Микола Присяжнюк: Немає нічого поганого у допомозі сусідам

Микола Присяжнюк: Немає нічого поганого у допомозі сусідам

05.11 12:06    
Міністр агарної політики України Микола Присяжнюк не втомлюється запевняти: Україна, на щастя, не має проблем у сфері забезпечення продовольчої безпеки. При врожаї у 38 млн тонн та перехідних запасах у понад 5 млн тонн, маємо 44 млн тонн зернових при внутрішньому споживанні 26-27 млн тонн. Здавалося, приводів для хвилювання й правда немає, але, як кажуть, не хлібом єдиним живе та славиться аграрний сектор. В галузі є чимало проблем та дискусійних питань, на які міністр охоче погодився відповісти.

- Миколо Володимировичу, Вас не хвилює підвищена увага до ситуації на зерновому ринку?

- Ця підвищена увага не випадкова, і вона не тільки в Україні. Вона скрізь у світі. Ви бачите, як сьогодні біржі реагують на зернові реалії, як реагують аналітики світового рівня. Після того, як Росія закрила свій ринок і скорегувала прогноз врожаю практично на 40%, після корекції врожаю з боку США, всі відчули біржові настрої. Рік дійсно є аномальним, з огляду передусім на погодні умови.

Що ж до нашого ринку, то тут можна бути спокійним. Продовольча безпека в країні забезпечена. Аграрний фонд, приміром, зобов’язаний мати продовольчого зерна в обсязі 1,8 млн. тонн. Ми маємо 1,6 млн. тонн. У нас є й інша форма – регіональні фонди, коли кожна область забезпечує наявність продовольчого зерна в своєму регіоні. Там у нас є 98% від необхідного. Держава повністю контролює мінімальний обсяг зерна, і будь-які інсинуації з цього питання треба припинити.

Ми зможемо зберегти й свої експортні позиції, і будемо країною, яка є стабільним експортером продовольства.

- Навіть попри наявність квот? Загалом багатьом досі незрозуміло: навіщо ж вони?

- Давайте подивимося структуру обсягів зерна. З тих обсягів, що ми маємо, ми можемо експортувати порядку 12 млн. тонн. З них 2,2 тонн ячменю, біля 6 млн. тонн пшениці, понад 3 млн.тонн кукурудзи. Але з початку маркетингового року ячменю, приміром, вивезли біля 2,5 млн. тонн. Тобто експортний потенціал по цій культурі вже вичерпано. Взагалі ми домовлялися з експортерами про обсяги експорту, але по ячменю побачили, що домовленості не виконуються.

Зрозуміло, що функція зернотрейдера продавати й купувати, орієнтуючись здебільшого на зовнішній ринок. Зрозуміло, що кожен має займатися своєю справою: хтось вирощує продукцію, хтось продає. Але я, приміром, стояв би на позиції, що зернотрейдер має не лише купити й продати зерно, отримати прибуток й ще й отримати від держави відшкодування ПДВ. Нормальний зернотрейдер, якого має сприймати держава, це той зернотрейдер, який бере участь не тільки у продажі, а й у виробництві зерна. Ми за цивілізовану торгівлю, але треба розуміти й інше: посівні площі у нас задіяні повністю, і єдиний шлях збільшення врожайності – підвищення продуктивності, залучення техніки для обробки землі, своєчасне внесення добрив, використання необхідних насіння тощо. Чому зернотрейдерів немає на цьому етапі?

А квоти… Введення квот у нас триватиме до 1 січня 2011 року. Це дасть можливість нам підрахувати баланс та побачити цифри, які б дали нам можливість розрахунку експортного потенціалу. Квоти жодним чином не протирічать правилам ООН та СОТ, в яких за кожною країною закріплено право країни забезпечувати свою продовольчу безпеку і в тому числі встановлювати ліміти окремих груп продовольчих товарів.

- Чи правда, що квоти на кукурудзу, приміром, прораховані під наших російських колег, і вся експортна кукурудза піде саме до Росії?

- У нас з Росією є рамкова домовленість: розглянути можливість допомоги Росії зерном кукурудзи. Тут немає нічого протизаконного чи неправильного. Зерно, якщо й буде закуповуватися, то виключно на ринкових умовах і поза квотами. Крім того, Росія має ще визначитися, чи наше зерно їй взагалі потрібне.

- Тобто всі розмови про “російську” кукурудзу – від лукавого?

- Поки що Російська Федерація навіть не проявляє активності по закупівлі нашої кукурудзи. Що ж на мене, то в будь-якому випадку я вважаю, що мати ринок збуту для нашої продукції - завжди плюс для нас.

- А як просувається створення національного зернотрейдера? Тут також час від часу лунають настрої, ніби незабаром до національної компанії будуть залучати приватних інвесторів. Компанію знов зроблять свої для своїх, когось пустять, когось не пустять…

- Всіх, хто хоче вкладати інвестиції в агросектор – всіх пускаємо. Це по-перше. По-друге, робота по створенню компанії просувається: вже призначено директора, виробляться штатний розклад. Чому взагалі такі настрої мають місце? Хіба ця компанія прописана у законодавстві як така, що має преференції? Ні й ще раз ні.

Держава має велику кількість майна, його необхідно ефективно використовувати. Як? Шляхом створення національного зернотрейдера. Такі компанії є всюди у світі – в Аргентині, Австралії, Росії, Казахстані, Канаді.

Що ж до присутності приватного капіталу, то це можливо в разі акціонування. Але рішення про це не ухвалено. І воно ухвалюватиметься урядом в разі необхідності. Якщо акціонування буде, то переконаний, що акції куплять великі компанії, а, можливо, держава прийме рішення про розміщення акцій десь на біржах – хто знає.

Втім, головне сьогодні – зробити все необхідне, аби ця компанія не повторила долю своїх попередниць. Свою місію як міністра я у тому й бачу, щоб вивести нову структуру на стабільні робочі рейки, аби компанія не була паразитом на тілі державного бюджету, а представляла з себе потужного гравця, який займається і торгівлею, і у перспективі - виробництвом зерна.

- Цього тижня під час обговорення ходу втілення національних проектів Президент України Віктор Янукович заявив про пріоритетність саме аграрних проектів. Що це за проекти?

- Є два стратегічні напрямки – програма “Зерно України” та проект розвитку тваринництва. В проект по зерну будемо залучати кошти інвесторів, експортно-імпортних банків інших країн задля модернізації та технічного переоснащення галузі. Адже через відсутність сучасної зернозбиральної техніки ми, приміром, втрачаємо до 4 млн. тонн зерна щороку. Держава повинна звернути на це увагу.

Тваринництво – це напрямок свинарства й молочного скотарства. Мотивуватимемо працівників за рахунок здешевлення кредитів та виплат компенсацій на будівництво ферм і фермерських комплексів. Є й третій проект – побудова логістичної мережі, але поки що він в стадії обговорення і не має статусу національного. Хоча це, напевно, питання часу.

RuporZT


Коментарів: 0 Додати коментар Роздрукувати За матеріалами: ІМК
Україна Цікавинка Скандали
Сьогодні 15:11
900 дол хабара: затримано посадовця Київського ТЦК та С ...
Сьогодні 14:38
СБУ затримала рецидивістку, яка ввозила в Україну преку ...
Сьогодні 12:13
Сапери Чернігівщини вилучили 26 вибухонебезпечних предм ...
Сьогодні 12:11
«Кріт» російської розвідки під виглядом капелана намага ...
Сьогодні 12:08
Рятувальники ліквідували наслідки обстрілу в Покровсько ...
Сьогодні 11:59
Створення безбарʼєрного простору в Україні: визнач ...
Сьогодні 11:42
У Запорізькій обласній клінічній лікарні функціонує нов ...
Сьогодні 11:40
Двоє поранених внаслідок ворожої атаки м. Нікополь – ро ...
Сьогодні 11:38
На території Чорнобильського заповідника злочинці орган ...
Сьогодні 11:36
Здійснював розвідувальну діяльність за завданнями фсб р ...
Сьогодні 00:35
Молодики з Київщини та Житомирщини на замовлення спалюв ...
Вчора 16:52
На Житомирщині подружжя вбило знайомого
Вчора 12:03
У Житомирі наркодилери влаштували міні-лабораторію у су ...
Вчора 10:51
Злочинне угруповання, яке «варило» синтетичні наркотики ...
Вчора 10:47
Ранкова стрілянина у Житомирі: Поруч з багатоповерхівко ...
Погода
Опитування
Чи задоволені Ви центральним опаленням у квартирі?
Так, повністю
Так, але хотілось би і краще
Ні
В мене інший вид опалення