Міністр з Житомирщини: Аграрії потребують державної допомоги, але не безкоштовної

12.04 08:18    
Для людей необізнаних сільське господарство - все одно, що квантова фізика: сфера малозрозуміла, вкрай витратна, та й віддача не завжди прийнятна. У всякому разі, на слуху все більше історій про селян, що поголовно розорилися, аніж про заможних фермерів-землеробів, які вміють і заробити на плодах своєї праці, і, в прямому сенсі, нагодувати "ділове" міське населення. Зі шкільного курсу суспільствознавства ми добре пам'ятаємо і про відомі українські чорноземи, і про славні традиції тваринництва, але у житті стикаємося переважно з проблемою вічного "сільського" бездоріжжя і безпросвітної бідності.

І вже скільки б людей не намагалися змінити ситуацію на краще, а віз, начебто, і нині там. Добре, що все це, повторюся, в уявленні людей непосвячених. Знавцям галузі її плюси і мінуси довго описувати не треба. Знавці переконані: аграрний бізнес, як і будь-який інший, може і повинен процвітати в нашій країні. Не ймете віри? Я теж не вірила, поки не зустрілася з новим міністром аграрної політики України Миколою Присяжнюком - людиною, яка не ламає і не топче чужих напрацювань, а вибудовує "свою лінію", виходячи із принципів "Здорового національного егоїзму".

- Сьогодні країна на порозі значних реформ, і аграрна галузь не може стояти осторонь, - почав розмову Микола Володимирович. - Швидше навпаки. Аграрний сектор претендує на проходження необхідних перетворень якомога швидше.

- Через свій жалюгідний стан?
- Аж ніяк. Аналіз світового аграрного ринку показує: слідом за зростанням чисельності населення Землі, зростає і попит на продукти харчування. Економічний успіх таких країн, як Індія і Китай, поза сумнівом, вражає, але вже зараз зрозуміло, що ці держави не в змозі самостійно задовольнити свої продовольчі потреби. Хтось повинен їм "допомогти". Цим кимось може бути Україна - країна з родючими землями, вигідним географічним і кліматичним положенням.

- ... І ганебним імпортом цукру і сала, які історично вважалися споконвічно українським "дивом"...
- Не можу не погодитися. Але для того ми і проводимо реформу, щоб змінити ситуацію, досягти абсолютно інших цілей - власної продовольчої безпеки та виходу на зовнішні ринки. Наше завдання формулюється просто: потрібно проявити здоровий національний егоїзм, поширити український продукт в якомога більшу кількість країн і при цьому повністю забезпечити свої потреби.

Зрозуміло, що світовий аграрний ринок теж не вчора сформувався. Там давно напрацьовані правила і закони, розподілені сфери впливу і відповідальності. Але тим цікавіше будуть наші дії. Ми готові і з МЗС працювати, і з урядом, щоб на всіх рівнях лобіювати питання присутності українського продукту на світовому ринку. Готові розробляти стратегії просування українського товару. Добре, що кон'юнктура цьому сприяє: зі зміною влади в Україні, Європа і Америка анітрохи не зменшили свій інтерес до нашої країни. Відносини активізуються, і ми сподіваємося, що наш потенціал, в тому числі, аграрний, буде помічений, відзначений і належним чином використаний - аж до рівня міждержавних програм ООН.

- Невже для цього ще залишилися можливості?
- Вітчизняний аграрний сектор виробляє продукції на 110 мільярдів гривень. А може виробляти до 500 мільярдів гривень валової продукції. Внутрішній ринок не в змозі спожити такі обсяги, а зовнішній - будь ласка.

Що стосується реальних можливостей, то наша недалека історія вчить: навіть за допомогою не бозна-яких передових технологій можна показувати чудові результати. Згадайте, якихось 20-25 років тому ми повністю забезпечували свої потреби у м'ясі, цукрі, молоці, маслі. Ми і до цього дня займаємо лідируючі позиції у сфері експорту соняшника і соняшникової олії, зерна, ячменю. Хоча за деякими іншими позиціями відстали, звичайно, істотно. Але в нашому розпорядженні – і технології, і матеріальна база, і найпотужніший потенціал. Іншими словами, все в наших руках.

- За що візьметеся в першу чергу?
- Ми створили трирівневу робочу групу з розробки і втілення реформи АПК, представили три магістральні напрями перетворень - у сфері безпосередньо системоутворюючих галузей агропрому, в області агронауки та агроосвіти і в області агроуправління. На нашу думку, особливої уваги вимагають зараз рослинництво, свинарство, виробництво молока. Наш потенціал тільки в зерновому аспекті значний настільки, що ми, по суті, знехотя займаємо п'яте місце у світі за обсягами зернового експорту. Якщо процесу надати належний імпульс і розмах на державному рівні, показники будуть ще значнішими. Чи знаєте Ви, що Україна, Казахстан та Росія виробляють 35% світового обсягу зерна, і нам є куди рости. Так само, як є куди рости в традиційному свинарстві та розведенні великої рогатої худоби. М'ясо, молоко, масло повинні бути нашими експортними товарами.

Таким самим експортним товаром - повноцінним і дорогим - можуть стати досягнення вітчизняної аграрної науки. У тій же Європі давно в ціні наші сорти насіння, наприклад. Залишилось прищепити повагу і шану до вчених з боку вітчизняного виробника. А заодно сформувати в ньому потребу саме у вітчизняній агронауці, щоб на наших ланах працювали наші вчені - правильно навчені, що пройшли стажування за кордоном, а не імпортні технологи, "виписані" разом з комбайнами або добривами.

Нарешті, третій напрямок - реформування системи управління сільським господарством. Сьогодні вертикаль аграрних управлінців представляє собою анахронізм часів "побудови соціалізму", а між тим ринок давно пронизав агропром вздовж і впоперек.

- Фінансова сторона питання не стане бар'єром для втілення задуманого?
- Цього року ми, найімовірніше, не встигнемо внести до бюджету основи радикально нового підходу до розподілу коштів, а також на науку і на практичне застосування отриманих знань і можливостей. Але вже зараз ми приступаємо до розробки своїх пропозицій до бюджету 2011 року і вже там врахуємо необхідність ефективного використання кожної гривні бюджетних вкладень.

- Не можу не уточнити, скільки ж гривень потрібно все-таки вкласти, щоб АПК почав працювати, як годинник?
- Будемо просити обсяг фінансування на рівні 5-6% ВВП. Одночасно пропонуємо розподілити кошти таким чином: 40% - як безповоротну допомогу, а 60% - як інвестиції, що повертаються. При цьому половина "повернення" має піти на агролізинг (для того, щоб ми могли оснастити виробника технікою, технологіями, насінням, поголів'ям), а половина - в Аграрний фонд, мета якого - одночасно стати ринковим гравцем і регулятором, здатним вчасно зробити продуктову інтервенцію або запобігти спробам торговців безпідставно знижувати закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію.

До речі, найближчим часом ми плануємо завершити аналіз роботи Аграрного фонду і ДАК "Хліб України" на предмет, в тому числі, відповідності цим побажанням. Так ось результати роботи обох структур явно виявляться жалюгідними. Аграрний фонд в його нинішньому вигляді розкрадено, а підприємства ДАК "Хліб України" перебувають у стадії "планового" банкрутства.

- 5-6% ВВП дійсно вистачить?
- На першому етапі вистачить. Сьогодні ми взагалі маємо 1,5-2% ВВП, і це при тому, що АПК - одна з небагатьох галузей, що стійко пережили кризу. Взагалі велика помилка вважати АПК бездонною бочкою, в яку скільки не вклади - все мало. Вітчизняний агропромисловий комплекс у минулому році дав державі 110 млрд грн продукції, заплатив близько 25 млрд грн податків. А отримав від держави трохи більше 4 млрд грн. Тобто аграрний сектор не є дотаційною галуззю насправді. Так, аграрна галузь потребує державної підтримки, але не безоплатної. Ми завжди віддаємо отримане - причому сторицею.

- І тим не менше, питання організації дотацій селу ніхто не знімає. Невже ви готові піти на крайній захід і відмовитися від дотування селян?

- Хороше запитання. Насправді ми чудово розуміємо, що нескінченне латання дір і видача, по суті, дармових грошей розхолоджує та балує людей. Виходить, хто б що не посіяв - не пожав, він у будь-якому разі отримає свої компенсаційні гривні. Ми вважаємо, що під такою політикою пора підвести риску. Дотації збережуться, але тільки для тих, хто використовує у своїй діяльності передовий науковий досвід, хто задіє у своїй роботі вітчизняну науку - агрохімію, селекцію.

- Цю позицію поділяють, скажімо, прем'єр-міністр чи Президент?
- Поза сумнівами. Скажу більше. У нас вироблено загальнодержавне бачення створення на базі Агрофонду і ДАК "Хліб України" державної кампанії "Зерно України" - повноцінного експортно-орієнтованого гравця і регулятора ринкового балансу. Є план створення державного Аграрного банку, державного Земельного іпотечного банку, що обслуговує інтереси резидентів земельного ринку, який зароджується. Зараз думаємо над створенням Страхового аграрного агентства для страхування аграрних ризиків. Підкреслю: все це - не порожній звук. Можу продемонструвати вам програму дій на 150 сторінках, де аж до днів вказано, що і коли робити.

Але найголовніше, знову-таки, в тому, що курс системних реформ, заданий відповідним Комітетом Адміністрації Президента, ми цілком і повністю поділяємо і заявляємо, що АПК уже в найближчій перспективі зможе помітно наростити і продуктовий асортимент, і загальний обсяг продукції.

А крім того, для мене нинішні аграрні орієнтири не вдивовижу. Завдання і цілі МінАПК ми не вчора і не позавчора придумали. Ми з цим йшли на вибори і над цим працюємо давно - і з нинішніми колегами по Кабміну, і з народними депутатами.

- Не боїтеся почути з часом критику на свою адресу? Адже кожен Ваш промах - плюс опозиційним силам.
- Критики не боюся. І ось чому: ми не протиставляємо наші напрацювання і вчорашні посилання попереднього керівництва галузі. Ми відштовхуємося від того, що вже напрацьовано, від того, що вже представляє якусь базу і основу реформ. Звідси і мінімум ризиків для того, щоб наша програма дій все-таки була втілена в життя.
Автор статті: Олеся Сафронова


RuporZT


Коментарів: 1 Додати коментар Роздрукувати За матеріалами: imk
Україна Цікавинка Скандали
Вчора 18:31
На українсько-польському кордоні затримали двох громадя ...
Вчора 18:12
В Росії угорця ошукали на 10 тис дол та підмовили поруш ...
Вчора 17:31
Навпростець, минаючи пункти пропуску. Українець прямува ...
Вчора 16:11
В аеропортах «Бориспіль» та «Київ (Жуляни)» на вихідних ...
Вчора 15:58
Майже 500 кандидатів змагатимуться за 15 посад у «Крак ...
Вчора 19:28
Sinoptik: Погода в Житомире и Житомирской области на вт ...
Вчора 11:10
Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфе ...
Вчора 11:07
Сергій Шкарлет: МОН спільно з Британською Радою розпоча ...
Вчора 11:05
На Сумщині упродовж тижня піротехніки знешкодили 20 виб ...
Вчора 11:02
Подружжя несло з Росії авіаприлад, радіаційний фон яког ...
Вчора 10:08
У Житомирі на ТВК привозять не запаковану виборчу докум ...
25 жовтня 23:07
Столичні поліцейські затримали 43-річну мешканку Житоми ...
25 жовтня 18:36
У Житомирі на дільницях реєструють фейкових спостерігач ...
25 жовтня 13:04
До виборчих дільниць Києва привезли автобуси з мешканця ...
25 жовтня 11:28
На підвіконні, стінах та на лавках - у Житомирській обл ...
Опитування
Чи задоволені Ви центральним опаленням у квартирі?
Так, повністю
Так, але хотілось би і краще
Ні
В мене інший вид опалення