Український спорт: антидопінговий закон чи дискваліфікація?

15.12 19:31    

15 грудня відбулася прес-конференція Федерації легкої атлетики України на тему «Український спорт: антидопінговий закон чи дискваліфікація?» Участь у ній узяли президент ФЛАУ Ігор Гоцул, голова Дисциплінарної антидопінгової комісії Національного антидопінгового центру, віце-президент ФЛАУ Фідель Тимченко, державний тренер штатної збірної команди України з легкої атлетики В’ячеслав Тиртишник і заступник голови Національного антидопінгового центру Ярослав Кручек.

Метою прес-конференції було максимально прискорити прийняття Верховною Радою України Закону «Про антидопінговий контроль у спорті» і донести важливість цього питання до громадськості. Існуючий закон суперечить зобов’язанням, взятими на себе Україною, згідно з Міжнародною конвенцією про боротьбу з допінгом у спорті, і загрожує майбутньому українського спорту і легкої атлетики зокрема.

«Керівництво антидопінгового департаменту Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій висунуло нам ультиматум: якщо до лютого 2017 року Україна не почне активно здійснювати дослідження проб своїх спортсменів і не виконуватиме взятих на себе зобов’язань, то українські легкоатлети можуть бути позбавлені можливості брати участь у міжнародних змаганнях, - повідомив Ігор Гоцул. – Причиною цього стало те, що упродовж останнього року коштом держави практично не здійснювалися заходи протидії допінгу, а саме дослідження проб спортсменів. На їхню думку, це є порушенням зобов’язань України перед міжнародним співтовариством у боротьбі з допінгом».

«Для порівняння: у 2014 році в українських атлетів усередині країни було взято близько 300 проб, у 2015-му – близько 200, у 2016-му – лише сім, - навів статистичні дані В’ячеслав Тиртишник. – Насправді, легка атлетика є своєрідним криголамом у даному питанні: сьогодні це стосується нас, а вже завтра може зачепити будь-який інший вид спорту в Україні. Ми не можемо допустити того, щоб нас виключили з олімпійської сім’ї».

«Міжнародна конвенція про боротьбу з допінгом у спорті ратифікована законом України №68 ще 3 серпня 2006 року, - уточнив Фідель Тимченко. – На сьогодні маємо таку ситуацію: багато спортсменів, які виступають на національному рівні, не потрапляють під тестування. А критерії відбору на міжнародні змагання такі, що вони починаються з національного рівня».

«Дане питання частково намагаються вирішити профільні федерації і Національний олімпійський комітет України. Проте зусиль і коштів лише цих організацій недостатньо. Згідно з чинним законом України, кошти з державного бюджету, з яких фінансується антидопінгова діяльність, можуть бути витрачені виключно на здійснення досліджень проб в українській лабораторії. Проте їхня перевірка обов’язково має здійснюватися в антидопінгових лабораторіях, які мають акредитацію WADA. Українська до їх числа не входить. Відповідно, перевірка проб наших спортсменів має відбуватися за кордоном, але чинний закон України цього не дозволяє. Тобто кошти з бюджету є, але використати їх неможливо, - пояснив Ігор Гоцул.

Наше завдання сьогодні – звернутися до Верховної Ради України, щоб депутати знайшли шпарину у щільному графіку для розгляду й ухвалення Закону «Про антидопінговий контроль у спорті». Це дозволить державі Україна виконати взяті на себе зобов’язання, серед яких і фінансування антидопінгової діяльності».

Суть нового закону полягає у тому, щоб:
1) дозволити витрачати кошти, які виділяються державним бюджетом на антидопінгову діяльність, на дослідження в акредитованих WADA лабораторіях за кордоном;
2) розділити повноваження Національного антидопінгового центру і Національної антидопінгової лабораторії.

«Аналіз у закордонних лабораторіях – справа не з дешевих, але ми зобов’язані це робити, - пояснює Ярослав Кручек. - Одна проба коштує 400-500 євро. Тобто ми говоримо про комплексний підхід, від моменту забору проби і до отримання результатів. У акредитованій лабораторії нам необхідно виконувати принаймні 800 тестів на рік для всього українського спорту, це близько 12 мільйонів гривнів».

«Ця проблема виникла не вчора. ФЛАУ давно замається даним питанням. Ми активно співпрацюємо і з ІААФ, і з Національним антидопінговим центром, і з відповідним профільним міністерством, і з Національним олімпійським комітетом України. Ми сподівалися, що нам врешті-решт вдасться пройти цей шлях без залучення преси.

Однак після досить жорстких заяв від ІААФ, не маючи гарантій від депутатського корпусу щодо розгляду закону найближчим часом, ми змушені надати більшого розголосу даному питанню. Наш обов’язок – захистити українських спортсменів і у жодному разі не допустити, щоб постраждали не задіяні у вживанні допінгу атлети», - резюмував Ігор Гоцул.