати, а в п’ять написав п’єсу на три дії з життя козаків і сам ілюстрував її, змалечку грав на піаніно та скрипці.
В 1940 році зустрічається з Катериною Білецькою, яку знав з п’ятирічного віку та закохується у неї. Вона була менша від нього на 13 років. Вони одружились у 1943 році. Ольжич бере зі своєї дружини та свідків клятву про те, що вони мовчатимуть про весілля аж до закінчення війни. Він зробив це для того, щоб Катерина не зазнала переслідувань за його політичну діяльність.
З 1930 року Олег Кандиба бере псевдонім Олег Ольжич та робить спроби писати. Видав друком збірки – «Рінь», «Вежі», «Підзамче» (посмертно).
У 1936 році Ольжича запросили до Риму для наукової співпраці з археології, а через два роки він читає курси лекцій з археології у США. Активно друкує свої наукові досягнення в провідних журналах США, Австрії, Німеччини, Югославії та Англії.
В 1937 році Ольжич розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону. Дана періодизація актуальна і сьогодні.
25 травня 1944 року його арештовують на квартирі у Львові. Був направлений до Берліну, де його посадили у камеру № 14, що знаходилась у спеціальному бункері. Олега Ольжича жорстоко катували і 10 червня 1944 року він помер не приходячи до тями у концтаборі «Заксенхаузен». Його тіло було спалено у крематорії.
31 липня 1944 року народився син Ольжича, якого Катерина назвала на його честь Олегом. Він отримав освіту інженера прикладної фізики.


Пресслужба обласної ради