Соціаліст про проблеми житомирських сільхозвиробників

10.04 16:52    

Одним з підприємств Житомирської області, де керівник – соціаліст, є приватне (орендне) підприємство по птахівництву «Надія», що знаходиться в селі Зарубинці Андрушівського району. Підприємство, керманичем якого є Василь Іванович Семенюк, було створене в 1995 році і за 14 років свого існування значно розширилося. Але тепер, коли країна переживає не найкращі часи, побільшало проблем і в «Надії».

«Створюючи підприємство, яке займатиметься птахівництвом, я дав йому назву «Надія», адже надіявся, що невдовзі в державі наступлять кращі часи. – розповідає Василь Іванович. – Але за ці роки переконався, що проблем значно більше, ніж приводів порадіти. По-перше, нас не допускають до ринку. Коли проводяться тендери на право постачання курячих яєць в різні регіони, то нас навіть не запрошують. А такі підприємства, як «Надія», продаючи свою продукцію, поповнювали б бюджет значними коштами. По-друге, ніхто не цікавиться тим, як нам доводиться самотужки виживати, не отримуючи жодної допомоги з боку держави. Крім того, Кабмін постановив, що відпускна ціна за десяток яєць не може перевищувати 5 гривень 50 копійок (це при тому, що наближається свято Великодня і цей продукт коштуватиме на базарах майже вдвічі дорожче). Ще один рік такого ставлення з боку держави до підприємств, схожих на моє, і ми ляжемо на лопатки».

Зараз основним завданням для Василя Івановича є пошук шляхів, які б дали змогу здешевити продукцію. Економити на харчах для птиці не можна, тому на площі 1000 гектарів вирощують всі корми, необхідні для годівлі пернатих. Купувати доводиться тільки білок, який планують замінити горохом, вирощеним власноруч. Це дасть змогу зекономити, а отже – вижити. Вже почали вирощувати сою, але основна ставка робиться на кукурудзу, бо саме завдяки її вживанню підвищується рівень якості самого яйця. Почали вирощувати кукурудзу – з’явився корм, але разом з тим з’явилася ще одна проблема: як її сушити. Тому довелося купити сушарку, яка чималих коштів коштує. До того ж і сільгосптехніку весь час доводиться оновлювати. От і виходить, що весь прибуток йде на витрати для вирощування кормів.

Кризову ситуацію підприємство переживало ще в 2006 році. Тоді, аби вистояти яйця відпускали за ціною 70 копійок за десяток. А реалізатори на ринку цей продукт продавали в декілька разів дорожче, ніж закупали. Так і виходить, що дехто багатів в той час, як саме «виробництво» яєць було на грані банкрутства.

Що ж до самих курей, то молодняк у «Надію» завозять з Криму. До того часу, як курка зможе нести яйця (для цього має минути не менше, ніж 90 днів від вилуплення курчати з яйця) її прививають 9 разів. Курка-несучка на даному підприємстві живе 18 місяців, за цей термін кожна несе приблизно 295 яєць. Після чого інтенсивність «виробництва» яєць значно зменшується, тому курок продають населенню за доволі невелику суму – 15-18 гривень за курку.

До підбору працівників керівник підприємства ставиться дуже серйозно, адже, для прикладу, не можна садити за кермо комбайна з бортовим комп’ютером будь-кого. Цим і пояснюється те, що на підприємстві працює злагоджений молодий колектив з 90 чоловік. За минулий рік середня заробітна плата тут становила 1167 грн./міс. «Прикро, але в зв’язку із скрутним становищем поки що я змушений виплачувати працівникам лише 80% від зарплати, а керівникам – 50%. Але різниця нікуди не списується і обов’язково знайде своїх власників», – констатує відчайдушний підприємець.

Незважаючи на всі негаразди Василь Іванович, як справжній соціаліст і боєць за характером, не схиляється перед проблемами і знаходить не лише час, а й кошти, аби допомогти тим, кому це необхідно. Він був мало не єдиним з підприємців Андрушівського району, хто надав допомогу постраждалим від повені в Карпатах. 90% тих, хто приходить до цього чоловіка з проханням допомогти матеріально, отримує цю допомогу. «Краще давати, ніж просити. І тоді все налагодиться», – такий девіз у Василя Семенюка. В місцевому дитячому садочку завдяки турботі Семенюка тепер є телевізор, музичний центр, газова плита, теплий килим та багато інших необхідних дітлахам речей. Тому й шанують свого односельчанина за добре серце, яке не на місці, якщо в односельчан негаразди. «Дающому Бог дає», – процитував зі Святого Письма Василь Іванович. Мабуть в цьому і є секрет виживання.



за матеріалами прес-служби Обласної організації СПУ