DataLife Engine > Топ-новини > Галина Корінна: Втримати кваліфіковані кадри можна достатнім рівнем заробітку

Галина Корінна: Втримати кваліфіковані кадри можна достатнім рівнем заробітку


28.08. Разместил: yuriy
На нещодавній прес-конференції в Укрінформі в.о.Голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко повідомив, що в Україні вперше за останні п’ять років відбулося зростання чисельності зайнятого населення та зниження рівня безробіття. Про тенденції на ринку праці Житомирщини та можливості працевлаштування - розмова з директором обласного центру зайнятості Галиною Корінною.

- Галино Віталіївно, яка ж ситуація з безробіттям в нашій області? Чи дійсно лише цьогоріч відбулась стабілізація процесів на ринку праці?
- Користуючись статистичними даними Державної служби статистики України, ми відслідковуємо ріст економічної активності населення з 2016 року. Тобто саме цей рік можна вважати роком стабілізації ситуації на ринку праці Житомирщини, адже після нього третій рік поспіль фіксується позитивна динаміка збільшення числа зайнятого населення. На сьогодні 573 тисячі жителів області мають роботу, а рівень безробіття складає близько 11 відсотків.
Позитивну динаміку зменшення обсягів безробіття демонструють і показники служби зайнятості. За сім місяців 2018 року мали статус безробітного майже 29 тисяч осіб, що на 4,3 тисячі менше, ніж торік за цей час. Від 5300 роботодавців надійшло майже 27 тисяч вакансій, що на тисячу більше, як було у січні-липні 2017-го. На сьогодні у базі даних служби зайнятості є понад 3300 пропозицій роботи, навантаження на одне робоче місце – чотири претенденти, а в Житомирі й Новограді-Волинському – кількість пошукачів роботи й вакансій на одному рівні.

- Чи означає це, що жителі міст мають найкращі шанси для працевлаштування і безробітних там найменше?
- Проблема великих міст – в іншому. Понад 70% безробітних мають вищу освіту, тоді як 65% усіх вакансій потребують кваліфікованих робітничих кадрів. Дисбаланс попиту й пропозиції робочої сили у містах – найбільш разючий. Ми проаналізували професійний склад випускників вузів, які були безробітними. Кожен третій з-поміж них, а якщо бути точним – то 34 відсотки, – отримали освіту у галузі соціальних наук, бізнесу та права, ще 14 відсотків – у галузі освіти. Ці галузі в нашій області не потребують збільшення спеціалістів. У дефіциті зараз – фармацевти, лікарі, вчителі-викладачі окремих предметів та інженери різних галузей. А найбільший попит якраз існує на робітників з обслуговування й експлуатації машин, кваліфікованих робітників з інструментом, працівників сфери торгівлі та послуг, представників ряду інших професій. Простіше сказати, потрібні водії, швачки, трактористи, слюсарі, електрогазозварники, фрезерувальники каменю, електромонтери, кухарі, офіціанти, бармени та широкий спектр некваліфікованих робітників: укладальники-пакувальники, комплектувальники проводів, підсобні робітники, прибиральники, вантажники, кухонні робітники та інші.

- Що служба зайнятості може запропонувати тим безробітним, для яких немає підходящих варіантів роботи?
- За відсутності потрібних вакансій люди активно користуються нашими послугами з підвищення професійної конкурентоспроможності, підтримки підприємницьких ініціатив чи тимчасової зайнятості, які допомагають скоротити шлях до постійної роботи. Цього року майже 2300 наших клієнтів проходили профнавчання і близько 2100 були працевлаштовані. Понад дві тисячі безробітних мали оплачувану тимчасову зайнятість, а 14 – отримали виплату допомоги з безробіття одноразово й стали підприємцями.

- До речі, побутує така думка, що люди звертаються до служби зайнятості передусім за матеріальною допомогою, а насправді роботу шукати не поспішають. Чи такою привабливою є нині сума допомоги з безробіття?
- На щастя, цей стереотип уже в минулому, зараз ситуація кардинально змінилась. Поясню, спираючись на факти. Цього року службі зайнятості області вдалося повернути до роботи понад 19 тисяч своїх клієнтів, причому майже двом третинам з них пропозиція працевлаштування була зроблена в перші дні звернення, ще до надання їм статусу безробітного. Отримують допомогу в силу різних причин менше 80 відсотків безробітних. Середня тривалість її отримання серед цьогорічних клієнтів – 103 дні, тобто три місяці. Це якраз той період, за який людина встигає переоцінити свої можливості, підвищити кваліфікацію за курсовою підготовкою та обрати оптимальний варіант працевлаштування. Наведені мною дані підтверджують, що служба зайнятості - дійсно сервісна служба, яка передусім пропонує людям роботу, а не «виплатна біржа», як в народі говорили.
Щодо суми виплат. Середній розмір допомоги з безробіття у липні склав трохи більше 2300 гривень. Залежно від страхового стажу людини й зарплати на її попередньому місці роботи розмір допомоги може коливатись від мінімального рівня - 544 грн. до максимального, який нині становить 7364 гривні. Одразу додам, що таку допомогу отримували лише два відсотки безробітних (всього 259 осіб), які перед зверненням до служби зайнятості мали достойну заробітну плату. Здебільшого, це учасники АТО, які на службі в Збройних силах мали високе матеріальне забезпечення. А близько 75 відсотків безробітних отримували виплати нижче середнього рівня, тобто до 2300 гривень. Тож чи привабливою є така сума допомоги з безробіття, коли середня зарплата в області майже у 3,5 рази вища (за останніми даними – 7883 гривні), кожна людина вирішує самостійно.

- Галино Віталіївно, яку зазвичай винагороду за працю пропонують роботодавці на Житомирщині? І яка робота оплачується найвище?
- Середній розмір зарплати у вакансіях зараз близько 4800 гривень. Звісно, цих коштів недостатньо аби мотивувати людей до праці й спинити міграційний потік. Я, виступаючи на різних рівнях, завжди наголошую: заохотити до роботи й втримати кваліфіковані кадри можна лише достатнім рівнем заробітку. Поки ж тільки 5% вакансій по області пропонують зарплату вище середнього рівня по області (понад 8 тис.грн).
Обласний центр зайнятості регулярно організує прес-тури до успішних і стабільних роботодавців, аби через засоби масової інформації ширше представити їх громаді області й показати альтернативу закордонному працевлаштуванню. Маємо близько десятка таких підприємств, які в змозі нині платити кваліфікованим робітникам по 15-20 тис.грн.

Цього року серед заявлених до служби зайнятості вакансій, окрім керівного складу, високу зарплату пропонували, зокрема, головному механіку (20 тис.грн), начальнику колійного поста (16,7 тис.грн.), трактористам-машиністам сільгоспвиробництва, зоотехніку і водіям міжнародних перевезень (по 15 тис.грн.), інженеру з механізації та автоматизації виробничих процесів (13 тис.грн.), піскоструминнику (12,5 тис.грн.), операторам склоформувальних машин й слюсарям-інструментальникам (по 12 тис.грн.), водіям тролейбуса (11 тис. грн.), комплектувальникам проводів (10,5 тис.грн.) та ін.
Як бачите, праця вправних робітників зараз оцінюється навіть краще, ніж спеціалістів з вищою освітою. І я сподіваюсь, що кількість роботодавців, які гідно шануватимуть свої кадри, зростатиме.

Інтерв’ю вела Тамара Омельченко

Вернуться назад