Кінотеатр «Жовтень» може перетворитися на оновлений культурний центр Житомира
26.10. Разместил: yuriy
Кінотеатр «Жовтень» отримав шанс на друге життя і з занедбаної будівлі для тимчасової торгівлі може перетворитися на оновлений культурний центр міста. Вже завтра, 27 жовтня відкриттям виставки «Можливо це мистецтво» в його приміщені стартує перший фестиваль сучасної культури «Жовтень у Жовтні».
Експозиція виставки «Можливо це мистецтво» присвячена об’єктам монументального та монументально-декоративного мистецтва Житомирщини періоду 1960–1980-х років, демонструє їх сучасний стан та підіймає питання про майбутнє існування. Даний проект — це спроба окреслити проблему визначення мистецтва радянської доби як культурної спадщини сучасної України. Організатори прагнуть створити відкриту платформу для дискусій та пошуку спільних рішень щодо співіснування різних пластів історії та культури, наполягаючи на необхідності їхнього критичного осмислення замість заперечення та забуття.
«Ми вирішили саму структуру виставки побудувати на рубриках, щоб розказати і викликати реакцію того, хто дивиться, того, хто обговорює. Якщо ви бачите, тут дуже багато запитань: де зустрічається, мистецтво чи пропаганда, художник чи виконавець, тобто ми піднімаємо питання і розповідаємо про явище, та намагаємося на сьогоднішньому етапі не робити висновки і не викладати їх, як рецепт дій. Ми хочемо отримати інтерактив, певний фіт бек від професіональних і не професіональних кіл», - розповів куратор фестивалю, засновник арт-центру «Я Галерея» Павло Гудімов.
Над підготовкою експозиції виставки працювала команда дослідників на чолі з Євгеном Нікіфоровим, автором книжки Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics.
«Задача була в тому, щоб знайти ті артефакти, об’єкти, які залишилися в Житомирській області. Я прийнявся за дослідження з архівів, бібліотек, і потім був етап експедицій. Наразі ми проїхали близько 2 тис. кілометрів, і ще залишилося декілька районів. По моїм оцінкам вдасться знайти близько 400 об’єктів, які збереглися, але при цьому виявилося, на жаль, що половина робіт вже втрачено», - зазначив Євген Нікіфоров.
Окрему увагу організатори фестивалю приділяють Кмитівському музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука, тому і запросили журналістів ознайомитися з його експозицією. Засновнику музею Йосипу Буханчуку вдалося зібрати близько 3000 творів живопису, графіки та скульптури виконаних в стилі соціалістичного реалізму. До 1991 року музей мав назву Кмитівський музей радянського мистецтва, і наразі відбувається повернення оригінальної назви, а разом з цим розпочинається і нове осмислення та усвідомлення радянського мистецтва.
«Ми вже майже рік їздимо по музеям Житомирщини. Головне питання, як зробити ці музеї цікавими, як вивести їх в активну фазу, тому що ставиться дуже серйозне питання ідентичності. І сьогодні ми маємо об’єднатися, щоб такі колекції, такі музеї зробити живими, щоб вони могли розповідати про історію конкретної території де вони знаходяться, і власне це є така децентралізація культури. Люди, які тут живуть мабуть щасливі тим, що мають можливість прийти і подивитися на ці картини, і коли люди живуть в мистецтві, вони виростають зовсім іншими», - зазначила ініціатор фестивалю Людмила Зубко.
В рамках першого фестивалю сучасної культури «Жовтень у жовтні» відбудеться дводенна конференція «Коли територія набуває ідентичності». Основне питання конференції - формування культурної ідентичності міста Житомира та регіону. Спікерами панельних обговорень будуть громадські діячі, митці, керівники проектів з побудови культурних просторів та науковців.
Крім того 28 жовтня о 18:00 в приміщенні Житомирського академічного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги відбудеться яскрава музична подія – концерт «Гобелени футуристів» литовського музиканта та митця Володимира Тарасова.
Організатори наголошують, що фестиваль «Жовтень у Жовтні» має на меті стати ключовою подією культурного життя регіону та, починаючи з 2018 року, відбуватися щоосені, цього року –– з 26 жовтня до 04 листопада.
Довідково: Організатори фестивалю - ГО «Житомир, зроби голосніше!» в партнерстві з Житомирською ОДА, Житомирською міськрадою та арт-центром Я Галерея. Проект підтримується Посольством Нідерландів в Україні та Інститутом Адама Міцкевича. Реалізується проект за підтримки Українського культурного фонду.
Експозиція виставки «Можливо це мистецтво» присвячена об’єктам монументального та монументально-декоративного мистецтва Житомирщини періоду 1960–1980-х років, демонструє їх сучасний стан та підіймає питання про майбутнє існування. Даний проект — це спроба окреслити проблему визначення мистецтва радянської доби як культурної спадщини сучасної України. Організатори прагнуть створити відкриту платформу для дискусій та пошуку спільних рішень щодо співіснування різних пластів історії та культури, наполягаючи на необхідності їхнього критичного осмислення замість заперечення та забуття.
«Ми вирішили саму структуру виставки побудувати на рубриках, щоб розказати і викликати реакцію того, хто дивиться, того, хто обговорює. Якщо ви бачите, тут дуже багато запитань: де зустрічається, мистецтво чи пропаганда, художник чи виконавець, тобто ми піднімаємо питання і розповідаємо про явище, та намагаємося на сьогоднішньому етапі не робити висновки і не викладати їх, як рецепт дій. Ми хочемо отримати інтерактив, певний фіт бек від професіональних і не професіональних кіл», - розповів куратор фестивалю, засновник арт-центру «Я Галерея» Павло Гудімов.
Над підготовкою експозиції виставки працювала команда дослідників на чолі з Євгеном Нікіфоровим, автором книжки Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics.
«Задача була в тому, щоб знайти ті артефакти, об’єкти, які залишилися в Житомирській області. Я прийнявся за дослідження з архівів, бібліотек, і потім був етап експедицій. Наразі ми проїхали близько 2 тис. кілометрів, і ще залишилося декілька районів. По моїм оцінкам вдасться знайти близько 400 об’єктів, які збереглися, але при цьому виявилося, на жаль, що половина робіт вже втрачено», - зазначив Євген Нікіфоров.
Окрему увагу організатори фестивалю приділяють Кмитівському музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука, тому і запросили журналістів ознайомитися з його експозицією. Засновнику музею Йосипу Буханчуку вдалося зібрати близько 3000 творів живопису, графіки та скульптури виконаних в стилі соціалістичного реалізму. До 1991 року музей мав назву Кмитівський музей радянського мистецтва, і наразі відбувається повернення оригінальної назви, а разом з цим розпочинається і нове осмислення та усвідомлення радянського мистецтва.
«Ми вже майже рік їздимо по музеям Житомирщини. Головне питання, як зробити ці музеї цікавими, як вивести їх в активну фазу, тому що ставиться дуже серйозне питання ідентичності. І сьогодні ми маємо об’єднатися, щоб такі колекції, такі музеї зробити живими, щоб вони могли розповідати про історію конкретної території де вони знаходяться, і власне це є така децентралізація культури. Люди, які тут живуть мабуть щасливі тим, що мають можливість прийти і подивитися на ці картини, і коли люди живуть в мистецтві, вони виростають зовсім іншими», - зазначила ініціатор фестивалю Людмила Зубко.
В рамках першого фестивалю сучасної культури «Жовтень у жовтні» відбудеться дводенна конференція «Коли територія набуває ідентичності». Основне питання конференції - формування культурної ідентичності міста Житомира та регіону. Спікерами панельних обговорень будуть громадські діячі, митці, керівники проектів з побудови культурних просторів та науковців.
Крім того 28 жовтня о 18:00 в приміщенні Житомирського академічного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги відбудеться яскрава музична подія – концерт «Гобелени футуристів» литовського музиканта та митця Володимира Тарасова.
Організатори наголошують, що фестиваль «Жовтень у Жовтні» має на меті стати ключовою подією культурного життя регіону та, починаючи з 2018 року, відбуватися щоосені, цього року –– з 26 жовтня до 04 листопада.
Довідково: Організатори фестивалю - ГО «Житомир, зроби голосніше!» в партнерстві з Житомирською ОДА, Житомирською міськрадою та арт-центром Я Галерея. Проект підтримується Посольством Нідерландів в Україні та Інститутом Адама Міцкевича. Реалізується проект за підтримки Українського культурного фонду.
Вернуться назад