Оптимізм та постійний рух – запорука успіху бердичівського розшуківця Юрія Ковбасюка

Оптимізм та постійний рух – запорука успіху бердичівського розшуківця Юрія Ковбасюка

12.04 10:28    
Швидкий у діях та рішеннях Юрій навіть на домовлену зустріч для розмови приїхав з Бердичева до обласного центру, одночасно працюючи над розкриттям крадіжки мобільного. З’явилась інформація, що викрадений ґаджет знаходиться в одного з житомирян, тож старший оперуповноважений разом зі слідчим прибули для її перевірки.

Капітан поліції уже 3 роки працює у карному розшуку, а до того за майже 15-літню службу в органах внутрішніх справ пройшов від рядового патрульного до дільничного інспектора. За першою освітою Юрій – інженер-механік (закінчив Житомирський агроекологічний університет), а нині навчається у Національній академії внутрішніх справ, здобуваючи фах правознавця.

Чоловік розповідає, що обрав професію, рівняючись на дільничного Олександра Вознюка, який обслуговував його рідне село. Міліціонера хлопець знав з дитинства і для нього він був особливою людиною. Так і вирішив стати правоохоронцем.

- За цей час, звісно, багато чого змінилось, навіть міліції уже нема. Мені уже 38 років. А от повага, з якою ставились до дільничного люди у селі, для мене й досі вагомий аргумент, аби допомагати іншим. Нині у нас більшість громадян знають про свої права (хоча теж дуже вибірково), але зовсім забувають або й ігнорують свої обов’язки. Та й «діяльність» окремих громадських активістів викликає багато питань і далеко не завжди на користь місцевих жителів.

Про службу у карному розшуку капітан поліції розповідає як про одну з найбільш цікавих та престижних.

- Більше можливостей, у тому числі технічних, та варіантів для розкриття злочинів, наприклад, якщо порівнювати з дільничними, де я до цього кілька років працював. Хоча графік служби – складний всюди. Часто йду з дому, коли мої ще сплять, а приходжу, коли уже сплять. Хочеться більше часу для родини. Але робота цікава і потрібна іншим. Ти щодня у вирі подій, спілкуєшся з людьми. Кожне розкриття приносить щось нове: алгоритми, схеми, якісь службові нюанси.

Юрій пригадує, як у складі слідчо-оперативної групи виїздили на виклик до с. Садки. Події розгортались уночі. На околиці села назустріч поліцейській машині парубок «котив» скутер. Юрій з колегами зупинились, аби з’ясувати, що трапилось. А під час розмови помітили у кермувальника вогнепальну зброю – саморобний пістолет. Хлопець хоч і не зізнався, куди посеред ночі з пістолетом тихцем їхав, але згодом і за його зберігання отримав кримінальне покарання, оскільки експерти підтвердили небезпечність вилученої поліцейськими зброї.

- Тієї ж ночі, уже повертаючись з виклику і відпрацювавши там усі необхідні дії, за селом помічаємо машину. Водій, мені, як колишньому дільничному, знайомий через участь у сумнівних історіях, починає розповідати, що заглух двигун, нібито скінчилось пальне. А на вулиці зима, сніг – не кидати ж людину. Починаємо допомагати – і диво: машина заводиться, а в ній півбака пального.

Поліцейські, які й так мали підозри щодо причини зупинки водія, упевнились, що він когось очікував. Незабаром цей хтось з’явився з мішком за плечима. З’ясувалось, що вкрав у пенсіонерки домашню живність – курей. Жінка уранці була безмежно рада появі поліцейських з її майном, оскільки для неї така втрата вкрай відчутна.

Щоправда крадій після проведення усіх першочергових дій, вийшовши з відділу поліції, відразу втік. За ним уже значилась не одна крадіжка, а відповідати за них чоловік явно не бажав. Після оголошення його у розшук Юрій Ковбасюк таки знайшов його вдруге і затримав. Нині він все ж відбуває покарання у місцях позбавлення волі.

Іншого разу, розшукуючи особу, підозрювану у вчиненні кримінальних діянь, оперативник виявив в одній з кімнат гуртожитку навчального закладу сушильню для наркосировини. Рослини конопель, пристрої для їх куріння, інші яскраві свідчення - і призначення приміщення не залишало сумнівів.

Таких прикладів результативної роботи безліч, але Юрій на них не акцентується. Колеги знають його як відповідального, наполегливого, обізнаного та активного працівника. Та поважають не лише за це. Юрій Ковбасюк – почесний донор України.

- Перший раз прийшов у Центр переливання крові ще у 2006 році. Тоді колега попросив здати кров для сусідської дитини, онкохворої. З того часу й пішло: 4-5 разів на рік здаю кров. Інколи завідуюча Центром Наталія Петрівна телефонує і каже, щоб приходив, бо треба «твоя кров».

Юрій сміється і каже, що за цей час уже віддав 20 літрів або два відра крові. Хоча насправді ставиться до цього серйозно. Серед його знайомих достатньо людей, які є постійними донорами, щоправда, вони медики. Про важливість і необхідність донорства говорити у них не прийнято, просто йдуть і діляться з іншими. Комусь їх кров рятує життя…

RuporZT


Коментарів: 0 Додати коментар Роздрукувати
Україна Цікавинка Скандали
Вчора 23:54
У Хмільницькому районі чоловік ножем поранив знайомого ...
Вчора 23:46
Псевдопосадовиці з Генічеська повідомлено про підозру у ...
Вчора 23:27
За крадіжку та наругу над могилою полеглого захисника ф ...
Вчора 23:25
Понад 64 тис грн втратив прикарпатець перейшовши за фіш ...
Вчора 18:29
У Рівненському районі слідчі встановлюють обставини ДТП ...
Вчора 23:56
Свириденко: Витрачати державні кошти на товари внутрішн ...
Вчора 23:45
Кубраков: Розширюємо міжнародне партнерство для забезпе ...
Вчора 23:43
Карандєєв: Успіх стратегічних комунікацій – ключове для ...
Вчора 23:42
На Вінниччині молодик викрав з банківської карти знайом ...
Вчора 23:41
На Буковині прокуратура зобов’язала комунальну установу ...
Сьогодні 00:35
Молодики з Київщини та Житомирщини на замовлення спалюв ...
Вчора 16:52
На Житомирщині подружжя вбило знайомого
Вчора 12:03
У Житомирі наркодилери влаштували міні-лабораторію у су ...
Вчора 10:51
Злочинне угруповання, яке «варило» синтетичні наркотики ...
Вчора 10:47
Ранкова стрілянина у Житомирі: Поруч з багатоповерхівко ...
Погода
Опитування
Чи задоволені Ви центральним опаленням у квартирі?
Так, повністю
Так, але хотілось би і краще
Ні
В мене інший вид опалення