Чим глибше ми заглядаємо в минуле - тим краще бачимо майбутнє
Сер Уїнстон Черчилль
Для початку сторінка з історії. Система була запроваджена у 1999 р. і неодноразово зазнавала суттєвих змін. Останні істотні зміни набули чинності 1 січня 2015 р. Зараз у межах "спрощенки" платники поділяються на чотири групи. Для фізичних осіб відкрито всі чотири групи, а для юросіб — лише 3-тя та 4-та групи. З моменту запровадження "спрощенки" її сприймали більше як засіб збереження соціальної стабільності, як основний стимул розвитку та як інструмент підтримки малого бізнесу.
А тепер по-чесному всі «за» та «проти». 1. Порушення конкуренції. Через різні умови оподаткування діяльності платник податку на загальній системі не може за інших рівних умов конкурувати із спрощенцем.
2. Викривлення ринку праці. В Україні не створено передумов для того, щоб працівника не оформлювали як спрощенця. За однакових обсягів отриманих доходів на спрощенця лягає значно менше навантаження, ніж на фізичну особу — найманого працівника. А це прямо впливає на недотримання принципу справедливості при оподаткуванні. Крім цього, використання найманої праці шляхом оформлення працівників як платників єдиного податку призводить до обмеження прав працівників, оскільки формально підприємець не має трудових прав, передбачених трудовим законодавством.
3. Використання системи тими, для кого вона не передбачена за своєю суттю. Спрощена система створює ініціативу, але жодним чином не запобігає низці проблемних ситуацій. Наприклад, коли платник податку "подрібнюється" на кілька платників податків, які отримують доходи в межах, передбачених спрощеною системою. Або, знову ж таки, коли він оформлює свою діяльність через кількох спрощенців, що формально діють від свого імені, а в реальності є найманими працівниками. Таке "наївне" податкове планування поширене лише в Україні — у розвинених країнах подібна практика майже неможлива.
Але, для того щоб скасувати спрощену систему оподаткування в Україні, Мінфіну необхідно створити належні умови для переходу на загальну систему. А хто рахував втрати для бізнесу? Цікаво: де, коли і за якою шкалою?
І що буде взагалі з малим бізнесом в цілому?
Адже
саме малий бізнес є головним джерелом створення нових робочих місць, як в світі так і в Україні! Кабмін плануючи бюджет країни на 2017 рік передбачив надходження до загального фонду державного бюджету у розмірі 654 млрд. грн. при зрості економіки в цілому тільки на 3%, що неможливо. Тому
спроба закрити «дірку» новими незрозумілими податками з малого бізнесу та підприємництва є економічно не обгрунтованими. Не кажучи про соціальні втрати та авторитет виконавчої влади.
Висновок: Складно щось довести урядовцям, коли у них розмір ноги більший рівня IQ.
Ігор Орлов, доктор економічних наук, професор