Маніяк Онопрієнко наказав йому вбити 32 людини

12.10 11:09    

19 вересня Дмитро Котюк вбив двох знайомих у Новоград-Волинському районі. Як з’ясувалося згодом, він мав намір позбавити життя ще 32 людей, але кривавому маршруту завадила міліція.

«Лідка лежить на дивані гола і вся в крові, зарізана!»
Вранці 20 вересня Марія Подолянчук, 60 років, із села Тальки пішла до сусідки 65-річної Лідії Безкровної.
-Ми домовилися, що я маю помогти грушки їй рвати. Захожу в двір і бачу, що хата одмикана. Як я всередину, а Лідка лежить на дивані гола і вся в крові, зарізана! Мені аж руки затремтіли. А коли вибігла з хати, то стукнулася головою об стінку, - говорить Подолянчук.

Вона забігла до сусідньої хати, а звідти вже викликали міліцію. Майже одночасно до міліції дзвонили з села Немильня, що за кілька кілометрів від Тальок. У Немильні на межі також знайшли зарізаного Микола Гудзя.
У ході слідства стало відомо, що жінка та чоловік постраждали від рук 34-річного Дмитра Котюка, який мешкав у селі Барвинівка.

-Котюка ми називаємо в селі Бемом. Він добре знав Ліду, бо часто заходив до неї на випивку. Вона була спокійною і доброю жіночкою. Чесно кажучи, в неї постійно якісь мужики були. Вона сама казала, що жити без них не може. Бем перед тим вкрав у неї мобільний телефон, по якому вона зв’язувалася з дочками, які в Росії живуть. А зарізав її він ввечері 19 вересня. Після цього до неї прийшов Петро, якому вона платила за любов 50 гривень. Але Пєтька, як побачив її вбиту, з переляку втік і нічого нікому не казав. Судячи з того, що Ліда лежала гола, Бем її насилував, падлюка така, - веде далі Марія Петрівна.

Тетяна навіть не здогадувалася у гостях, яке сталося горе
Покінчивши з Лідією Безкровною, Котюк подався в село Немильню. По дорозі він зустрів хлопця та дівчину і кинувся на них з ножем. Але парі вдалося втекти від нього.
У Немильні Котюк зайшов у клуб, але не ризикнув когось зачіпати. Чоловік вирішив, що ліпше піти в тихе місце і вичікувати жертву. Чекати довго не довелося.

-Ми того вечора були в гостях. Коля вночі пішов від нас і нічого не сказав. Я ж не думала, що він додому збирається, - говорить 40-річна Тетяна Корнійчук. Вона – дружина 47-річного Миколи Гудзя.
Микола прямував додому через поле. Тут зненацька на нього напав Котюк і з першого разу встромив ножа у серце Миколи. Ще один удар – і Гудзь перестав дихати. Тетяна навіть не здогадувалася у гостях, яке сталося горе.
-Вранці 20 вересня прибігають до мене сусіди. Кажуть, що Коля мертвий лежить на межі. Мені аж подих перехопило. Біжу туди, а він, нещасний, стікає кров’ю. Я ще надіялася, що він живий. Встала я на коліна, прихилила Колю до себе. Обличчя в нього було ще тепле. Але то воно від сонця нагрілося. Він уже був не живий, - опускає очі Тетяна.

Навесні цього року Микола звільнився з цегляного заводу, бо заборгували зарплату. Став займатися домашнім господарством, допомагати людям у селі.
-Він вдома може щось не зробити, а коли хтось просить, то обов’язково допоможе. Нікому не відмовляв. У нас же коняка є, то кому треба, поїде і зробить, - плаче Тетяна.
Біля неї бігають два хлопчика. Це онуки Денис та Владислав.

-Малі питають, де дід. А що я їм можу сказати? – показує на хлопців.
Микола нічого не боявся. Коли йому було 25 років, то ледь не згорів живцем на бензовозі.
-Він, як сірник, загорівся, і кинувся в озерце. Там зламав собі шию, але все одно викарабкався. Після цього сміявся, що в воді не тоне і в огні не горить. А друзям всім розказував, що циганка нагадала йому жити до 75 років.
Микола та Тетяна мають двох доньок: Оксану та Катерину. Онуки від Катерини. Напередодні трагедії чоловікові Каті снилася його покійна баба і квасоля.
Ховали Миколу Гудзя 21 вересня, а Лідію Безкровну – наступного дня. З Безкровною приїхали попрощатися і доньки з Росії.

Вбивця вбивав за наказом Онопрієнка?
Котюк після вбивства Миколи переночував у свого знайомого і пішов у село Кам’яний Брід. Сліди свого «геройства» він не приховував: на колінах брюк було видно кров.

Вбивця зупиняв кілька машин, щоб його підвезли у село Довбиш Баранівського району, але, водії, побачивши закривавлені коліна, їхали геть. Не відмовились підкинути Бема до Довбиша на сіновозці.
Тут «герой» одразу ж завітав до бару, щоб відсвяткувати криваву перемогу. Поки планував, кого б ще зарізати, з’явилися міліціонери. Котюк намагався втекти, але зрозумівши, що це поразка, поранив себе ножем в живіт та груди.

У кареті «швидкої» Котюк зізнався, що планував вбити ще 32 людей, а таку вказівку йому особисто дав серійний вбивця Онопрієнко. У Довбиш він приїхав начебто для того, щоб відправити на той світ учителів та директора школи, які ставили йому погані оцінки.
Можливо, вбивця ще багато чого розповів би, хто стояв йому на заваді, але у приймальні Баранівської районної лікарні він помер…

Дружина вбитого Миколи з лютю говорить про смерть Котюка.
-Я знаю, що його село (Барвинівка – ред.) складалося йому на похорони. Хіба можна ховати його, як людину? Він же сидів за вбивство та крадіжки у церквах! Краще б його вивезли на поле до худоби чи щоб ворони клювали! – каже Тетяна Корнійчук.

Автор статті: Ольга Костюк