Юрій Павленко не підтримує усиновлення іноземцями українських дітей:

Як стало відомо Інтернет-порталу Рупор Житомира, екс-губернатору Житомирщини, міністру молоді, сім’ї та спорту Юрію Павленку не до вподоби ідея усиновлення іноземцями українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Він впевнений, що Україна крок за кроком перестає бути державою-донором для міждержавного усиновлення:

«На мою думку, твердження, що в іноземній родині українському хлопчику чи дівчинці буде краще, ніж в українській сім’ї, яка прийме цю дитину за рідну, – досить суперечливе.
Міждержавне усиновлення має чимало делікатних моральних, духовних аспектів. Як можна ставитися до ситуації, коли дитина знаходить сім’ю, але втрачає батьківщину? Звісно, ми виходимо з розуміння ситуації, щоб дитина попри всі життєві труднощі, і отримала повноцінну сім’ю, і не втратила батьківщину.

Як довів досвід останніх кількох років, для того, щоб українці активніше усиновлювали, необхідна була реформа системи усиновлення, надання фахової інформації, а також системне суспільне обговорення теми, про яку раніше соромились говорити.

В 2008 році українські громадяни усиновили значно більше дітей, ніж іноземці: 2066 дітей усиновлено співвітчизниками, 1587 – іноземцями. Хоча ще кілька років тому пропорція була зворотною – іноземні усиновлювали українських дітей вдвічі більше, ніж самі українці.

Ще один аспект - якщо в Україні ми можемо контролювати, як почувається усиновлена дитина в новій родині, як вона адаптується до нових умов, бо щороку представники наших служб відвідують таку сім’ю, то аналогічні можливості контролювати умови проживання і виховання дитини, усиновленої за кордон, значно звужені. За кордоном така функція покладена на наші дипломатичні представництва. Їм раз у рік усиновлювачі мають подавати звіт про перебування дитини в сім’ї, однак особисто проконтролювати, наскільки звіт відповідає дійсності, фізично важко.

Я вважаю одним із досягнень в сфері захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, досягнення тенденції до скорочення кількості дітей, усиновлених іноземцями.

Це свідчить про те, що Україна крок за кроком перестає бути державою-донором для міждержавного усиновлення.»


за матеріалами Української правди