Це зовсім не гіпербола, а гірка правда нашого життя, тривалість і якість якого щодалі все більше залежить від фінансових інтересів спритників, які одного дня можуть перетворити його на справжнє пекло для нас і наших дітей. Така біда спіткала мешканців сіл Печанівки та Химрича, що в Романівському районі Житомирщини. Через сусідство з небезпечним об’єктом вони потерпають від «хімічної війни», яку проти них ведуть столичні ділки – ЗАТ «Печанівський КХП», власником якого є ТОВ «Аграрна технологічна компанія». Конфлікт триває вже кілька років, за весь цей час потерпілими написано чимало звернень до різних інстанцій щодо шкідливих викидів, спричинених функціонуванням підприємства, яке завдає неймовірної шкоди навколишньому середовищу, здоров’ю громадян, причому провадить свою діяльність незаконно, керівництво не реагує на приписи районної санепідслужби, рішення суду, на вимоги депутатського корпусу та тамтешньої громади. Люди справедливо вимагають дотримання законності щодо виробничої діяльності, однак щоразу наштовхуються на нерозуміння, ігнорування і навіть глузування над собою з боку керівництва КХП. Вочевидь, географія забруднених сіл Романівщини ставатиме все ширшою, якщо запрацює ще небезпечніше підприємство, будівництво якого ведеться все тією ж компанією та знаходиться на стадії завершення. Це має бути завод з обробки зерна ядохімікатами. Власне, цей факт переповнив чашу терпіння сільських людей, які 4 березня провели масову акцію протесту на захист своїх громадянських прав і в разі невиконання вимог погрожують вдаватись до більш рішучих дій.
А починалось усе, як у тій казці: лисичка спочатку поклала на санки лише лапку… У 2005 році Печанівський комбінат хлібопродуктів, ігноруючи технологічні норми та санітарно-екологічні вимоги, розпочав очистку та сушіння зерна. Невдовзі на базі підприємства незаконно споруджується зерно комплекс – елеватор, який здають в експлуатацію без дозвільних документів та рішення органів місцевого самоврядування. Далі – більше…З кожним роком КХП нарощує виробничі потужності, а разом з ними – і обсяги завданої шкоди навколишньому середовищу. За даними районної СЕС забрудненість повітря в даній місцевості перевищує допустимі норми в десятки разів. Продукти очищення – зерновий пил, лушпиння, а також продукти сушки – аміак, азот, вуглець та інші хімічні сполуки викидаються в повітря. Зими в цій місцевості «криваві» - сніг стає червоним від пилу і лушпиння, а на горищах будинків його осідає стільки, що можна зачерпувати жменями. Жінки розповідають, що як тільки у вітряну погоду вивісять мокру білизну, вона тут же стає червоною. Люди доведені до відчаю. Адже крім зазначеного, є ще низка негативних факторів, які завдають непоправної шкоди здоров’ю сільчан: аміачна вода, яку із залізничної станції Печанівка перевозять територією села повз місцеву школу на склад, де зберігаються ще й мінеральні добрива. А на відстані кількох сотень метрів від сільської школи КХП складує хімічні речовини, які згідно приписів районної СЕС підприємство мало вивезти ще влітку минулого року.
Свою лепту в нагромадження шкідливих речовин у повітрі вносять і вантажівки – 40-тонні КАМАЗИ, які шикуються в чергу по 20-30 автомобілів одночасно під самими ворітьми дитячого садка і годинами чекають своєї черги на завантаження. А в холодну пору року це відбувається при увімкнених двигунах, бо водії в такий спосіб гріються. Звичайно, за таких умов вихователі не виводять дітей на прогулянку, хоча й у приміщенні не вбережешся від викидів автомобільного пального. Про стан сільських доріг, якими за добу проїжджає близько 100 вантажівок, говорити зайве.
Ось так у цій місцевості забезпечується право людей «на здорове і безпечне довкілля», яке гарантоване Конституцією України. Жадоба наживи, нерозважність, а якщо точніше – легковажність керівництва району, силових органів призвела до такого стану, коли всі розуміють, що мешкають у небезпечній зоні, але вплинути на ситуацію вже не можуть. Але ж поряд з цим об’єктом мов на дріжджах виростає новий – майбутній завод з обробки зерна ядохімікатами, який завдаватиме ще більшої шкоди. Усвідомлюючи масштабність конфлікту між громадою і власниками підприємства, керівник Романівської РДА В. Ясінський спромігся на усне розпорядження призупинити будівництво до надання дозвільних документів. Але, схоже, його розпорядження, розвіялось у повітрі разом з надією людей на безпечне життя. Однак, мешканці села Годиха у своєму зверненні до відповідних органів стверджують, що голова РДА В. Ясінський, коли в цьому є власний інтерес, видає цілу серію не усних, а письмових розпоряджень, які справно виконуються. Так, за їхньою інформацією, впродовж вересня – жовтня минулого року В. Ясінський своїми розпорядженнями відхопив з земель запасу вказаної Годиської сільради по нарізу площею в 2 гектари кожному: собі, дружині, дітям, родичам, а заодно і деяким посадовим особам та колегам, та ще й їхнім родичам, звісно, щоб мовчали. І всі мовчать, а тих, хто не мовчить, просто не чують представники державних структур, які зобов’язані у відповідний спосіб реагувати на подібні зловживання. Тобто, у відстоюванні власних інтересів керівництво району значно наполегливіше і рішучіше, ніж у захисті громадських, а, відтак, і державних.
Виникає питання, а яку ж таку «державну» функцію виконують органи державної влади на місцях, коли грошовиті дядьки самоправно хазяйнують, як їм заманеться, безкарно позбавляють людей здоров’я, а, можливо, й життя? Чи може тут має місце низький рівень екологічної свідомості влади? Думаю – ні, скоріше низький рівень відповідальності, людської совісті і сорому.
За повідомленням прес-служби обласної організації Народної партії, днями в Печанівці побував нардеп, представник Блоку Литвина у парламенті Микола Рудченко. Між іншим, працюючи на посаді голови облдержадміністрації М. Рудченко вживав досить дієвих превентивних заходів, щоб убезпечити населення області від ймовірного сусідства з об’єктами, про які йдеться в статті. Зокрема ним було створено дорадчий орган, який досить прискіпливо і скрупульозно розглядав питання виділення земельних ділянок та надання дозволів на погодження місць розташування на них певних об’єктів. Комісія ОДА чітко контролювала виконання вимог чинного законодавства, а, відтак, забезпечення нормальних умов проживання населення і охорони довкілля. Все це кануло в лєту, але щодо нинішньої екологічної ситуації в Печанівці М. Рудченком вже надіслано десятки депутатських звернень до найвищих державних інстанцій, поставлено до відома Голову Верховної Ради Володимира Литвина. За словами нардепа, боротися з наслідками лиха завжди важче, ніж запобігти йому. За печанівськими отрутохімікатами стоїть чийсь потужний, захищений грошима і владою інтерес.
Як стало відомо Інтернет-порталу
Рупор Житомира, Микола Миколайович пообіцяв мешканцям вказаних сіл стояти з ними до кінця за захисті своїх законних прав, взяти особисту участь та залучити представників центральних і місцевих ЗМІ у запланованій на 4 квітня акції протесту. Активно відстоює права вказаних сільських громад і фракція Народної Партії в Романівській райраді. Дуже хочеться вірити в те, що спільними зусиллями вдасться переламати ситуацію і якнайшвидше врятувати людей від хімічної небезпеки.
За матеріалами прес-служби обласної організації Народної партії
