«ВСІ НАРКОМАНИ ПРИПИНЯЮТЬ ВЖИВАТИ НАРКОТИКИ, АЛЕ ТІЛЬКИ ДЕЯКИМ ЦЕ ВДАЄТЬСЯ ЩЕ ЗА ЖИТТЯ»
26 червня з нагоди Міжнародного дня боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом у Житомирському прес-клубі відбувся круглий стіл на тему «Сила наркополітики чи наркополітика сили: регіональний зріз». Захід було проведено у рамках проекту Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини «Громадське здоров’я та медіа» (за підтримки Програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерландів в Україні).
Україна була однією з перших пострадянських країн, яка у 1995 році приєдналася до всіх міжнародних конвенцій з питань протидії наркозлочинності та подолання наркоманії. Проте статистика свідчить: наркополітика в нашій державі найчастіше здійснюється силовими методами і спрямована більше на протидію зберігання наркотиків, ніж на викриття тяжких наркозлочинів. На даний час понад 65% виявлених злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків – це зберігання наркотичних речовин без мети збуту.
«Тема сьогоднішнього заходу невипадкова. Ми піднімаємо актуальну і дуже гостру для нашого міста проблему, - говорить керівник ГО «Перспектива» Олексій Котвицький. – Погляньте на статистику: в Житомирі карають переважно за вживання, а не за контрабанду та розповсюдження наркотиків. Наркополітика здійснюється фактично лише силовими методами. Віднедавна в Україні планується ще більше посилити криміналізацію хворих на наркотичну залежність. Ми пропонуємо учасникам круглого столу обговорити конкретні кроки для вирішення цієї проблеми».
Рухаючись у заданому О. Котвицьким правовому ключі, Сергій Заводянський – начальник Житомирського відділу кримінально-виконавчої інспекції розповів, що «нині з 800 засуджених близько 100 осіб засуджено саме за незаконний обіг наркотичних речовин». Виявляється, що 50% з них засуджено за ст. 309 Кримінального кодексу: обіг, тобто вживання або зберігання, але без мети збуту.
Віталій Прокопенко – заступник начальника обласного відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС деталізував питання відповідальності за злочини пов’язані з наркотиками. Таких є два види: адміністративна – за зберігання та обіг (наприклад, для притягнення до відповідальності достатньо виявити у особи 5 грам маріхуани) та кримінальна – застосовується до наркозлочинців – осіб, які порушили «дозволені» мінімуми. В. Прокопенко зазначив, що відділ акцентує увагу й на боротьбі зі збудниками наркозалежності. Цих випадків зареєстровано 600, з них 250 пов’язані з збутом наркотиків. За останній час було викрито 19 наркопритонів та притягнено до відповідальності 8 людей, які втягували молодь у «наркотичні пута». В області зараз нараховується 1537 наркозалежних та вдвічі більше – споживачів. Різниця між категоріями полягає в тому, що перші – це особи, які стоять на обліку, другі – ті, хто хоча б раз спробували наркотик і попали до «рук правоохоронців» (з ними проводяться бесіди по місцю проживання).
«Говорити цифрами – добре для статистів, проте за цифрами стоять чиїсь долі», - наголосив Геннадій Мостовий – директор Житомирського обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога». Організація, яку представляє Г. Мостовий займається роботою з людьми, які мали залежність від наркотиків, їхньою реабілітацією. Робота є довгою та важкою, займаючи від 6 місяців і більше. Про діяльність центру говорить й кількість осіб, що звертаються за допомогою. Так, у 2007 році – 47 чоловік, 2008 році – 52 (з них 26 засуджено), 2009 році – 20 (з них 8 засуджено). «Чи доцільне лікування гратами? - запитує Г. Мостовий – Я сам був три рази засуджений за ст. 309, але через 10 років створив сім’ю, став батьком і зараз очолюю громадську організацію».
Представники громадських організацій вважають, що одним з ефективних методів зниження рівня наркозалежності є замісна підтримувальна терапія – це призначення замісного препарату (метадону або бупренорфіну) для лікування пацієнтів із наркозалежністю. Таким чином у наркомана відпадає необхідність вчиняти злочинні дії та придбавати нелегальні опіати.
«Терапія – це реальний шанс повернути людині те, що вона втратила за час вживання наркотиків», - говорить учасник програми терапії Юрій Боровий. Сьогодні Ю. Боровий є сім’янином, влаштувався на роботу. На його думку наркозалежному згідно ст. 309, ч. 1 мають давати вибір: або йти до колоній, або скористатися програмою з медичною, соціальною та психологічною підтримкою.
Ольга Юрченко – директор Житомирського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розповіла, що нещодавно було проведено опитування 300 респондентів стосовно порад боротьби з наркоманією. Як виявилося більшість опитаних висловилися за лікування, решта – за засудження. О. Юрченко переконана, що допомога має полягати у спілкуванні з групами взаємодопомоги, вірі у Бога та участі в громадських організаціях. Серйозним «мінусом» програми боротьби з наркотиками вона визначає несолідність фінансування.
О. Юрченко підтримує й Людмила Ходос – керівник Всеукраїнської громадської організації «Край»: «Без державної підтримки ця боротьба – капля в морі». Причинами наркозалежності вона називає сімейне виховання та наркотрафіки, які йдуть через Україну. Ситуацію, що склалася Л. Ходос окреслює так: «Це помийна яма, на якій заробляють гроші». Також її обурює проблема утримання наркоманів разом з кримінальниками в одних камерах.
Голова правління ЖОВВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» Дмитро Сапсай зупинився на питанні пересікання наркозалежності та ВІЛ-позитивних людей. Хоча він і розділяє їх, та в Україні, в основному, у них є один корінь – споживачі ін’єкційних наркотиків (СІН). Він підкреслює, що державна політика має бути цілісною, лежати в медичній, громадській та законодавчій площинах, втім відмічає Д. Сапсай: «Наше законодавство досить репресивне щодо споживачів». Продовжуючи тему СІН, О. Юрченко розповіла про волонтерів зі Швеції, які відвідали Житомир. Вони були здивовані тим, що в Україні досі явище ВІЛ має зв’язок з споживачами ін’єкційних наркотиків, оскільки у Швеції цю проблему вже давно подолано.
З правової точки зору виступили Ольга Єсіна – провідний адвокат Житомирського обласного відділення Спілки адвокатів України та Володимир Вротаєнко – юрист ВГО «Край». Ключове значення, на думку О. Єсіної, має роз’яснювальна робота, яку впершу чергу потрібно проводити «з бабками», які часто виявляються чи не головними розповсюджувачами наркотиків. О. Єсіна сказала, що «дієвим заходом є лікування, а не покарання», але, на жаль, суди практично не застосовують передачу на поруки. В. Вротаєнко теж звернувся до законодавчих «прогалин»: у судовому засіданні не бере участь громадський представник, а допитування наркоманів проводять навіть у стані наркотичного сп’яніння, що, зрозуміло, є порушенням «букви закону».
Потрібно констатувати, що проблема наркоманії виникла не вчора і не сьогодні, та й вирішення аж ніяк не буде швидкоплинним. Тому правоохоронним органам і законодавчій гілці влади потрібно міняти тактику боротьби з «репресивних» методів на більш ефективні, які б відповідали вимогам часу та світовій практиці. Хотілося б аби ми все рідше чули відомий вислів «Всі наркомани припиняють вживати наркотики, але тільки деяким це вдається ще за життя», й реагували на нього, як на усталену аксіому, яка б не потребувала жертовних доведень.
ДовідкаСтатистика стверджує, що наразі кожна друга молода людина в Україні у віці 14-20 років хоча б раз вживала той чи інший наркотик. Починаючи з 90-х років в 4 рази зросла кількість злочинів, пов’язаних з наркотиками, а кількість злочинів у стані наркотичного збудження – у 7 разів.
За підрахунками експертів і міжнародних організацій в Україні нараховується від 250 до 400 тисяч споживачів ін’єкційних наркотиків.
Протягом 2007 року наркологічною службою Житомирської області вперше було взято на облік 113 хворих на наркоманію.
Станом на 1.01.2008 року в області перебували на диспансерному обліку 1155 хворих на наркоманію, із них 1 підліток. Сільські жителі складають 135 осіб (8,7%). Жінки, хворі на наркоманію, складають 14% (213 осіб). Найвищий рівень захворюваності у містах Житомирі, Коростені та Бердичеві. Щоб допомогти хворим на наркоманію, в Україні щороку відкриваються нові реабілітаційні центри, пункти замісної підтримуючої терапії. За даними Міністерства у справах сім’ї молоді та спорту, станом на 1.01.2007 року в країні працювали 124 реабілітаційні центри для наркозалежних. Зокрема лише в Коростені діє 8 реабілітаційних центрів для хворих на наркоманію.
