Працівникам житомирської «швидкої» може світити кримінал

23.04 12:02    

Віднедавна в Україні, Житомирській області зокрема, не існує «швидкої» медичної допомоги. Торік на сесії Житомирської обласної ради було прийнято рішення про створення центру екстреної медичної допомоги, що є одним і зобов’язкових пунктів виконання Закону України “Про екстрену медичну допомогу”.

Багато експертів висловлювали сумніви щодо доцільності створення таких центрів, мовляв, інша назва нічого суттєво не змінить. Як пояснив головний лікар обласного центру екстреної допомоги Анатолій Сова, наразі це реформована структура, де працевлаштовані усі працівники “швидкої”, яка працює незалежно від географічного розташування спецавтотранспорту.

“На автомобілях встановлені сучасні GPS-системи, які контролюють рух, використання паливних матеріалів. У разі якоїсь надзвичайної події, наприклад аварії, туди їде той автомобіль, що знаходиться на найближчій відстані. Протягом 1-2 хвилини вирішується питання відбуття того чи іншого авто”, - розповідає Анатолій Сова.

Врешті більше автомобілі вже екстреної допомоги не надаватимуть незрозумілі послуги, на кшталт перевезення друзів чи картоплі. Раніше майже нереально було облікувати цю ситуацію саме через відсутність централізованого контролю, який наразі є у Житомирі. Відтак калькуляція виїздів така – їх стало майже на половину менше.

Головний лікар центру каже, що за 10 хвилин бригада має доїхати до місця виклику у місті, за 20 хвилин – у селі. Разом з тим слід чітко диференціювати екстрені (скажімо, опіки) і неекстрені виклики (головний біль). Часто телефонують із неправдивими скаргами, за що за кордоном карають відповідними санкціями, але в нас поки не передбачений такий механізм.

Слід сказати, що місцевий центр екстреної допомоги підпорядковується Житомирській обласній раді. Попри усі ті позитивні сторони, які нам перелічив Анатолій Сова, не обходиться без казусів. Досі, за словами Сови, Житомирська міська рада не передала на баланс центру рухоме і нерухоме майно, що передбаченj тим-таки Законом України “Про екстрену медичну допомогу”. Це чи не єдиний населений пункт в області, де не наведено юридичний лад із екстреною меддопомогою.

“З іншого боку, було прийнято рішення про передачу майна першій лікарні (ЦМЛ №1). Іншого виходу, як орендувати ці потужності у лікарні, немає. Знову ж таки необхідно владнати питання із документацією, що може ускладнити цей процес”, - додав головний лікар.
У зв’язку із цією проблемою ряд звернень було направлено у правоохоронні органи.

“... внаслідок бездіяльності та неправомірних рішень посадових осіб органів місцевого самоврядування м. Житомира, КУ “Центр екстреної медичної допомоги” Житомирської міської ради для забезпечення безперебійного надання населенню міста Житомира екстреної медичної допомоги змушений використовувати майно комунальної установи “Житомирська міська станція швидкої і невідкладної медичної допомоги” без жодних на те правових підстав” – йдеться в одному із звернень у прокуратуру заступника голови Житомирської облдержадміністрації Ярослава Долгих.

Але навіть не це найстрашніше, адже попри ніби юридичну відсутність “швидкої” у Житомирі, усі виклики обслуговуються. Є інший нюанс. За перевезення ліків із вмістом наркотичних речовин без ліцензії працівники “недоекстреної” допомоги у Житомирі можуть загриміти… за грати… на 5-8 років. Кажуть, такі прецеденти вже є в Україні, де вчасно не врегулювали питання належного переформлення майна “швидкої” на екстрену допомогу.

17 квітня відбулося засідання виконкому Житомирської міської ради, де було розглянуте питання екстреної допомоги. Я запитала у заступника міського голови Галини Семенець про ситуацію, що склалася.

“Рішення виконкому, прийняте у січні поточного року (про передачу майна “швидкої” на баланс екстреної меддопомоги – О. Г.) не можливо було виконати, бо, по-перше, тоді не було керівництва в нашій комунальній установі, яке було звільнене станом на 31.12.12 р. На всьому рухомому і нерухомому майні накладено арешт виконавчої служби у зв’язку із судовим рішенням щодо аварії транспортних засобів за участі швидкої невідкладної допомоги влітку минулого року. Але ми спрямовуємо усі зусилля для розблокування і самого майна з-під арешту, і шляхом виконання рішення виконавчого комітету про створення комісії для передачі комунального майна комунальній установі обласної ради”, - сказала Галина Семенець.

Посадовець додала, що на виконкомі обговорювали доповнення переліку активів для передачі центру екстреної допомоги. Це, як випливає із рішення виконкому, білизна, одяг, медикаменти, канцтовари, запчастини, паливо тощо. На сесії міської ради, веде далі Галина Семенець, мають розглянути питання про погашення боргу “швидкої” допомоги перед потерпілою стороною по судовому рішенню, що дозволить вивести з-під арешту згадані активи підприємства.
-А як міська рада захищатиме працівників житомирської “швидкої” допомоги, якщо встановлять факт перевезення ними ліків без ліцензій?

-Міська рада не може їх захистити, бо вже оголошено про припинення діяльності нашої комунальної установи, де майже усі працівники звільнені. Лікарі працюють в установі Житомирської обласної ради, тому вони будуть нести відповідальність.

Заступник голови Житомирської облдержадміністрації Ярослав Долгих зауважив, як він висловився, прогрес у настроях міського голови на останній зустрічі з головою облдержадміністрації.

“Володимир Михайлович обіцяв, що дане питання буде вирішено згідно із діючим законодавством (мова про передачу майна – О. Г.). Єдине, чого не вдалося почути, - коли це трапиться. Треба це втиснути у певні рамки, щоб не було запізно”, - говорить Ярослав Долгих.
“Пізно” – Долгих тут має на увазі все ту ж історію про ліцензії на деякі медпрепарати.
“Отримання ліцензії передбачає певні умови. Якщо мова про зберігання ліків, то це спеціально обладнані приміщення, де гарантується безпечність їхнього зберігання. Перед наданням ліцензії проходить серйозна перевірка відповідними органами. Якщо майно не передане, то ліцензію отримати не можливо”, - каже заступинк голови ОДА.

Але як бути у разі виявлення відсутності ліцензії?
“Відповідальність не буде нести ні міська, ні обласна ради, бо вони є колегіальними органами. Відповідальність будуть нести безпосередньо виконавці, у даному випадку лікарі, і це страшно. Мені важко уявити, як тут дотримуватися закону. Це що – на виклик 103 машина не повинна виїжджати, бо не можуть врегулювати швидко цю проблему? Такого в принципі не може бути. І ті, хто їдуть надавати допомогу, також мають бути захищені, у тому числі у правовому аспекті. І якщо міська влада знає, як захистити цих людей, не передаючи майна, нехай пояснить нам. Ми іншого шляху просто не бачимо”, - наголосив Ярослав Долгих.

Олена Галагуза