Дорогі у Христі брати і сестри!
У п’ятницю, 19 січня, Свята Православна Церква за своїм богослужінням молитовно згадує подію хрещення Господа нашого Ісуса Христа у р.Йордані. Це свято також називається Богоявленням, бо згідно святого Євангелія під час хрещення Ісуса Христа, Сина Божого, святий Іоан Хреститель побачив Духа Святого, Який тілесно сходив на Спасителя у вигляді голуба і Голос з небес «Ти є Син Мій Улюблений, у Тобі Моє благовоління!»(Євангеліє від Луки 3, 21:22)
З нагоди свята у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира урочисті богослужіння відбуватимуться за наступним розкладом:
18 січня - четвер, Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір):
• 06.45 Акафіст до чудотворної ікони «Троєручиця»
• 07.35 Царські Часи, Зображальні та Вечірня з Літургією святого Василія Великого. Чин великого освячення води
• 15.00 Молебень за Україну
• 15.45 Велике повечір'я, літія і рання з 1 - м часом
• 23.30 Велике повечір'я, літія, рання,Божественна Літургія. Чин великого освячення води (малий храм)
19 січня – п’ятниця, Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа:
• 07.00 Божественна Літургія з чином великого освячення води
• 10.00 Божественна Літургія з чином великого освячення води
• 11.00 Панахида
• 15.00 Молебень за Україну
• 16.45 Вечірня з акафістом Пресвятій Тройці
18 січня з 13 год. можна буде набрати освячену воду безпосередньо у Михайлівському кафедральному соборі.
Щиро запрошуємо усіх православних християн взяти участь в урочистих богослужіннях та спільній молитві.
Христос охрестився! В річці Йордані!
Короткі відомості про свято Богоявлення18 січня Православна Церква відзначатиме день Навечір’я Хрещення Господнього або Водохресний Святвечір.
Водохресний святвечір – це вечір приготування перед великим православним святом, яке називається Богоявлення Господнє або Водохреща. Це свято Православної Церкви належить до числа двунадесятих. У цей день згадується хрещення Ісуса Христа Іоанном Предтечею (Хрестителем) в річці Йордан.
Грецьке слово, перекладене на слов’янську мову словом «хрещення», більш точно слід переводити словом «занурення». Іванове Хрещення було, по суті, очисним обмиванням. Християнське ж хрещення розуміється як взяття на себе хреста.
Хрещення Івана Хрестителя мало сенс духовного очищення. Тому, коли Ісус Христос прийшов хреститися, Іоан став утримувати Його, кажучи: «Мені треба хреститися від Тебе». Свято Водохреща також називається святом Богоявлення, тому що в цей день Бог явив Себе виразно світу в трьох особах Свого Божества: Бог Син – Ісус Христос приймав хрещення в Йордані, Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голуба, Бог Отець засвідчив Ісуса Христа голосом з неба.
Слово «навечір’я» означає переддень церковного торжества, а друга назва –пов’язана з традицією в цей день варити пшеничний узвар з медом і родзинками. Зважаючи на важливість звершеної в наступаючий день події в житті Ісуса Христа, Церква встановила піст. У цей день, як і в Різдвяний святвечір, не вживають їжу до виносу свічки після Літургії вранці і першого причастя водохресної води.
Всенічне бдіння свята Хрещення складається з великого повечір’я, літії, утрені і першого часу.
У день свята і в день Водохрещенського святвечора здійснюється Велике водосвяття. У дворах храмів тягнуться довгі черги за святою водою. Якщо людина з яких-небудь серйозних причин не може піти на службу або живе в тисячі кілометрів від найближчої церкви, вона може звернутись до цілющої сили простої води, взятої зі звичайної водойми в водохресну ніч, хоча святою таку воду вважати не можна. На свято Хрещення Господнього вода в храмах освячується за особливим чином – великим Йорданським освяченням і називається хрещенською.
Вживається водохресна вода натщесерце. Встала людина, перехрестилася, попросивши благословення у Господа на початок дня, вмилася, помолилася і прийняла велику агіасму («агіасма», грец. – «Святиня»). Якщо наказаний прийом ліків натщесерце, то спочатку приймають святу воду, а за нею і ліки. А вже потім сніданок та інші справи.
Подвижники християнського благочестя називають освячену воду найкращими ліками від усіх духовних і тілесних недуг. Часто духівники «прописують» своїм чадам водохресну водичку – щогодини по ложечці, з вірою, звичайно. Нею і обмивати хворого можна, і постіль кропити. Правда, жінкам у критичні дні приймати водохресну воду не благословляється. Але це якщо жінка в іншому здорова. А якщо вона хвора, то навіть ця обставина ролі не грає. Хрещенська вода нехай буде їй на допомогу!
Православні зберігають освячену воду у кутку, поруч з іконами. Крім того, крапля святині море освячує. Можна взяти звичайну, неосвяченого воду і додати туди крапельку хрещенській, вона вся і освятиться.
Категорично забороняється, забираючи святу воду або приймаючи її, сваритися, лаятися, допускати неблагочестиві вчинки або думки. Від цього свята вода втрачає святість, а найчастіше попросту розливається. Також є благочестива традиція запрошувати священника або самому кропити в цей день водохресною водою своє житло зі співом тропаря Богоявлення.
Прес-служба Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира
