Влада маніпулює з вартістю газу

08.11 12:51    

Соціологічні дослідження показують, що питання непомірних цін на комунальні послуги, насамперед на газ, є одним з найактуальніших питання для громадян України. На Заході і на Сході, на Півночі та Півдні нашої країни величезні рахунки за газ ставлять цілі сім’ї на межу визивання. При цьому влада, в першу чергу в особі президента, замість того, щоб вирішувати цю проблему, навпаки, з маніакальною наполегливістю, робить все для подальшого зростання цін та викачки з кишень пересічного громадянина останніх коштів.

Дехто може заперечити, мов, не президент визначає ціну на газ, і технічно це так. Але це відбувається за його дорученням та під його особистим контролем. При цьому Порошенко намагається оминати публічне обговорення питань ціни на газ, переводячи розмову на байки про «попередників», вимоги МВФ та міфічні кредити Тимошенко.

Давайте розберемо. По-перше, щодо вимог МВФ: під меморандумом з Міжнародним валютним фондом стоїть підпис Петра Порошенко, тобто він, або знав про кабальні умови угоди та розумів, що за кредити будуть розраховуватися українці, або ж підписав угоду, навіть не читаючи її. Мені здається, що тут очевидно, що було насправді. Друге, Порошенко лобіював питання жовтневого чергового підвищення, хоча, навіть, Кабмін, який вважається пропрезидентським, не хотів йти на цей крок. Трете, це байки Гаранта про «попередників» та «борги Тимошенко». Порошенко, як міністр Кабміну Азарова має знати, що усі кредити, які були залучені Тимошенко під час світової фінансової кризи, були повністю погашені ще в 2012 році. Кредити, які сьогодні виплачує Україна, це гроші, які були залучені вже за часів президенства Порошенко. І нові транші від МФВ потрібні щоб закривати дірки в бюджеті, які з’явилися за останні роки.

І останнє: одна з найулюбленіших байок влади про «європейські ринкові ціни» на газ. Не буває ніяких «європейських ринкових цін». По-перше, якщо ціни ринкові, то вони не можуть регулюватися державою, вони мають регулюватися лише ринком. Тобто в Україні вони не ринкові. По-друге, не буває ефемерних єдиних «європейських цін». У кожній країні Європи ціна на газ для населення формується із багатьох факторів: це й ціна на газ, по якій його купує держава, це й конкуренція на внутрішньому ринку країни серед газопостачальних компанії, а головне – це платоспроможність населення. Ви не знайдете у ЄС жодної країни, де пересічний громадянин витрачає на комунальні послуги 30-50% від власного прибутку.

І ця ситуація обов’язково знайде відображення на майбутніх президентських виборах. Рейтинг Порошенко падає, в той же час рівень підтримки найпопулярнішого кандидата Юлії Тимошенко стабільно зростає. В тому числі й завдяки тому, що вона та її політична сила борються зі зростанням цін за комунальні послуги для населення.

Тимошенко пообіцяла, що одразу після своєї перемоги, вона скасує рішення про подорожчання газу. Але до цього ще п’ять місяців і вони можуть бути критичними для більшості український сімей, адже саме зараз розпочинається опалювальний сезон і платіжки з новими захмарними тарифами ляжуть тягарем на українців. Тому Тимошенко заявила, що буде добиватися голосування Радою за постанову про мораторій на підвищення цін, проект якої її партія подала ще літом, але його досі не виносять на голосування у залі парламенту. Якщо депутати проголосують за цю постанову, то ціни вернуться на рівень березня 2018 року. Окрему увагу буде приділено і Нафтогазу, який зараз отримує надприбутки, банально грабуючи українців, перепродаючи їм газ по завищеним цінам.
Добре, що в Україні ще є політичні сили, які не бояться відкритої конфронтації з владою та стоять на захисті інтересів людей, а не олігархів.

Денис Гороховський, експерт ІНПОЛІТ