Тигриця у домі. ФОТО
03.04. Разместил: yuriy
Леви, тигри, ягуари, пуми і леопарди – все це види великих диких кішок. У нашому домі проживає своя тигриця. Вона смугаста, має такі ж голубі очі, як у тигрів, уміє навіть ричати, та нявкати і муркотіти їй подобається більше, адже це – маленька кішечка.
Кошеням нам подарували її незадовго до Нового-2010 року – року Тигра. Не дарма характер у цього кошеняти нагадував тигрячий – спритний, непокірний, безстрашний, незбагненно-загадковий, що викликало захоплення її непосидючістю і норовливістю. Тому кицю так і назвали – Тигра. Мама-кішка у неї Сіамської породи, а от батько – здоровенний смугастий домашній котяра. Тому Тигра має дуже цікаве забарвлення, яке англійці по-модному назвали тигристий «Таббі». Характерним для нього є те, що вздовж хребта в «тигринят» проходить вузька, смуга основного забарвлення, а боки прикрашені такими ж смужками. А також на мордочці Тигри прегарний «декоративний макіяж» – її голубі очки підведенні, ніби чорним олівцем. Лапки, вушка, хвостик у неї чорні, а животик білий, як сніг. Просто диво!
Попри тигрячий характер все ж вона надзвичайно лагідна кішечка. Тигрі подобається, коли її гладять, чешуть шийку і за вушком. Киця любить спати біля своїх господарів. Вранці вона лагідно мене будить, торкаючись своїм вологим носиком до очей. Засинаю також під її лагідне муркотіння. А як приємно прийти додому, відчинити двері, а вона вже сидить на порозі, зустрічає. І треться об ноги, вискакує швиденько на руки, і так муркає, ніби розповідає як пройшов день, як сумувала без господарів ....
Любить кішка наша сидіти на колінах, а головне вистрибувати на плечі – це, напевне, її особливість. Часом як скочить зненацька, то самій хочеться підстрибувати аби визволитися від її кігтиків! Вона обожнює заважати спати, дивитись телевізор або займатись чимось на комп’ютері. Здається, звідки у неї береться стільки енергії, щоб цілий день гасати по квартирі, всіх зачіпати, перекидати все на світі?
Тигра непередбачувана, допитлива! А яка вона буває кумедна, коли зачіпає, дражниться! Шерсть стає дибом, вуха щулить назад, показує гострячі кігті і так бочком-бочком... Начувайтесь, буде вам по-заслузі! Справжня хища кицька!
Тигрулька – щедра. Якщо їй здається, що у неї забагато їжі – може поділитися. Було таке, що вночі цілу булочку затягнула у ліжко, їла-їла, неподужала. Рано прокинулись – глядь, а сніданок подано!
Як не дивно, але Тигриця любить воду. Коли тече з крану вода, коли хтось приймає душ, чи миє посуд – вона тут як тут. Їй треба також взяти у цьому участь: помочити лапки, попити. Якби ви бачили, як вона підставляє свою мордочку під кран! Особливо любить, коли їй помиють вушка, погладять вологими руками по спинці, а от митися повністю – ні, не хоче.
Вона вважає себе хазяйкою, а ми всі для неї її королівське оточення. Вона буває егоїстична, але… чи не кожна кішка така? Та все ж Тигра дуже вразлива, і що-що, а от образливість, риса характеру, яка перепала їй від Сіамської мами-кішки. Водночас, наша чотирилапа подружка чуйна, завжди буде поруч, коли потрібно. Ми обожнюємо свою кішечку і дуже її любимо, вона – член нашої сім’ї.
Кажуть, що людина, виражаючи свою любов і отримуючи її назад через котячу ніжність (яку вони вміють дуже добре проявляти), певним чином оздоровлюється. Коти дуже часто сприяють звільненню людини від негативних емоцій, які накопичуються за день. Коли людина гладить кішку, то вона заспокоюється, набуває хорошого настрою і приємного самопочуття.
Кішки – це створіння, які асоціюються в нас із найкращими почуттями: теплотою дотику, приємним мурчанням на вушко, улесливим, солодким, а іноді – хитрим і підступним виразом мордочки. Нині у світі їх понад 500 мільйонів. І майже кожному з нас повезло мати своїх, неповторних, по-своєму красивих кицьок, котів чи кошенятків. Тож приділяймо побільше уваги своїм домашнім улюбленцям, вони того варті!
Тетяна Пашкевич,
спеціально для "Рупор Житомира"
Кошеням нам подарували її незадовго до Нового-2010 року – року Тигра. Не дарма характер у цього кошеняти нагадував тигрячий – спритний, непокірний, безстрашний, незбагненно-загадковий, що викликало захоплення її непосидючістю і норовливістю. Тому кицю так і назвали – Тигра. Мама-кішка у неї Сіамської породи, а от батько – здоровенний смугастий домашній котяра. Тому Тигра має дуже цікаве забарвлення, яке англійці по-модному назвали тигристий «Таббі». Характерним для нього є те, що вздовж хребта в «тигринят» проходить вузька, смуга основного забарвлення, а боки прикрашені такими ж смужками. А також на мордочці Тигри прегарний «декоративний макіяж» – її голубі очки підведенні, ніби чорним олівцем. Лапки, вушка, хвостик у неї чорні, а животик білий, як сніг. Просто диво!
Попри тигрячий характер все ж вона надзвичайно лагідна кішечка. Тигрі подобається, коли її гладять, чешуть шийку і за вушком. Киця любить спати біля своїх господарів. Вранці вона лагідно мене будить, торкаючись своїм вологим носиком до очей. Засинаю також під її лагідне муркотіння. А як приємно прийти додому, відчинити двері, а вона вже сидить на порозі, зустрічає. І треться об ноги, вискакує швиденько на руки, і так муркає, ніби розповідає як пройшов день, як сумувала без господарів ....
Любить кішка наша сидіти на колінах, а головне вистрибувати на плечі – це, напевне, її особливість. Часом як скочить зненацька, то самій хочеться підстрибувати аби визволитися від її кігтиків! Вона обожнює заважати спати, дивитись телевізор або займатись чимось на комп’ютері. Здається, звідки у неї береться стільки енергії, щоб цілий день гасати по квартирі, всіх зачіпати, перекидати все на світі?
Тигра непередбачувана, допитлива! А яка вона буває кумедна, коли зачіпає, дражниться! Шерсть стає дибом, вуха щулить назад, показує гострячі кігті і так бочком-бочком... Начувайтесь, буде вам по-заслузі! Справжня хища кицька!
Тигрулька – щедра. Якщо їй здається, що у неї забагато їжі – може поділитися. Було таке, що вночі цілу булочку затягнула у ліжко, їла-їла, неподужала. Рано прокинулись – глядь, а сніданок подано!
Як не дивно, але Тигриця любить воду. Коли тече з крану вода, коли хтось приймає душ, чи миє посуд – вона тут як тут. Їй треба також взяти у цьому участь: помочити лапки, попити. Якби ви бачили, як вона підставляє свою мордочку під кран! Особливо любить, коли їй помиють вушка, погладять вологими руками по спинці, а от митися повністю – ні, не хоче.
Вона вважає себе хазяйкою, а ми всі для неї її королівське оточення. Вона буває егоїстична, але… чи не кожна кішка така? Та все ж Тигра дуже вразлива, і що-що, а от образливість, риса характеру, яка перепала їй від Сіамської мами-кішки. Водночас, наша чотирилапа подружка чуйна, завжди буде поруч, коли потрібно. Ми обожнюємо свою кішечку і дуже її любимо, вона – член нашої сім’ї.
Кажуть, що людина, виражаючи свою любов і отримуючи її назад через котячу ніжність (яку вони вміють дуже добре проявляти), певним чином оздоровлюється. Коти дуже часто сприяють звільненню людини від негативних емоцій, які накопичуються за день. Коли людина гладить кішку, то вона заспокоюється, набуває хорошого настрою і приємного самопочуття.
Кішки – це створіння, які асоціюються в нас із найкращими почуттями: теплотою дотику, приємним мурчанням на вушко, улесливим, солодким, а іноді – хитрим і підступним виразом мордочки. Нині у світі їх понад 500 мільйонів. І майже кожному з нас повезло мати своїх, неповторних, по-своєму красивих кицьок, котів чи кошенятків. Тож приділяймо побільше уваги своїм домашнім улюбленцям, вони того варті!
Тетяна Пашкевич,
спеціально для "Рупор Житомира"
Вернуться назад