«Це не провінційній театр», - експерти оцінили виставу Житомирського академічного музично-драматичного театру

До Житомира приїхали критики зі столиці, аби познайомитись з театром та переглянути виставу «Вій» режисера Петра Авраменка. Столичні критики високо оцінили виставу «Вій» Житомирського академічного музично-драматичного театру, відмітивши креативну режисерську роботу, стильну «утворюючу атмосферу» роботу художників, живе виконання музичних номерів та роботу всіх без виключення акторів. «Хто не побачив на власні очі, не повірить», - таку думку після перегляну вистави висловив Павло Гудімов, якого з упевненістю можна назвати одним найвпливовіших кураторів в сучасному мистецтві, організатор арт-холдингу «Гудімов Арт Проект». “Я з острахом їхав а Житомира, тому що я не знав що я побачу. В нас існує вже така традиція українського провінційного театру, от власне, я дуже сильно боявся побачити продукт ще нижче ніж Київський провінційний театр. Просто іноді цей рівень культури, необізнаності призводить до того, що люди навіть які є авторитети, вони нахвалюють продукт який є «нижче плінтуса», я ж побачив продукт який є «вище плінтуса». Я побачив продукт, який я з задоволенням продивився від початку до кінця і можу рекомендувати. Я бачу творчого,захопленого режисера який молодий і експерементує видно що це не є його межа, це якраз є такий блокбастер від режисера який може ускладнювати.»

Запросила та познайомила критиків з Житомирським театром Людмила Зубко, яка розповіла що має намір залучити в театр серйозного глядача, тим самим зробити Житомир більш привабливим для туристів. «Ми можемо і нам є що показати і в Києві і, можливо, десь і закордоном, чому б до цього не йти, не мріяти про це. Коли ми вже мали тут одну зустріч, коли майже 30 гостей з Києва проїхалися по всіх музеях, ми побачили наш потенціал і я говорила про наш театр. Ми можемо показати наш потенціал і почути зворотній зв'язок. Тому що мистецтво це безпека країни і якщо ми будемо закривати наші музичні школи, якщо ми будемо робити ті речі, які знищують наше мистецтво - не буде майбутнього це буде просто лише територія. Тому де яка можливість є, запросити якихось цікавих людей, от як сьогодні театральних критиків - для мене це більш така місійна історія, де я просто не маю права цього не зробити. Мені було приємно, що сьогодні зал був заповнений житомирянами, але мені б хотілось щоб наше місто міняло своє обличчя, щоб воно ставало більш туристичним томущо все для цього є.»

Також вистава заслужила високі оцінки театрального критика Вадима Дишканта, який зазначив, що житомирський театр точно "не страждає від провінційності". «Театр в провінції багато в чому відрізняється від столичних, - підкреслює театральний критик Вадим Дишкант - Безумовно, в кожному регіоні є свої театральні досягнення, якими край, область або місто пишається. Але в цілому, на жаль, доводиться говорити про відсутність різноманітності театральних форм, рідкості експериментальних вистав, відсутності інтересу до сучасної драматургії. І тому чесно кажучи, я боявся сьогодні їхати в Житомир, бо очікував побачити найгірше. Але Житомирський театр мене вразив до глибини душі. Я радий та вдячний за режисуру Петру Авраменку, за театр, за акторів, тому що вони асамблево, жанрово були єдині. І мені було дуже приємно відчувати, спостерігати, розкладати якісь моменти, вчитися в якихось моментах для себе. Все було енергетично закручено. Тільки хороші враження про це.»

Справжній сучасний театр - зовсім не такий, яким його уявляють люди, які під класичним театром розуміють якийсь мем, символ. Багато хто вважає, що якщо вони прийдуть на вистваву то неодмінно побачать, як артисти в історичних костюмах, в повитих плющем альтанках будуть переживати історію своїх персонажів. Але ж це не так! Сьогодні Житомирський театр живе, відчувати тенденції, відповідає на виклики суспільства та вражає, за що й отримує схвальні відгуки критиків.