Житомирська обласна рада подала пропозиції до проекту змін у законодавстві щодо бюджетної децентралізації

29.08 10:58    

В обласній раді проаналізували проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо бюджетної децентралізації та надали пропозиції Комітету з питань бюджету Верховної Ради України. У листі зазначається, що запропонований законопроект не цілком забезпечує мету щодо бюджетної децентралізації та посилення фінансової самодостатності місцевих бюджетів. Зважаючи на те, що Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні передбачає зміни шляхів формування бюджетів, доцільно було б не вносити зміни до чинного Бюджетного кодексу України, а приймати принципово новий документ, - йдеться у листі обласної ради до парламенту.

Потребує більш чіткого визначення механізм здійснення прямих міжбюджетних відносин між державою та місцевими бюджетами. Законопроектом запропоновано запровадити дворівневу систему міжбюджетних відносин: І - область; II - міста обласного значення/об'єднані громади/райони. Потрібно чітко встановити критерії щодо місцевих бюджетів, які мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (найбільш доцільно - законодавчо визначити мінімальну кількість населення, яке повинно формувати територіальну громаду), оскільки об'єднання двох чи більше територіальних громад не гарантує автоматичного покращення надання соціально необхідних послуг жителям відповідних територій навіть за умови надання їм права на виконання делегованих державою повноважень, як це запропоновано в даному законопроекті. Таким чином, першочерговим завданням є проведення укрупнення існуючих територіальних громад, яке необхідно провести на основі зміненого законодавства про місцеве самоврядування.

Без встановлення на законодавчому рівні чітких нормативів щодо кількості бюджетних установ залежно від кількості споживачів послуг наявний бюджетний ресурс і надалі буде використовуватися неефективно і не забезпечуватиме повну потребу в коштах на утримання закладів та галузей соціально-культурної сфери. На сьогодні, в області функціонує 27 шкіл з наповнюваністю до 10 учнів, ще в 219 школах навчається від 11 до 50 учнів, тобто в області 35,4 відсотка усіх загальноосвітніх закладів є малокомплектними. В таких школах замість 8 тис. грн. на 1 учня, що враховано при формуванні бюджету, фактично витрачається до 30 тис. грн. на 1 учня. Аналогічна ситуація і по закладах культури. В районах області налічується 844 бібліотеки, з них 255 або 30,2 відсотка функціонують в адміністративно-територіальних одиницях з населенням менше 500 чол., що не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 510. Також із наявних 1012 клубних закладів 78 або 7,7 відсотка не відповідають вимогам постанови Уряду від 12.11.1998 № 1775 (населення менше 200 чол.). Із 765 наявних у районах фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів 50 існують в населених пунктах з чисельністю до 100 чол., 294 з чисельністю від 100 до 300 чол. Тобто функціонування 45 відсотків закладів не відповідає вимогам наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.11.2011 № 755. Тому, необхідним є встановлення законодавчими актами чітких критеріїв для функціонування тих чи інших закладів соціально-культурної сфери.

У контексті викладеного у попередньому пункті, необхідно прискорити розробку та затвердження мінімальних соціальних нормативів (стандартів) забезпечення потреб населення послугами закладів освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, культури, фізичної культури та спорту, що корелюються з галузевими стандартами та фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості. Для оптимізації мережі бюджетних установ необхідно розробити і затвердити по кожній галузі нормативи штатної чисельності працівників бюджетної сфери на 1 тисячу населення чи споживачів послуг та питому вагу захищених статей видатків по кожній галузі, які мають бути обов'язковими при плануванні та затвердженні місцевих бюджетів. Крім того, надати право органам місцевого самоврядування визначати самим доцільність утримання бюджетних установ, виходячи із фінансової спроможності бюджету.

Головне, на що слід звернути увагу - це те, що реформи в бюджетній сфері мають бути обов'язково узгоджені з реформами по інших галузях (освіта, медицина, культура і т.ін.) і проводитися разом з адміністративно-територіальною реформою.

Недоцільно передавати фінансування дошкільної освіти та закладів культури з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення до районних бюджетів.

Дещо ускладненим є запропонований механізм розподілу податку на доходи фізичних осіб в частині його зарахування. Необхідно детально опрацювати технічні можливості зарахування податку до районних бюджетів та бюджетів об'єднаних громад, врахувавши потенційні можливості щорічних змін у кількості громад, які об'єднується, та обліку платників, що знаходяться на територіях відповідних громад. Аналогічне стосується і перерахування міжбюджетних трансфертів.

Необхідно детально доопрацювати норму щодо зарахування 10 відсотків податку на прибуток до місцевих бюджетів, оскільки значна кількість суб'єктів господарювання, які знаходяться на територіях області, є структурними підрозділами юридичних осіб і здійснюють консолідовану сплату податку на прибуток, який зараховується не за місцем розташування відповідних підрозділів, а за місцем знаходження їх материнських структур за межами області.

Заслуговує на увагу і підтримку нововведення щодо казначейського обслуговування місцевих бюджетів стосовно черговості здійснення платежів розпорядників та одержувачів коштів, обмеження термінів проведення платежів. Проте, позбавлення права місцевих бюджетів на отримання короткотермінових позик на покриття тимчасових касових розривів при розміщенні коштів місцевих бюджетів на депозитах в установах банків є недоцільним і не створює стимулів для місцевих органів влади до збільшення доходів місцевих бюджетів. У разі належного та своєчасного проведення платежів розпорядників, місцевим бюджетам та розпорядникам коштів в органах казначейства не буде необхідності до переходу на обслуговування коштів місцевого бюджету в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ до установ банків.

Враховуючи те, що за своєю економічною природою податок на доходи фізичних осіб є платою фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа проживає, зарахування 25 відсотків податку до доходів державного бюджету є абсолютно невиправданим. Крім цього, згідно з проведеними розрахунками, зарахування частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету з урахуванням інших нововведень призведе до втрати доходної бази місцевих бюджетів області в орієнтовному обсязі 188,7 млн. грн. або майже на 13 відсотків. Втрати місцевих бюджетів не зможуть компенсуватися за рахунок інших платежів, які пропонується зараховувати до місцевих бюджетів, з огляду на їх вкрай незначні обсяги. Такий підхід суперечить самій ідеї бюджетної децентралізації та посиленню фінансової незалежності місцевих громад.

Опрацювання проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо бюджетної децентралізації відбувається також у міських і районних радах Житомирської області.

Прес-служба обласної ради