У вічному польоті: У Житомирі попрощалися з комбригом 39-ої бригади — Героєм України Олександром Довгачем

ДОВГАЧ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
12.05.1973 — 09.03.2026рр.

9 березня 2026 року українське небо втратило одного зі своїх найвідданіших захисників. У свій останній політ пішов полковник, Герой України Олександр Іванович Довгач — льотчик, командир, справжній лицар неба, який до останнього подиху стояв на захисті Батьківщини.

Олександр Іванович народився 12 травня 1973 року в м. Полтаві. З дитинства він мріяв про небо, і ця мрія стала справою його життя.

Юність Олександра минула у Чернігові, де у 1990 році він закінчив середню школу №29.

У 1991 році він вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків — навчального закладу, який став першим кроком на шляху до великої авіації. У жовтні 1995 року Олександр Довгач закінчив училище з відзнакою, здобувши кваліфікацію льотчика-інженера.

Свій офіцерський шлях він розпочав на посадах льотчика, старшого льотчика, командира ланки та штурмана-програміста. Водночас постійно вдосконалював свої знання. У 2001 році заочно закінчив Одеський державний політехнічний університет за спеціальністю «Системи управління і автоматики».

З травня 2002 року доля пов’язала його службу з Житомирщиною — з авіаційною частиною в Озерному. Саме тут минули понад два десятиліття його життя і служби. Він пройшов шлях від штурмана бази до заступника командира з льотної підготовки.

У 2019 році закінчив Національний університет оборони України.
14 лютого 2020 року полковник Олександр Довгач очолив 39-ту бригаду тактичної авіації. Як льотчик першого класу та інструктор на літаках Л-39 і Су-27 він мав понад 2000 годин нальоту, виховав не одне покоління українських пілотів і був справжнім авторитетом для побратимів.

Із перших хвилин повномасштабного вторгнення росії він виявив справжню мужність і холодну витримку. Під час першого ракетного удару особисто керував виведенням авіаційної техніки з-під вогню та розгортанням запасних пунктів управління.
Бойовий шлях Олександра Івановича — це сотні бойових вильотів, прикриття неба над Києвом, Житомиром та Вінниччиною, виконання надскладних бойових завдань та участь у звільненні острова Зміїний.

За роки служби держава високо оцінила відвагу, професіоналізм і безмежну відданість Україні.

У 2015 році офіцер був нагороджений орденом Данила Галицького.

У 2022 році — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня,
у 2023 році — ІІ ступеня,
у 2024 році — І ступеня.

Найвищою державною відзнакою стало присвоєння плоковнику Довгачу О.І. звання Героя України із врученням ордена «Золота Зірка» — за винятковий героїзм у боротьбі за українське небо.
Попри всі звання, найвищою нагородою для Олександра Івановича завжди залишалася довіра побратимів і можливість підніматися в небо, захищати свою державу.

Поза службою він був людиною глибокого інтелекту, допитливого розуму та великого серця. Захоплювався програмуванням, любив природу, цінував тихі родинні миті. Найбільшим щастям для Воїна була сім’я — дружина та двоє синів, для яких він був надійною опорою, мудрим батьком і прикладом честі.

...9 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання з протиповітряного прикриття військ на загрозливому напрямку, полковник Олександр Довгач пішов у свій останній політ. Він загинув як справжній Воїн — за штурвалом бойового літака, захищаючи українське небо та життя мільйонів людей.

Він пішов за небесний обрій, але його ім’я назавжди залишиться у наших серцях.

Світла пам’ять про Героя житиме у серцях рідних, побратимів, усіх, хто знав і шанував Захисника.

Вічна пам’ять і слава Герою України!

https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/238675-u-vchnomu-polot-u-zhitomir-poproschalisya-z-kombrigom-39-oyi-brigadi-geroyem-ukrayini-oleksandrom-dovgachem.html - джерело