Депутатство – це не професія, цьому не вчать у вузах, це індивідуальна робота, яку ти сам організовуєш так, щоб правильно розподілити час, навантаження, розрахувати розумові і фізичні можливості, аби все встигнути і не загриміти до реанімації, що зі мною й сталось у перший рік повноважень, - зізнався народний депутат України Володимир Арешонков.
- Але ж обійшлось, втягнулись?- Так. Все нормально. Закон про статус народного депутата не порушую, повноваження виконую на повну, живу в онлайн – режимі, але до здоров’я ставлюсь обережніше. Багато ходжу пішки, раніше було ранкова пробіжка - зараз ходжу по декілька кілометрів. Дуже корисна штука, скажу я Вам. В Києві виключно всюди ходжу пішки, користуюсь тільки громадським транспортом, інакше нікуди б не встигав. Про здоров’я потрібно дбати, обов’язково займатись якимось видом спорту.
- А до парламентської роботи Ви теж працювали над собою, займались спортом?- Завжди працював над собою, люблю футбол, плавання. Нещодавно земляки передали естафету флеш – мобу з віджимання – підтримав, не оконфузився.
- Зрозуміло, Арешонков пропагує здоровий спосіб життя. А можете стисло описати, яким ви бачите власне життя, презентувати власну біографію?- Стисло? Це не просто. Спробую. Я народився в найкращому місті на землі – в Коростені, звідки практично не виїздив. Обрав педагогічну професію за покликом серця і жодного разу не пошкодував про це. У мене дуже багато друзів – хороших людей, з якими можна і в вогонь, і в воду. Я щасливий, що жива мама, щасливий, що зробив правильний вибір і маю одну – єдину кохану дружину і люблячих хороших дітей. Знаходжусь у тому віці, коли розумію, що потрібно цінувати кожну хвилину свого життя і не наносити шкоди чужому, не ображати людей, цінувати рідних, друзів… Стисло і трохи пафосно, так?
- Це вже дуже стисло. А що, раніше не розуміли тих речей, які перерахували?- Ні, це приходить з часом. Життя дуже динамічне, швидкоплинне. Раніше думав, як забезпечити родину, підвищити освітній рівень, бо переконаний, що людина має весь час учитись. Я доктор педагогічних наук, але ж так багато не знаю, хочеться більше й більше осягнути…
- Часто доводилось міняти роботу, перекваліфіковуватись?- Та ні, не часто. Практично все життя пропрацював в освіті. Вважаю себе вчителем, хоч працював і в виконавчій владі, і в органах місцевого самоврядування, паралельно викладав у Житомирському університеті імені Франка. Кваліфікація – це життєвий досвід і самоосвіта. Виходячи з цього, я вмію і знаю доволі багато.
- Ви людина ерудована, інтелігентна. Як правило таких людей називають білоручками. Ви білоручка чи ні? - Бачили б Ви, як я вправляюсь з косою, не запитували б. Ми з дружиною живемо в приватному будинку, а це потребує і чоловічих, і жіночих рук, багато фізичних сил. Все робимо самі. Не маємо гектарів городу, але й той невеличкий шматочок землі біля дому потрібно окультурювати. Любимо, щоб був порядок, краса. Часом треба їхати до Києва, можна встати в 7, але я піднімаюсь у 5, щоб обкосити подвір’я. Дружина свариться, що сусідам спати не даю. Ну нехай вибачають, це ж не кожного дня…
- У Вас двоє дорослих дітей. Кажуть, вони в вас дуже скромні, не мажори. Є якийсь рецепт виховання, поділитесь?- Він простий - власний приклад. Бути батьком — це велика відповідальність, але це також і велике щастя і радість, якщо все робити правильно. А «правильно» - це два важливих складники: любити дружину і любити дітей. А справжня любов до дітей – це мудре управління дитячими бажаннями, вміння не тільки задовольняти, а й обмежувати їх.
- Вас батьки обмежували? У яких умовах ви росли? - Ой обмежували, мама досі обмежує, дай Бог їй здоров’я.
- Пишається сином?- Не говорила про це ніколи. Думаю, пишається, з подругами як зберуться, перемивають мені кісточки
- 5-й рік Ви працюєте у парламенті. Як би охарактеризували цей вид діяльності, адже це не лише законотворчість, голосування. Що це?- Моя робота - представляти інтереси громадян і реальність, в якій вони живуть. Щоб це робити якісно, ефективно, потрібно жити поряд з ними, таким же життям, знати про те, як їм важко, які мають проблеми, щоб зрозуміти, як це можна вирішити чи на законодавчому рівні, чи в інший спосіб. Це вміння чути людей, мислити, налагоджувати комунікації, співпрацювати, бо без цього я ніхто. Народних депутатів без народу не буває.
- На Ваш погляд, всі Ваші колеги це розуміють? - Звичайно – ні! Інакше все в цій країні було б по – іншому. А реалії такі, що людей «люблять» лише в період виборчої кампанії, а далі знімають маску і працюють на власне збагачення. Вони реально не відчувають землі під ногами, вважають всіх нас сірою масою. Я це відчув, прийшовши в парламент. Я теж для них сіра маса, бо вони оцінюють чи ти їхній, рівний їм, за вартістю костюма, аксесуарів, автомобіля. А я їжджу на метро, для них це штамповка, не їхнє коло.
- Хіба всі такі?- Ні, звичайно. Але це меншість, яка багато років керує цією країною, не зважаючи на те, у владі вона чи в опозиції. Але ця меншість має свої групи впливу, заводить своїх людей у владу, у неї все схоплено, все куплено за гроші.
- А чому їх весь час обирають, хіба люди не розуміють, що їх обманюють, використовують?- Багато хто розуміє, просто вибору немає. А багато кого під час виборчої кампанії цікавить лише два питання: «Що будуть давати і хто буде співати?».
- У 2014 році у Вас був високий рівень довіри – майже 33 тисячі виборців проголосувало за Вас. Як відчуваєте, люди підтримають цього разу, і що для Вас означає довіра людей?- Довіра? Це коли людина ділиться з тобою сокровенним без усякого страху, коли подає руку і відчуває тепло. Довіра - це коли маленька дитина дозволяє взяти себе за руку. Це здоровий глузд, це коли ти вмієш берегти таємниці, допомагаєш у біді, у твоєму характері присутні такі риси, як терпіння і надійність, тоді люди тягнуться до тебе, прагнуть твого оточення та дослухаються до твоїх порад. Ви не уявляєте, який це кайф відчувати, що 33 тисячі людей вірять тобі. Довіра - це круто! Це такий солодкий щем у грудях, якого вистачає на довгі роки, аби працювати на благо цих людей. Думаю, люди мене підтримають і цього разу, якщо не станеться нічого неймовірного?
- Що маєте на увазі?- Не хочу притягувати негатив, але обстановка в окрузі неспокійна, гранати рвуться, хтозна, на що можуть піти опоненти.
- Ви ж не думаєте, що може дійти до фізичного знищення. Ви публічна людина, авторитетна, ваш захист – Ваші виборці!- Так, я сподіваюсь на те, що все буде добре, що кампанія пройде без потрясінь. І хочу сказати усім землякам: «Я працюю на вашу довіру!»
Мальва Вакуляк
