DataLife Engine > Україна > Генпрокурор: Консолідація зусиль на протидії злочинам проти довкілля вже дає результати

Генпрокурор: Консолідація зусиль на протидії злочинам проти довкілля вже дає результати


26.04. Разместил: yuriy
Сьогодні світ згадує наймасштабнішу техногенну аварію. 35-ті роковини Чорнобильської трагедії – черговий привід консолідувати зусилля на попередженні екологічних катастроф, захисті природи та притягненні до відповідальності за злочини проти довкілля. Стан екології - частина національної безпеки, а забезпечення благополуччя і рівноваги в цій сфері – конституційний обов’язок держави.

Візитівкою регіонів України дедалі частіше стають не природні скарби, а їх знищення: нелегальний видобуток бурштину – для півночі України, незаконна порубка лісу та його контрабанда – для Заходу, забруднення повітря – для Сходу, опустелювання та забудова прибережних смуг – для Півдня.

Прокуратура стала в авангард боротьби проти ворогів довкілля. Серед них не тільки злочинці, а і пасивні контролери. В березні ми провели масштабну спільну нараду керівників правоохоронних та інших державних органів, щоб активізувати протидію кримінальним правопорушенням в екологічній сфері. Ми скоординували практичні спільні заходи, щоб посилити державний контроль та забезпечити невідворотність відповідальності за порушення закону.

Ми відзначили відносний прогрес торік, але поставили мету примножити зусилля заради порятунку навколишнього середовища та збереження здоров’я населення.

Щоб бути ефективнішими цьогоріч ми одразу ж взялися за реалізацію кроків, які запланували на спільній еконараді.

Зокрема, у регіонах розпочали роботу 24 міжвідомчі робочі групи, створені наказами керівників обласних прокуратур. До їх роботи залучаються представники органів виконавчої влади та державного нагляду.

Ми вже можемо констатувати, що результатом проведеної мною спільної наради стала консолідація зусиль усіх правоохоронних та інших державних органів на цьому напрямі як на центральному рівні, так і у регіонах. Також ми визначили протидію кримінальним правопорушенням проти довкілля пріоритетом у діяльності органів прокуратури. І лише за місяць маємо низку вагомих досягнень.

Зокрема, правоохоронцями за цей період вже викрито близько тисячі кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Так, на Донеччині виявлено факти незаконного видобутку 263 тисяч тон вугілля вартістю майже 364 мільйони гривень та ще 3 мільйонів тон, вартість якого наразі встановлюється.

Правоохоронцями Івано-Франківщини викрито групу посадовців низки підприємств, які легалізовували незаконно зрубаний ліс та щомісячно відправляли його до Республіки Молдова. Вартість вивезеної деревини становить майже 15 мільйонів гривень.

А на Полтавщині та Львівщині викрито факти незаконного забору води з підземних свердловин, що спричинило понад 2 мільйони гривень збитків державі.

За цей час особам повідомлено про підозру у вчиненні 135 кримінальних правопорушень проти довкілля.

Зокрема, повідомлено про підозру одному із керівників філії «Центр управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця», який допустив незаконне проведення 5 вибухів та видобуток майже 219 тисяч кубометрів габро-анортозиту та граніту. Збитки навколишньому природному середовищу сягають близько 500 мільйонів гривень.

Завершено слідство у низці проваджень щодо трьох десятків службових осіб, половина з яких – учасники організованої групи, які на території одного з державних лісгоспів на Житомирщині здійснювали незаконну порубку дерев, внаслідок чого завдано збитків загалом на понад 9 мільйонів гривень.

До суду вже скеровано кримінальні провадження щодо вчинення 135 правопорушень.

Так, до суду направлено обвинувальний акт стосовно голови правління товариства, який у столиці організував силами підпорядкованого йому підприємства незаконне видобування піску, чим завдано збитків на 626 мільйонів гривень.

Судитимуть також колишнього першого заступника Голови Державної служби геології та надр України, який у результаті службової недбалості допустив незаконне використання корисних копалин без відповідного дозволу, чим заподіяно збитків на близько 40 мільйонів гривень.

За незаконну порубку лісу до суду скеровано обвинувальні акти стосовно трьох службових осіб лісництв на Закарпатті та Харківщині.

Активізована і позовна робота прокурорів - за останній місяць на захист інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища прокурори пред’явили позовів на 1,3 мільярди гривень.

За цей час за позовами прокурорів судами відкрито провадження у низці справ щодо припинення незаконного зменшення територій і об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 1,5 тисячі гектарів вартістю майже 791 мільйон гривень. Зокрема, на Запоріжчині – це землі двох заказників місцевого значення, на Івано-Франківщині – національно природного парку «Гуцульщина», на Одещині – заповідного урочища «Дністровські плавні» та на Миколаївщині – лісового заказника місцевого значення «Мішково-Погорілове».

Уже за місяць реально виконано рішень суду в сфері охорони навколишнього природного середовища на понад 335 мільйонів гривень.

Що в найближчих планах прокуратури, крім щоденної протидії правопорушенням? Наразі ми працюємо над запровадженням спеціалізації дізнавачів, слідчих та прокурорів на кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Також ми вивчаємо питання удосконалення законодавства, яке встановлює відповідальність за порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища. Оскільки екологічні злочини, як правило, належать до злочинів невеликої тяжкості, однак є одним із найбільш суспільно небезпечних і поширених видів протиправних діянь.

Забезпеченню екологічної безпеки і підтриманню екологічної рівноваги на території нашої держави сприятиме також затверджене 23 березня Указом Президента України важливе рішення РНБО, яким визначено виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації.

Цим рішенням Кабміну доручено невідкладно розробити та затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2021–2025 роки.

Ми пам’ятаємо, що не успадкували Землю у батьків, а взяли в борг у наших дітей, тож весь державний механізм має діяти в унісон, щоб зберегти її.

Вернуться назад