У Житомирі міліціонери-вбивці отримали заслужене покарання

12.12 10:25    

П'ять років тому наша газета вже писала про інцидент, що трапився 7 квітня 2005 року у Житомирському міськвідділі міліції. Нагадаємо, тоді співробітники Житомирського МВ забили насмерть людину. 5 жовтня 2010 року мілціонерам-нелюдам винесли вирок.

Небіжчика вранці знайшли... під стінами міліції

Людина лежала просто перед приміщенням Житомирського міськвідділу міліції. Без будь-яких ознак життя... Таке в Житомирі трапляється часто — хтось нап'ється, ляже собі подрімати. Однак цього разу було зовсім не так. Коли перехожий, один із високопосадовців обласної прокуратури, підійшов поцікавитися станом чоловіка, то зрозумів — людина мертва.
Про це співробітник облпрокуратури і вирішив сповістити чергових міськвідділу. Але ті в один голос відповіли: “Це не наш труп”.

В міліцію чоловіка “відправила” дружина

Початок історії дуже навіть прозаїчний. Увечері 6 квітня 2005 року до Житомирського міського відділу зателефонувала схвильована жінка. Її бив чоловік. Який, як згодом встановила експертиза, був напідпитку. Дільничний інспектор доставив бешкетника до міськвідділу, де ним мали опікуватися далі чергові.
Була десь одинадцята вечора. Майже до першої години ночі затриманий О. Ярош лежав на ліжку в камері, а потім - його почало судомити. Капітан міліції Руслан Поліщук, який чергував того дня, почув із камери Яроша стогін і прохання про допомогу. Ввійшовши до камери і заставши затриманого на підлозі, міліціонер двічі ударив його по спині. Тільки після того, як майже дві години О. Ярош пролежав без свідомості – правоохоронці вирішили зателефонувати у “швидку”.

Медики поїхали ні з чим

Лікарі приїхали близько п'ятої. На той момент затриманий вже прийшов до тями. Отже, коли лікар запропонував О. Ярошу підвестися з підлоги і підійти на огляд, той устав і підійшов до лікаря. “Його здоров'ю нічого не загрожує” - зробили висновок медики.
Щойно поїхали лікарі — затриманий попросився до туалету. Його пустили. Але коли О. Ярош повернувся до камери — йому стало погано. Чоловік навіть не встиг дійти до камер і упав на підлогу просто в коридорі чергової частини.
- Прикидається, - подумав капітан Поліщук. І, певно, намагаючись провчити “симулянта” почав лупцювати беззахисного затриманого ногами. Згодом до нього приєднався і майор Анатолій Куликівський. Останній був ще й помічником начальника і відповідальним за чергування у відділі. Він якраз відлучався, а повернувшись, застав свого колегу за побиттям затриманого. І замість зупинити, приєднався... “Синці на грудній клітині, садна, переломи 2-го, 3-го, 4-го лівих ребер, 3-го, 4-го, 5-го та 6-го правих ребер із пошкодженням пристінкової плеври” - це далеко не повний перелік травм, отриманих О. Ярошем внаслідок побиття.

Затриманий помер через побої

Висновок лікарів однозначний: саме удари “ментовських” чоботів стали наслідком загибелі затриманого за адмінпорушення громадянина Яроша. Вже під час порушення кримінальної справи проти майора Куликівського та капітана Поліщука судмедекспертиза встановить: “Ярош О. В. помер внаслідок тупої закритої травми грудної клітини, яка ускладнилася болевим шоком о 7-й годині 35 хвилин 7 квітня 2005 року”.
За словами самих же обвинувачуваних, після того, як арештант помер — начальник Житомирського МВ безпосередньо віддав наказ позбутися трупа. Міліціонери і позбулися — поклали його просто на лавку перед приміщенням Житомирського міськвідділу міліції. Там його і помітили перехожі.

Єгор СИНГАЇВСЬКИЙ

P. S. Суд оцінив «старання» двох міліціонерів по заслугах. Капітан Руслан Поліщук та майор Анатолій Куликівський отримали відповідно 7 та 9 років позбавлення волі, скасував набуті звання та заборонив протягом найближчих трьох років служити в органах внутрішніх справ.