Платиш за послугу тоді, коли її маєш...
Переведення ліфтів на карткову систему обслуговування у нашому місті розпочалося в кінці 90-х років минулого сторіччя, а масове переведення припадає на кінець 2002 року після прийняття міськвиконкомом 24 жовтня відповідного рішення №603.
На той час 245 ліфтів у житловому фонді через поломки та відсутність коштів на технічне обслуговування і ремонт простоювали, деякі - роками, а 46 ліфтів потребували заміни.
Спеціалізоване підприємство "Житомирліфт", яке здійснювало технічне обслуговування ліфтів, не отримуючи від КВЖРЕПів оплати за послуги і не маючи інших джерел доходів, збанкрутіло і давно вже зникло як ліфтове підприємство.
Житомирські КВЖРЕПи перебували в складному становищі, оскільки, починаючи з 1999 року, держава повністю припинила дотацію житлово-експлуатаційним підприємствам для покриття збитків через різницю в тарифах, тому не мали можливості розрахуватись за ліфти, внаслідок чого заборгували ліфтовим організаціям до 1 млн. грн.
І це за малої, на той час, вартості ремонту і запчастин на ліфти.
Введення карткових апаратів дозволило в комплексі з цілеспрямованою роботою міської ради запустити в роботу всі 100 відсотків ліфтів в будинках комунальної власності та ЖБК.
Необхідно зазначити, що протягом 6-ти років після введення карток житлово-експлуатаційним підприємствам взагалі не виставлялися рахунки за карткові ліфти, але навіть до теперішнього часу вони не в змозі розрахуватися зі старими боргами, незважаючи на періодичні підвищення тарифів з квартплати.
Поряд з цим, час від часу порушується питання про відміну ліфтових карток та повернення до старої системи: включення вартості обслуговування ліфтів до квартирної плати. Особливо гостро ця тема звучить під час проведення чергових виборів: кандидати у депутати всіх рівнів обіцяють своїм виборцям у разі перемоги негайно відмінити ліфтові картки, однак, якщо тверезо розібратись, то часто-густо такі обіцянки, окрім популістських гасел, нічого доброго не несуть…
З першого дня роботи на посаді міського голови Володимир Дебой дав доручення створити робочу групу з числа відповідних фахівців, депутатів міської ради, аби детально вивчити та запропонувати населенню найоптимальніші варіанти функціонування ліфтового господарства Житомира. Допоки ж така група створена і працює, допомогти розібратись у всіх тонкощах справи ми попросили начальника управління житлового господарства міської ради Світлану Півоварову.
- Світлано Іванівно, яким є сьогодні ліфтове господарство нашого міста?
- На сьогодні в м. Житомирі нараховується 1200 ліфтів, в тому числі в житловому фонді - 997, зокрема:
- в будинках комунальної власності - 698;
- в будинках житлово-будівельних кооперативів - 198;
- в будинках ОСББ - 39;
- в будинках відомчої належності - 62.
Технічне обслуговування та ремонт ліфтів забезпечують три спеціалізовані організації:
- ПБМП "Спецреммонтаж" - 443 ліфти;
- ПБВП "Магніт" - 364 ліфти;
- ПСП "Вертикаль" - 172 ліфти.
18 ліфтів, що знаходяться на балансі різних відомств, розукомплектовані, розграбовані та не обслуговуються жодною ліфтовою організацією.
З 932 ліфтів, які перебувають на балансі КВЖРЕПів, ЖБК та ОСББ, обладнані картковими системами - 896, некарткових ліфтів - 36, що становить 4 відсотки загальної кількості ліфтів.
На сьогоднішній день заборгованість КВЖРЕПів та ЖБК перед ліфтовими організаціями за надані послуги становить майже 496 тис. грн. ( це борги минулих років).
З урахуванням того, що на теперішній час розцінки на ліфти і запчастини до них, паливно-мастильні та інші матеріали збільшилися в декілька разів, КВЖРЕПи та ЖБК реально не зможуть самостійно і повністю оплачувати технічне обслуговування та ремонт ліфтів і при цьому погашати старі борги за надані послуги.
Для порівняння наведу вартість матеріалів і найбільш часті види робіт, що виконуються під час експлуатації ліфтів:
- заміна електродвигуна в 2006 р. коштувала 1100 грн., в 2010 - 1900 грн.;
- заміна шківа в 2006 р. - 4350 грн., в 2010 - 7900 грн.;
- заміна ввідного пристрою в 2006 р. - 600 грн., в 2010 - 1042 грн.
І ми знову повернемося до ситуації 90-х років минулого сторіччя, коли становище ліфтів в житловому фонді було катастрофічним і спричиняло соціальну напругу та невдоволення жителів міста.
- У такому разі, які ж шляхи утримання ліфтового господарства Житомира?
- У подальшому вбачається два шляхи його утримання.
Перший шлях - відміна ліфтових карток, однак варто зауважити, що в 2008 році експеримент з відміною ліфтових карток в м. Житомирі вже проводився. Відміну ліфтових карток на 15-ти ліфтах в житлових будинках КВЖРЕПу №5 мешканці цих будинків схвально не сприйняли, навпаки, це викликало їх масове невдоволення та призвело до численних скарг, у зв'язку з чим ліфти знову були переведені на карткову систему обслуговування і надійно працюють до цього часу.
Другий шлях - це впровадження сучасних новітніх технологій, що дасть змогу поліпшити існуючий технічний стан ліфтів.
Як приклад, з метою поліпшення якості обслуговування населення при користуванні ліфтами навесні 2010 року у вигляді експерименту на ліфті 7-го під'їзду житлового будинку у проїзді Академіка Тутковського, 6 було встановлено картковий апарат нового покоління, який дав змогу спростити користування ліфтовою карткою і збільшити обсяг наочної інформації для користувачів. Цей апарат є безконтактним, антивандальним і надійним у роботі.
За весь період дії експерименту від мешканців під'їзду не надійшло жодного нарікання на роботу ліфта.
Це нововведення зарекомендувало себе з найкращого боку, і ліфтовим організаціям пропонується застосувати його на весь ліфтовий парк міста.
- Наскільки я знаю, нині робочою групою розглядаються усі плюси і мінуси запровадження карткової системи у ліфтах, Ви ж чітко стоїте на позиції її збереження. Яким є ваш головний аргумент?
- Мешканцям міста потрібно чітко усвідомити, що за умови відміни карткової системи вартість технічного обслуговування ліфтів буде знову включено до складу тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню КВЖРЕПами. Розподіл витрат буде здійснюватись на 1 кв.м житлової і нежитлової площі. В грошовому виразі це буде складати в середньому від 0,24 до 0,41 грн., а з урахуванням рентабельності (5%) та податку на додану вартість (20%) відповідно від 0,31 до 0,51 грн. за 1 кв.м, а це збільшить вартість обслуговування житла в середньому на 25 відсотків.
У той же час, застосування карткової системи та виключення вартості ліфтів зі складу квартирної плати дало можливість встановити економічно обґрунтовану плату саме за користування ліфтом, тобто сплачувати за проїзд у ліфті, а не за кількість квадратних метрів у квартирі, що призвело до соціальної рівності населення. При цьому мешканці мають можливість прямо впливати на виконавця послуг, тобто на обслуговуючу ліфтову організацію, як того вимагає Закон "Про житлово-комунальні послуги".
- Багато хто з городян, справді, і не проти ліфтових карток, однак нарікання викликає той факт, що, маючи картку в кишені, не кожним ліфтом можна їхати…
- Справді, в нашому місті існує три різновиди карток -синього, червоного і чорного кольорів, в залежності від того, яке підприємство обслуговує той чи інший підйомник. Йдучи назустріч побажанням городян, ми запровадили універсальну ліфтову картку зеленого кольору, яка може застосовуватись на усіх карткових ліфтах, тому на сьогодні цієї проблеми не існує.
- У такому випадку, які проблеми у цій сфері нині турбують Вас, як керівника галузі, найбільше?
- Однією з головних проблем, що існують сьогодні у цій сфері, є вирішення на законодавчому рівні питання виділення витрат з технічного обслуговування ліфтів в окрему житлово-комунальну послугу шляхом внесення змін до діючих нормативно-правових актів, що дозволить належним чином забезпечувати соціальний захист пільгових категорій громадян, зокрема надавати пільги і субсидії в оплаті за ліфтові картки.
На теперішній час бюджетом відшкодовуються витрати за надані пільги з оплати послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до складу яких входить утримання ліфтів. Окремої пільги за користування ліфтом законодавством не передбачено.
Враховуючи важливість цієї проблеми, міськвиконком протягом 2010 року двічі звертався до колишніх міністрів України з питань житлово-комунального господарства Попова О.П. та Хівріча Ю.Є. з проханням сприяти у вирішенні цього питання, тобто виділити послугу з технічного обслуговування ліфтів в окрему та самостійну. Нам відомо, що це питання порушують і інші міста України, тому сподіваюсь, що нас почують.
А загалом, на сьогодні в Україні понад 30 міст користуються ліфтовими картковими системами, більше того, переймати досвід з цього питання до нас приїздили делегації зі столиці Росії, Молдови та Казахстану.
Я більше ніж переконана, що робоча група, створена за розпорядженням міського голови Володимира Михайловича Дебоя, дасть свої позитивні висновки з приводу організації роботи ліфтового господарства міста та збереження існуючої практики застосування ліфтових карток.
P.S.
"Плюси" ліфта з карткою
Громадяни сплачують тільки за справді надану послугу. Це змушує експлуатуючу організацію забезпечувати стабільну роботу ліфта.
Знижується знос ліфтового господарства та експлуатаційні витрати.
Зменшуються навантаження на ліфт, бо кожен користувач починає рахувати гроші.
Громадяни, які не користуються ліфтом, за нього не сплачують.
З громадянами, які користуються ліфтовими картками, жеки вже не проводять розрахунки за ліфти.
"Мінуси" ліфта без картки
Відсутність на законодавчому рівні можливості забезпечувати соціальний захист пільгових категорій громадян, зокрема надавати пільги і субсидії в оплаті за ліфтові картки.
