В Бердичеві сусіди влаштували справжній земельний конфлікт

26.05 07:59    

Земельний конфлікт на провулку Левадному: «…так не діставайся ж ти нікому»

Кажуть, хороший сусід ближчий за будь-якого родича. Можливо, це й так, та лише сім’ї Мусійчуків та Лізенкових, які мешкають на провулку Левадному, цьому правилу не відповідають: вже кілька років між ними точиться конфлікт. Власне, Олександр Лізенков каже, що ні до кого претензій не має: свого часу чоловік приватизував тут ділянку у 10 соток, нині одну її частину займає городина, на іншій розташований невеличкий будинок. Згодом чоловік захотів взяти в оренду ще 4,8 сотки землі, що прилягають до ділянки і належать вже місту. У місті відмовили... Прохач не особливо перейнявся цим фактом і почав ці сотки використовувати на власний розсуд. Лізенков обробляє землю, розводить гусей, облаштував два ставка.

Саме домашні птахи і водоймища серед іншого позбавили спокою його сусідів – подружжя Мусійчуків. Картина, кажуть вони, наступна: гуси вільно ходять дорогою, у тому числі і перед їхнім будинком, ставки облаштовані незаконно. А ще, стверджують, через Лізенкова навпроти їхнього будинку постійно височіли купи сміття – приїжджала комісія і він вимушений був їх прибрати. А ще, додають, сусід тримає собак і перегородив дорогу, перетворивши провулок на тупик. Окрім того, встановив впритул до їхнього паркану вагончик. Але й це ще не все. 4,8 соток особливо турбує Мусійчуків.

Алла Мусійчук, мешканка провулку Левадного: «Якщо він відкриє дорогу, позариває ці ставки, що вириті незаконно, забере гусей, що пасуться у нас під боком, ми не будемо мати до нього жодних претензій. А земля має бути розділена пополам. Якщо не дають мені – то не давайте її нікому. Він прихватив 4,8 соток. Не у мене, а у держави. Я претендую на 2,4 сотки і, взагалі, претендую на порядок.»

Жінка розповідає, що коли зводила паркан, про таке неподобство як «прихвачені» сусідом сотки, не знала. До речі, є у Алли Мусійчук до нього ще одна претензія: всі, мовляв, приватизували землю поздовж, а сусід – поперек.
Олександр Лізенков, мешканець провулку Левадного: «Я землі самостійно не приватизовував: привів сюди фахівців, вони приїхали і приватизували мені ділянку. Я сам нічого не приватизовував, нічого не розповідав, нікому нічого не говорив. Як вважали вони за потрібне, так і приватизували. Мене влаштовує все так, як є. Якщо кожен почне віддавати 2 сотки сусідці, а сам – ходити до свого будинку Бог знає як, то тоді я вже не знаю... Жодних порушень у приватизації з мого боку не було, мені ніхто нічого не пред’являв. Вона звела паркан і теж мені нічого не сказала, від земельного відділу – жодних зауважень, з боку дільничного – теж. Все це почалося кілька місяців тому – з тих пір кожну середу я відпрашуюся з роботи і ходжу на комісії. “То забери на пів-метра вагончик, то розверни вагончик”. І ось дійшло до того, що вона хоче забрати у мене 2 сотки.»

Алла Мусійчук, мешканка провулку Левадного: «У нас по документах приватизовано 8,55 сотки, у місті ж дозволяється приватизувати 10 соток. А в нього 10 плюс ще 4,8. То чому б, власне, не поділити цю прихвачену землю?»
Ситуація непроста, визнають фахівці, у новому Земельному кодексі немає такого поняття як «користування» землею, її надають у власність або в оренду.

Сергій Ковальський, нач. відділу Держкомзему у м. Бердичеві: «Людина побудувалася у 90-х роках, зробила це з певним порушенням: приватизувала 10 соток, і вийшло так, що половина будинку знаходиться на приватизованій частині, половина – поза. Так само і у його сусідів: приватизували 9 соток, а паркан звели так, що захопили 1,6 м. землі загального користування. Вирішити конфлікт доволі важко, думаю, вони це повинні зробити мирним шляхом. Тобто: Лізенкову, можливо, треба дозволити оформити оренду на цей шмат землі, а сусідам теж дозволити орендувати незаконно захоплену землю. Якщо діяти суворо по закону, то можна “нарубати дров”.

Василь Толочко, секретар Бердичівської міської ради: «Дійсно, тут є неврегульоване земельне питання, є певний конфлікт між сусідами. Є порушення по землі з обох сторін. Лісенков, зокрема, взяв більше неоформленої землі у користування, що не сподобалося сусідці. Мусійчуки пропонують поділити цю ділянку порівну і половину віддати їм. Конфлікт є, думаю, колегіально ми це питання розглянемо, подумаємо, як досягти консенсусу. Поки що відповіді на це питання я вам не дам, можливо, у середу нам вдасться якимось чином вирішити його.”

Як і обіцяв секретар міської ради, у середу відбулося засідання депутатської комісії з питань ЖКГ, земельних відносин та приватизації, на яке запросили представників обох сторін конфлікту. За цей час відносини між сусідами не змінилися. Алла Мусійчук і Олександр Лізенков вкотре виклали кожен своє бачення проблеми та озвучили шляхи її розв’язання. Народні обранці усі, як один, висказались за те, аби сім’ї знайшли між собою спільну мову. Але для цього, підкреслили, потрібно зробити одне одному крок назустріч і спробувати досягнути компромісу.
Василь Толочко, секретар Бердичівської міської ради: «Дійсно, там потрібно будуватися. Є заява на сервітут. Давайте надамо дозвіл Лізенкову на оренду, лише хай відсуне на належну відстань вагончик. Ну і Мусійчук підемо назустріч: надамо дозвіл на оренду 1,6м., що вона їх незаконно прихватила і звела на них паркан.»

Питання із перекриттям дороги вирішуватимуть спеціалісти відділу містобудування і архітектури: якщо вона там має бути, вона там буде, підсумував Василь Толочко. Із претензією про «поперечну» приватизацію він порадив Аллі Мусійчук звертатися до суду, ну а щодо гусей, то на те вони і гуси, припустив секретар, аби ходити по землі. Галявина то чи дорога.

Василь Толочко, секретар Бердичівської міської ради: «Відповідно до Земельного кодексу, якщо земельна ділянка є приватизованою, то змінити її конфігурацію чи відмінити приватизацію може лише суд. Незабаром члени комісії виїдуть на Левадний, аби на власні очі побачити ці 4,8 сотки і вирішити їхню долю. А поки що на сесію ми виносимо питання по вагончику і по 1,6 м.»