Коли поруч є підтримка: як у Житомирській громаді працює супровід дитячих будинків сімейного типу
30.01. Разместил: yuriy
Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї громади отримують постійний соціальний супровід з боку фахівців міського центру соціальних служб. Підтримка надається з моменту створення таких родин і протягом усього періоду, коли вона є необхідною.
«Соціальний супровід — це не контроль, а підтримка. Наше завдання — бути поруч із родиною, допомагати в адаптації, складних періодах і повсякденних питаннях», — говорить заступниця директора Житомирського міського центру соціальних служб, начальниця відділу соціальної роботи Людмила Марчук.
Фахівці працюють не лише з родиною загалом, а й з кожною дитиною окремо: допомагають із навчанням, психологічною адаптацією, комунікацією в сім’ї, вибором гуртків і майбутньої професії. У складних ситуаціях залучають психологів, освітян, медиків та інших спеціалістів.
«Жодна така сім’я не залишається наодинці. Ми постійно на зв’язку — часто навіть частіше, ніж це передбачено стандартами», — додає Людмила Марчук.
Сьогодні у громаді під соціальним супроводом перебувають 10 дитячих будинків сімейного типу та 11 прийомних сімей, у яких виховуються понад 80 дітей.
Один із прикладів — прийомна сім’я Марини та Михайла Шульгіних, яка працює у громаді з 2022 року. За цей час у родині виховувалися п’ятеро дітей. Нині в сім’ї зростають троє: біологічна донька та двоє прийомних дітей. Родина планує розширюватися і перейти у статус дитячого будинку сімейного типу.
«Для нас соціальні працівники — це не “перевірка”, а друзі й підтримка. Можна подзвонити в будь-який момент, поплакати, порадитися — і тебе почують, — ділиться Марина. — Я ніколи не відчувала тиску чи контролю. Навпаки — постійна допомога, підказки, підтримка для дітей і для нас».
За словами фахівчині соціальної роботи Тетяни Нєзвєсної, яка супроводжує цю родину, адаптація кожної дитини — індивідуальний процес.
«У когось вона проходить швидше, у когось — складніше. Ми допомагаємо батькам зрозуміти дитину, підібрати ефективні підходи, підтримуємо і дітей, і дорослих», — каже вона.
Так, прийомний син родини Денис (ім’я змінене з міркувань безпеки) з часом знайшов себе у музиці — навчається у музичній школі, бере участь у конкурсах і фестивалях. Нещодавно до родини приєдналася підлітка Ірина (ім’я також змінене з міркувань безпеки), і зараз фахівці допомагають їй визначитися з майбутньою професією та пройти період адаптації.
Окрім індивідуальної роботи, у громаді діють групи взаємопідтримки — окремо для дітей і для батьків. Тут говорять про те, що справді хвилює: підліткові труднощі, залежність від гаджетів, шкідливі звички, стосунки в сім’ї.
«Це простір, де можна бути чесними і не боятися говорити про складне», — пояснюють фахівці.
Соціальний супровід не завершується й після повноліття. За потреби молодь отримує допомогу з адаптацією до самостійного життя: пошуком роботи, фінансовою грамотністю, житловими питаннями.
«Найприємніше — коли вже дорослі діти пишуть: “Я вступив”, “Я отримав першу зарплату”, “Я впорався”», — ділиться Тетяна Нєзвєсна.
Фахівці міського центру соціальних служб наголошують: якщо у вас є бажання стати прийомною сім’єю або створити дитячий будинок сімейного типу, ви не будете самі на цьому шляху.
«Ми завжди готові до спілкування, консультацій і підтримки. Навіть якщо є сумніви — про них можна просто поговорити», — підсумовують у центрі.
https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/235901-koli-poruch-ye-pdtrimka-yak-u-zhitomirsky-gromad-pracyuye-suprovd-dityachih-budinkv-smeynogo - джерело
«Соціальний супровід — це не контроль, а підтримка. Наше завдання — бути поруч із родиною, допомагати в адаптації, складних періодах і повсякденних питаннях», — говорить заступниця директора Житомирського міського центру соціальних служб, начальниця відділу соціальної роботи Людмила Марчук.
Фахівці працюють не лише з родиною загалом, а й з кожною дитиною окремо: допомагають із навчанням, психологічною адаптацією, комунікацією в сім’ї, вибором гуртків і майбутньої професії. У складних ситуаціях залучають психологів, освітян, медиків та інших спеціалістів.
«Жодна така сім’я не залишається наодинці. Ми постійно на зв’язку — часто навіть частіше, ніж це передбачено стандартами», — додає Людмила Марчук.
Сьогодні у громаді під соціальним супроводом перебувають 10 дитячих будинків сімейного типу та 11 прийомних сімей, у яких виховуються понад 80 дітей.
Один із прикладів — прийомна сім’я Марини та Михайла Шульгіних, яка працює у громаді з 2022 року. За цей час у родині виховувалися п’ятеро дітей. Нині в сім’ї зростають троє: біологічна донька та двоє прийомних дітей. Родина планує розширюватися і перейти у статус дитячого будинку сімейного типу.
«Для нас соціальні працівники — це не “перевірка”, а друзі й підтримка. Можна подзвонити в будь-який момент, поплакати, порадитися — і тебе почують, — ділиться Марина. — Я ніколи не відчувала тиску чи контролю. Навпаки — постійна допомога, підказки, підтримка для дітей і для нас».
За словами фахівчині соціальної роботи Тетяни Нєзвєсної, яка супроводжує цю родину, адаптація кожної дитини — індивідуальний процес.
«У когось вона проходить швидше, у когось — складніше. Ми допомагаємо батькам зрозуміти дитину, підібрати ефективні підходи, підтримуємо і дітей, і дорослих», — каже вона.
Так, прийомний син родини Денис (ім’я змінене з міркувань безпеки) з часом знайшов себе у музиці — навчається у музичній школі, бере участь у конкурсах і фестивалях. Нещодавно до родини приєдналася підлітка Ірина (ім’я також змінене з міркувань безпеки), і зараз фахівці допомагають їй визначитися з майбутньою професією та пройти період адаптації.
Окрім індивідуальної роботи, у громаді діють групи взаємопідтримки — окремо для дітей і для батьків. Тут говорять про те, що справді хвилює: підліткові труднощі, залежність від гаджетів, шкідливі звички, стосунки в сім’ї.
«Це простір, де можна бути чесними і не боятися говорити про складне», — пояснюють фахівці.
Соціальний супровід не завершується й після повноліття. За потреби молодь отримує допомогу з адаптацією до самостійного життя: пошуком роботи, фінансовою грамотністю, житловими питаннями.
«Найприємніше — коли вже дорослі діти пишуть: “Я вступив”, “Я отримав першу зарплату”, “Я впорався”», — ділиться Тетяна Нєзвєсна.
Фахівці міського центру соціальних служб наголошують: якщо у вас є бажання стати прийомною сім’єю або створити дитячий будинок сімейного типу, ви не будете самі на цьому шляху.
«Ми завжди готові до спілкування, консультацій і підтримки. Навіть якщо є сумніви — про них можна просто поговорити», — підсумовують у центрі.
https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/235901-koli-poruch-ye-pdtrimka-yak-u-zhitomirsky-gromad-pracyuye-suprovd-dityachih-budinkv-smeynogo - джерело
Вернуться назад