Володимир Арешонков про правові прогалини в лісокористуванні, зловживання службових осіб та замкнене коло, яке повинна розірвати громадськість
16.05. Разместил: yuriy
Розкрадання лісових ресурсів – топ – тема українських мас – медіа впродовж багатьох років, а за останні роки, як свідчить офіційна статистика, масштаби вирубок та просто нечувані. Офіційно в Україні обсяги вирубки щорічно становлять 20-22 млн кубометрів лісу. Експерти називають цифру вдвічі вищу - 40 млн кубометрів. Безконтрольна вирубка лісів впливає на кліматичні, екологічні та соціально-економічні характеристики, а також істотно знижує якість життя людей. Знеліснення призводить до зменшення запасів деревини, зниження біологічного різноманіття. Вчені вважають, що посилення парникового ефекту і зміна клімату - це наслідки вирубки лісів.
«Лісові крадії наносять не просто фінансові збитки, їхні махінації – загроза національній екологічній безпеці. Потрібно формувати суспільну свідомість, культуру лісокористування, щоб кожен розумів: зрубане дерево – це ще один крок до катастрофи, а всі наші біди – в економіці, екології, суспільних відносинах – результат байдужості, прояв української ментальної риси «моя хата скраю». Жартують, що нібито чверть території Америки вкрита лісами, а решта – бляшанками з-під пива. Насправді ж американці дуже шанобливо ставляться до своїх лісів. У нас же пиво шанують більше, ніж ліс і природу в цілому» - говорить народний депутат України Володимир Арешонков. За словами парламентарія, немає готового і простого рецепту щодо того, як зберегти українські ліси від нищення. Потрібно діяти з врахуванням світового досвіду. Парламентарій наводить приклад Румунії, яка почала вживати дієвих заходів (прийнято закон, який прирівнює незаконну вирубку лісу до загрози національній безпеці) після того, як втратила 80 млн кубометрів деревини та висловлює переконання, що Україна найближчим часом знайде спосіб зупинити «лісову лихоманку».
«Україну по - варварськи голить лісовий цирульник – злочинець. Немислимо, але – ліс крадуть саме ті, чий обов’язок його охороняти і відтворювати. Це – лісокористувачі. На свої запити щодо фактів незаконних вирубок отримую інформацію правоохоронців такого змісту: «керівники комерційних структур та деякі службові особи лісового господарства області організували незаконні порубки лісу та переробку деревини, яка за підробленими документами експортувалася за межі України…», - цитує нардеп і риторично запитує : «А кому ж тоді охороняти, відтворювати, якщо крадуть ті, хто має це за прямий обов’язок? І справедливо запитує. За два з половиною роки в парламенті він десятки разів особисто виїздив з правоохоронцями, представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на місця злочину, своїми запитами та зверненнями регулярно порушує проблеми, пов’язані з нищенням лісу, перед найвищими органами влади, виступає з парламентської трибуни, аби ця проблема не відходила на задній план.
За словами Арешонкова, «санітарними рубками» прикривають масштабні злочини, що без відома службових осіб лісгоспів, прикриття з боку керівників вищого рівня неможливо зробити безкарно. Зловживання відбуваються і не без відома правоохоронців, слабкою і малоефективною є й робота експертів – екологів, а судді, в свою чергу, сприяють уникненню покарання.
«Я не хочу, щоб усі, хто працює в галузі, сприймали мої аргументи у якості огульної критики на свою адресу, бо багатьох з них знаю і поважаю, як порядних відповідальних фахівців, і саме на таких тримається не лише лісогосподарювання, а й уся країна. Але ж у кожній діжці з медом є своя ложка дьогтю», - проводить паралель депутат.
Щодо Житомирщини, прослідковується тенденція безгосподарності і на порядки більшої кількості розкрадань, як свідчить статистика правоохоронців та екологів, у колишніх колгоспних, а нині лісах, якими розпоряджається обласна рада через підпорядковане комунальне підприємство. Парламентарій звертає увагу колег - депутатів та керівництва облради на даний факт, адже це сфера їхньої відповідальності перед громадами.
«Замкнене коло кругової злочинної поруки може і повинна розірвати своєю активністю громадськість. На жаль, поки що активність громадських організацій, територіальних громад, їхня реакція на злочини спритників досить слабка і ситуативна», - констатує нардеп і закликає об’єднувати зусилля.
Щодо ефективності правового регулювання в царині лісокористування, Володимир Арешонков вказує на суттєві прогалини та необхідність внесення поправок до статей 246 та 185 Кримінального Кодексу щодо посилення міри покарання за незаконну порубку лісу.
Депутат наводить та порівнює цифри офіційної статистики минулих років, які має у відповідях своїх запитів з Генеральної прокуратури України: у І кварталі 2015 року на території України було скоєно 450 злочинів передбачених статтею 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу), а за аналогічний період 2016 року – 853, майже удвічі більше. Красномовними є цифри, наведені у відповіді на запит нардепа Арешонкова до Міністерства внутрішніх справ України: «Загалом на території Житомирської області впродовж 2016 року проводилось досудове розслідування в 182 кримінальних провадженнях за фактами незаконної порубки лісів». Далі йдеться про те, що до суду направлено обвинувальні акти всього в 7 кримінальних провадженнях… Цікаво, по скількох є судові вироки? Коментарі зайві.
Володимир Юрійович поінформував, що є співавтором проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень», який має на меті комплексно охопити проблемні питання у застосуванні юридичної відповідальності за відповідні порушення. Проектом передбачається внесення низки змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Лісового кодексу України.
Підготувала Алла Яковенко
«Лісові крадії наносять не просто фінансові збитки, їхні махінації – загроза національній екологічній безпеці. Потрібно формувати суспільну свідомість, культуру лісокористування, щоб кожен розумів: зрубане дерево – це ще один крок до катастрофи, а всі наші біди – в економіці, екології, суспільних відносинах – результат байдужості, прояв української ментальної риси «моя хата скраю». Жартують, що нібито чверть території Америки вкрита лісами, а решта – бляшанками з-під пива. Насправді ж американці дуже шанобливо ставляться до своїх лісів. У нас же пиво шанують більше, ніж ліс і природу в цілому» - говорить народний депутат України Володимир Арешонков. За словами парламентарія, немає готового і простого рецепту щодо того, як зберегти українські ліси від нищення. Потрібно діяти з врахуванням світового досвіду. Парламентарій наводить приклад Румунії, яка почала вживати дієвих заходів (прийнято закон, який прирівнює незаконну вирубку лісу до загрози національній безпеці) після того, як втратила 80 млн кубометрів деревини та висловлює переконання, що Україна найближчим часом знайде спосіб зупинити «лісову лихоманку».
«Україну по - варварськи голить лісовий цирульник – злочинець. Немислимо, але – ліс крадуть саме ті, чий обов’язок його охороняти і відтворювати. Це – лісокористувачі. На свої запити щодо фактів незаконних вирубок отримую інформацію правоохоронців такого змісту: «керівники комерційних структур та деякі службові особи лісового господарства області організували незаконні порубки лісу та переробку деревини, яка за підробленими документами експортувалася за межі України…», - цитує нардеп і риторично запитує : «А кому ж тоді охороняти, відтворювати, якщо крадуть ті, хто має це за прямий обов’язок? І справедливо запитує. За два з половиною роки в парламенті він десятки разів особисто виїздив з правоохоронцями, представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на місця злочину, своїми запитами та зверненнями регулярно порушує проблеми, пов’язані з нищенням лісу, перед найвищими органами влади, виступає з парламентської трибуни, аби ця проблема не відходила на задній план.
За словами Арешонкова, «санітарними рубками» прикривають масштабні злочини, що без відома службових осіб лісгоспів, прикриття з боку керівників вищого рівня неможливо зробити безкарно. Зловживання відбуваються і не без відома правоохоронців, слабкою і малоефективною є й робота експертів – екологів, а судді, в свою чергу, сприяють уникненню покарання.
«Я не хочу, щоб усі, хто працює в галузі, сприймали мої аргументи у якості огульної критики на свою адресу, бо багатьох з них знаю і поважаю, як порядних відповідальних фахівців, і саме на таких тримається не лише лісогосподарювання, а й уся країна. Але ж у кожній діжці з медом є своя ложка дьогтю», - проводить паралель депутат.
Щодо Житомирщини, прослідковується тенденція безгосподарності і на порядки більшої кількості розкрадань, як свідчить статистика правоохоронців та екологів, у колишніх колгоспних, а нині лісах, якими розпоряджається обласна рада через підпорядковане комунальне підприємство. Парламентарій звертає увагу колег - депутатів та керівництва облради на даний факт, адже це сфера їхньої відповідальності перед громадами.
«Замкнене коло кругової злочинної поруки може і повинна розірвати своєю активністю громадськість. На жаль, поки що активність громадських організацій, територіальних громад, їхня реакція на злочини спритників досить слабка і ситуативна», - констатує нардеп і закликає об’єднувати зусилля.
Щодо ефективності правового регулювання в царині лісокористування, Володимир Арешонков вказує на суттєві прогалини та необхідність внесення поправок до статей 246 та 185 Кримінального Кодексу щодо посилення міри покарання за незаконну порубку лісу.
Депутат наводить та порівнює цифри офіційної статистики минулих років, які має у відповідях своїх запитів з Генеральної прокуратури України: у І кварталі 2015 року на території України було скоєно 450 злочинів передбачених статтею 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу), а за аналогічний період 2016 року – 853, майже удвічі більше. Красномовними є цифри, наведені у відповіді на запит нардепа Арешонкова до Міністерства внутрішніх справ України: «Загалом на території Житомирської області впродовж 2016 року проводилось досудове розслідування в 182 кримінальних провадженнях за фактами незаконної порубки лісів». Далі йдеться про те, що до суду направлено обвинувальні акти всього в 7 кримінальних провадженнях… Цікаво, по скількох є судові вироки? Коментарі зайві.
Володимир Юрійович поінформував, що є співавтором проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень», який має на меті комплексно охопити проблемні питання у застосуванні юридичної відповідальності за відповідні порушення. Проектом передбачається внесення низки змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Лісового кодексу України.
Підготувала Алла Яковенко
Вернуться назад