Народний депутат Володимир Арешонков висловився категорично проти приватизації торфовидобувних підприємств України
30.11. Разместил: yuriy
Про це політик написав на своїй сторінці у Фейсбук:
Під час "Години запитань до Уряду" задав запитання главі енергетичного відомства Володимиру Демчишину щодо торфовидобування: яка позиція уряду, яка його особиста позиція ? Чи вичерпано на сьогодні всі можливості для того, щоб ця галузь працювала? Чи досвід приватизації у газовій сфері, вугільній, електроенергетичній не навчив державу не віддавати стратегічний ресурс у приватні руки? Чи ми це робимо, аби політики – псевдо захисники народних інтересів і далі рахували виборцям на телеефірах, якими мають бути тарифи на компослуги, і кивали один на одного, хто винуватий у тому, що вони завищені як мінімум удвічі?
Це державницька позиція, чи суто споживацька? А як же питання енергетичної безпеки держави, використання торфопродукції для заміщення природного газу? Чи у нас в країні з ресурсами все в порядку, вони невичерпні?
Міністр дав зрозуміти, що видобутком торфу невдовзі будуть займатись приватні компанії:
« …зменшуючи об'єми споживання газу, логічно було би використовувати ресурс, який є на території України. І калорійність, технологічні процеси забезпечують можливість заміщувати в досить великому об'ємі споживання газу. На жаль, тільки два підприємства працює більш-менш адекватно, із восьми – шість збиткові і знаходяться на різних етапах банкрутства, ліквідації, санації. Тому я думаю, що приватизація – це правильне, добре рішення», - така відповідь міністра.
Але це ще не все. Учора я брав участь у роботі Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Тема засідання - приватизація торфовидобувних підприємств України. Я висловися категорично проти. Чому два підприємства успішні, а інші – ні? Що, умови роботи чи державної підтримки різні?
Та мабуть тому, що керівники не на своєму місці. Ми ж постійно говоримо про ефективний державний менеджмент, у нас уже, за словами Прем’єр – міністра, «європейський» уряд. Чому ж ми не ставимо ефективних менеджерів керувати цими підприємствами? Відповідь однозначна: тому, що комусь вигідне їхнє банкрутство.
На Житомирщині взагалі «золота жила», на землях торфовидобувних підприємств, не виключно, є ще й бурштин. Ось чому спритникам дуже хочеться якомога швидше вхопити ласий шматок, і як сказав Демчишин, «більш ефективно цим займатись». У когось є сумніви, що будуть ефективно займатись?
Постановою КМУ від 12.05.2015 року № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році» заплановано здійснити приватизацію Концерну «Укрторф». Але найцікавіше ось що: з метою його передприватизаційної підготовки шляхом оптимізації виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств-учасників адміністрацією Концерну «Укрторф», спільно із представниками Фонду державного майна України, були розроблені пропозиції, якими передбачається її проведення в три етапи : перебування у державній власності, державно-приватного партнерства, проведення безпосередньої приватизації.
І ще хочуть впровадити державну програму розвитку торфовидобувної галузі України на період до 2020 р., в якій «передбачити ряд позитивних впливів на розвиток галузі, серед яких - оновлення стану виробничої бази торфовидобувних підприємств». Тобто, створять підприємства змішаної форми власності, вкладуть державні кошти, наші з вами кошти, після чого приватизують і будуть «більш ефективно цим займатись»…
Під час "Години запитань до Уряду" задав запитання главі енергетичного відомства Володимиру Демчишину щодо торфовидобування: яка позиція уряду, яка його особиста позиція ? Чи вичерпано на сьогодні всі можливості для того, щоб ця галузь працювала? Чи досвід приватизації у газовій сфері, вугільній, електроенергетичній не навчив державу не віддавати стратегічний ресурс у приватні руки? Чи ми це робимо, аби політики – псевдо захисники народних інтересів і далі рахували виборцям на телеефірах, якими мають бути тарифи на компослуги, і кивали один на одного, хто винуватий у тому, що вони завищені як мінімум удвічі?
Це державницька позиція, чи суто споживацька? А як же питання енергетичної безпеки держави, використання торфопродукції для заміщення природного газу? Чи у нас в країні з ресурсами все в порядку, вони невичерпні?
Міністр дав зрозуміти, що видобутком торфу невдовзі будуть займатись приватні компанії:
« …зменшуючи об'єми споживання газу, логічно було би використовувати ресурс, який є на території України. І калорійність, технологічні процеси забезпечують можливість заміщувати в досить великому об'ємі споживання газу. На жаль, тільки два підприємства працює більш-менш адекватно, із восьми – шість збиткові і знаходяться на різних етапах банкрутства, ліквідації, санації. Тому я думаю, що приватизація – це правильне, добре рішення», - така відповідь міністра.
Але це ще не все. Учора я брав участь у роботі Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Тема засідання - приватизація торфовидобувних підприємств України. Я висловися категорично проти. Чому два підприємства успішні, а інші – ні? Що, умови роботи чи державної підтримки різні?
Та мабуть тому, що керівники не на своєму місці. Ми ж постійно говоримо про ефективний державний менеджмент, у нас уже, за словами Прем’єр – міністра, «європейський» уряд. Чому ж ми не ставимо ефективних менеджерів керувати цими підприємствами? Відповідь однозначна: тому, що комусь вигідне їхнє банкрутство.
На Житомирщині взагалі «золота жила», на землях торфовидобувних підприємств, не виключно, є ще й бурштин. Ось чому спритникам дуже хочеться якомога швидше вхопити ласий шматок, і як сказав Демчишин, «більш ефективно цим займатись». У когось є сумніви, що будуть ефективно займатись?
Постановою КМУ від 12.05.2015 року № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році» заплановано здійснити приватизацію Концерну «Укрторф». Але найцікавіше ось що: з метою його передприватизаційної підготовки шляхом оптимізації виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств-учасників адміністрацією Концерну «Укрторф», спільно із представниками Фонду державного майна України, були розроблені пропозиції, якими передбачається її проведення в три етапи : перебування у державній власності, державно-приватного партнерства, проведення безпосередньої приватизації.
І ще хочуть впровадити державну програму розвитку торфовидобувної галузі України на період до 2020 р., в якій «передбачити ряд позитивних впливів на розвиток галузі, серед яких - оновлення стану виробничої бази торфовидобувних підприємств». Тобто, створять підприємства змішаної форми власності, вкладуть державні кошти, наші з вами кошти, після чого приватизують і будуть «більш ефективно цим займатись»…
Вернуться назад