Як починався Євромайдан у Житомирі: хронологія та спогади

20.11 16:58    

Завтра, 21 листопада, в День Гідності та Свободи, у п’яту річницю Євромайдану, Україна вшановуватиме громадянський подвиг учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Як починався Євромайдан у Житомирі? Про це розповіли учасники та очевидці подій 5-річної давнини, спогади яких увійшли в книгу «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» - розділ «Житомирська область»:

Хронологія подій

2013 рік

ніч з 21 на 22.11 - група житомирян виїхала до Києва для участі в акції на підтримку євроінтеграції України.

22.11 - на майдані Корольова біля Житомирської ОДА встановлено намет, о 18.00 відбулася акція під гаслами «Україна йде в Європу!», «Я обираю ЄС!».

24.11 - тисячі житомирян стали учасниками протестних акцій у Києві. Одночасно у Житомирі від­булося віче; вночі побили журналіста Влада Пучича.

26.11 - Житомирський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов виконавчо­го комітету Житомирської міської ради щодо обмеження мирних зібрань у центрі Жито­мира з 26 листопада 2013 р. до 19 січня 2014 р., заборонивши проводити мирні акції з наметами та використанням звукової техніки на майдані Корольова, Соборному та пішо­хідній вулиці Михайлівській.

28.11 - хода студентів на підтримку євроінтеграції; віче «За європейську Україну!», на якому ухва­лено резолюцію «За європейський Житомир, за європейську Україну!»; на приміщенні міської ради вивішено прапор Євросоюзу.

29.11 - мешканці Житомира організували «живий ланцюг» у центрі міста; працівники ДАІ перешкоджали житомирським студентам їхати до Києва; скоєно напад на організаторів житомирського Майдану Івана Фурлета та Влада Пучича.

30.11 - хода активістів Майдану до Управління МВС у Житомирській області та Корольовського і Богунського райвідділів міліції з вигуками «Міліція з народом».

01.12 - зібрання на майдані Корольова на підтримку київського віча.

02.12 - у Житомирі створено Штаб національного спротиву; відбулася хода студентів по місту; оголошено студентський страйк.

04.12 - пікетування студентами обласної ради з вимогою до депутатів підтримати відставку Пре­зидента й уряду, не забороняти мирні акції, сприяти звільненню затриманих 1 грудня на вул. Банковій у Києві протестувальників.

07.12 - автопробіг вулицями Житомира на підтримку Євромайдану. Його учасники закликали житомирян їхати 8 грудня до Києва на «Марш мільйонів».

13.12 - хода учасників Майдану до Управління СБУ в Житомирській області.

15.12 - напад на голову міської організації «Свобода» Віктора Брокарєва.

17.12 - акція Євромайдану під стінами Житомирської обласної прокуратури з вимогою взяти під контроль хід кримінальних проваджень щодо нападів на громадських активістів.

18.12 - напередодні Дня міліції активісти житомирського Євромайдану привітали правоохорон­ців із професійним святом. Біля Управління МВС у Житомирській області вони пропонува­ли усім охочим написати на ватманах свої побажання міліціонерам.

20.12 - акція журналістів Житомира та Бердичева, студентів і активістів Євромайдану біля Управ­ління МВС у Житомирській області з вимогами відставки міністра внутрішніх справ В. За­харченка та розслідування усіх випадків побиття журналістів.

Марія МАСЛОВСЬКА, викладач Житомирського державного університету імені Івана Франка:

«Проблеми України і українського народу болять мені давно. Тому що я є викладач, який іде до студентів, дивиться їм у вічі й повинен нести правду. З першого дня, коли було заявле­но Януковичем (а то було 21 листопада, десь о 15 годині), що несприятливі умови для україн­ців, аби йти в Європу, наша увага була прикута до новин.

Уже ввечері ми відчували, і я особисто також, що Україна не змовчить. Українці, на щастя, вже їздять до Європи (хоча й на заробітки) — вони бачать, як живуть інші. Все більше наших студентів там навчається. Українці зробили свій вибір, я так думаю, давно.

На превеликий жаль, те керівництво не давало змоги нам справді потрапити до Європи. І я думаю, то був останній такий шанс, останнє зібрання сил українців, аби довести, що ми є народ, ми є нація, що ми є!

Ми — прадавній народ, який має свою прадавню культуру, адже Київську Русь знали в Європі. І власне кажучи, Київська Русь була свого часу найвідомішою в Європі державою. То чому б сьогодні нам, українцям, не бути там? По суті, Європа — то і є Україна, а Україна — то є Європа».

Юрій ЖУКОВСЬКИЙ, голова Житомирської організації партії «Демократичний Альянс»:

«…настав день, коли Мустафа Найєм кинув клич збиратися проти того, що наші керівники держави відмовилися від курсу в ЄС. Ми в першу ніч уже були в Києві на майдані Незалеж­ності. Тому з перших годин і з першого дня я уже був, можна сказати, активним учасником цих подій.

Мене спонукала вийти на Майдан потреба боротися за європейські цінності, за нормаль­ний рівень життя. Ми, демальянсівці, і до Майдану боролися з цією системою, з поборами, корупцією, свавіллям чиновників і прокурорів. Тому ця боротьба була для нас близька і зро­зуміла. І наш меседж був зрозумілий для людей, коли ми вийшли на Майдан.

Накипіло в душі, певне, у багатьох. Для більшості заклик до євроінтеграції був не основним. Євроінтеграція тільки відкривала нам шляхи і можливість для подолання тодішньої сис­теми. Головне було — подолати той режим, щоб рухатися далі».

Юлія ЧЕПЮК, журналіст:

«З Києва стали транслювати камери онлайн, що люди збираються. Я зустрілася в кафе з Вла­дом Пучичем, хлопцями-демальянсівцями. Ми вирішили їхати до столиці. Рушили двома ма­шинами. Був з нами Назарій Томчук, журналіст, були Владислав Пучич, Діма Ткачук, Рома, Саша, Діма Крапачов. Десь о третій годині ночі ми приїхали до Києва, і нам навіть дали виступити. Там саме броньовичок був, ударівський. Годинки дві побули і поїхали в Житомир, на роботу.

Вже на роботі з хлопцями думаємо, що нам треба або туди їхати, або тут щось організову­вати. У соцмережах ми розповсюдили повідомлення, що о 18 годині збираємося. Поставили намет, діжку, стільчики, своїх друзів зібрали. Першу ніч ми ночували всі разом. Пластуни про­ходили посеред ночі повз, приєдналися до нас і співали під гітару. Це було 23 листопада. До нас приходила міліція. Ми сказали, що ми ж нічого такого… не робимо. І з того почався Майдан.

Після того ми щовечора о 18 годині збиралися. Поки штурмом не взяли ОДА, в нас не було жодного «прогулу». Кожен вечір збиралися о 18 хто міг. В основному це були демальян­сівці, долучалися також члени різних громадських організацій».

Нагадаємо, завтра, 21 листопада, у Житомирі до Дня Гідності та Свободи на майдані імені С.П. Корольова пройде Віче пам’яті. Початок о 18.00.