На Житомирщині радянська влада приховувала факт існування Голодомору

У рамках розслідування кримінальної справи, порушеної у травні 2009 року Службою безпеки України за ч. 1 ст. 442 (Геноцид) Кримінального кодексу України, спеціально створеною в Управлінні СБ України в Житомирській області слідчо-оперативною групою у тісній взаємодії з органами державної й виконавчої влади, архівними установами та фахівцями-дослідниками Голодомору-Геноциду зібрано великий масив документів, які наразі долучено до справи як речові докази.

Як повідомили Інтернет-порталу Рупор Житомира в Прес-службі УСБ України в Житомирській області, за час досудового слідства в архівних установах області опрацьовано більше 3 тисяч документів, що стосуються подій Голодомору 1932-1933 років на території сучасної Житомирщини, з них понад 200 розпорядчих документів діючих на той час органів влади та управління різних рівнів. Ці документи: постанови, директиви, спецдонесення, листи з грифом «Цілком таємно», спецповідомлення, доповідні записки, спеціальні зведення – переконливо вказують на те, що Голодомор 1932–1933 років на території сучасної Житомирщини та в Україні в цілому носив штучний характер і був проведений для економічного ослаблення та фізичного винищення українського селянства, знищення його культури й способу господарювання. Досягалося це цілеспрямованими діями влади, якою запроваджувалися непосильні та завідомо нереальні норми здачі хліба, м’яса та інших продуктів харчування, за невиконання яких у людей насильно конфісковувалися всі без винятку запаси їжі.

Архівні документи свідчать також про високу смертність людей від Голоду, непоодинокі випадки людоїдства і трупоїдства доведеними до відчаю людьми, зокрема в тодішніх Троянівському, Мархлевському, Любарському, Коростенському, Бердичівському, Городницькому районах нинішньої Житомирщини.

Опрацьовані під час розслідування матеріали понад 30 архівних кримінальних справ того часу та інші документи вказують і на те, що населення вдавалося до опору насильницькій колективізації та відбиранню владою останніх запасів хліба й інших продуктів харчування. Так, у квітні 1932 року в колгоспах Рогівка, Нейдорф, Ліски, Солодирі та Острівка тодішнього Пулинського району 500 голодних людей розгромили колгоспні комори, щоб забрати колгоспну худобу, посівний матеріал і картоплю на харчування. «Судовими трійками» їх було засуджено до різних термінів ув’язнення.

Слідчо-оперативною групою встановлено, що одним із видів репресивних заходів влади за невиконання плану хлібозаготівель було занесення сіл-боржників на так звані «чорні дошки», що означало цілковите вивезення з таких сіл всього наявного краму, припинення кооперативної і державної торгівлі, кредитування колгоспів і дотермінове стягнення виданих раніше кредитів. Зокрема, виявлено факти занесення в 1932-1933 роках на «чорну дошку» понад 300 населених пунктів, селищних рад і колгоспів на території Словечанського, Радомишльського, Овруцького, Новоград-Волинського, Дзержинського та Троянівського районів сучасної Житомирщини за невиконання планів хлібо- та м’ясозаготівлі тощо.

За час досудового слідства на території всіх районів Житомирської області допитано 118 свідків. Усі вони на той час проживали на території регіону і є безпосередніми очевидцями штучного сталінського Голодомору.

Також в ході розслідування проаналізовано та приєднано до кримінальної справи як речові докази 86 книг реєстрації актів про смерть людей у 1932-1933 роках, що зберігаються в Державному архіві Житомирської області.
Житомирським обласним бюро судово-медичних експертиз у справі за матеріалами зазначених книг встановлено, що найпоширенішими безпосередніми причинами смерті людей у 1932-1933 роках стали голод та захворювання, спричинені саме голодуванням.

Офіційно причини смерті у переважної більшості дітей та людей працездатного віку взагалі не були вказані або були вказані як невідомі, що свідчить по намагання тодішньої влади у будь-який спосіб приховати сам факт існування Голодомору в Україні.

Отже, зібрані документальні матеріали переконливо свідчать про те, що радянська влада ставила собі на меті винищення української нації шляхом штучно створеного Голодомору з метою придушення будь-якої загрози існуючому режиму з боку народу України.

Напрацьовані слідчо-оперативною групою Управління СБУ в Житомирській області матеріали кримінальної справи у 16 томах направлені до Головного слідчого управління СБ України.