У Житомирі провели майстерклас із розпису писанок
23.03. Разместил: yuriy
Майстерклас « Розпис писанок» відбувся із народознавицею Марією Масловською. Дітей знайомили не просто з декором великодніх яєць, а з давнім способом створення писанки воском. Загалом участь у занятті взяли близько 20 дітей.
«Сьогодні у нас перше таке дійство — написання писанок саме прадавнім способом. Це коли писаночка пишеться воском. Є багато способів прикрашання — мотанка, шкрябанка, декупаж. Але це вже скоріше великодні яйця, не писанка. Саме прадавнє — це писанка воском», — розповіла Марія Масловська.
На занятті діти не лише вчилися тримати писачок, а й дізнавалися про сенси орнаментів. Бо кожен символ на писанці — не випадковий.
«Писанка — це не просто краса і не просто атрибут великодніх свят. Це душа українця. У ній закодований світ: сонце, природа, родина, достаток», — пояснює народознавиця.
За її словами, колись писанки мали і глибоке особисте значення: їх дарували на знак симпатії, кохання або поваги.
«Дівчина могла подарувати писанку хлопцеві — як знак, що він їй небайдужий або що вона бачить його своїм майбутнім чоловіком. Це був дуже гарний символ зародження родини», — каже Марія Масловська.
Окремо учасникам розповіли про значення орнаментів. Коло — символ сонця, квіти — образ дітей, квадрат із крапками — засіяне поле. Часто зображали й «дерево роду» — як символ минулого, теперішнього і майбутнього.
Також згадали про особливу писанку «сорок клинців», яку традиційно писали на свято Сорока святих.
«Вважалося, що це сорок бажань. І якщо написати таку писанку, то вони можуть здійснитися протягом життя», — додала вона.
Це лише перший із серії майстеркласів — попереду ще два заняття для дітей, де вони зможуть спробувати себе у традиційному розписі.
Головна ідея таких зустрічей — не лише навчити техніці, а й передати традицію далі.
«Ми хочемо, щоб у душах наших маленьких українців зберігся цей прадавній звичай. Бо ми — народ із глибокими традиціями, і маємо їх передати дітям. З минулого народжується майбутнє», — наголосила Марія Масловська.
«Сьогодні у нас перше таке дійство — написання писанок саме прадавнім способом. Це коли писаночка пишеться воском. Є багато способів прикрашання — мотанка, шкрябанка, декупаж. Але це вже скоріше великодні яйця, не писанка. Саме прадавнє — це писанка воском», — розповіла Марія Масловська.
На занятті діти не лише вчилися тримати писачок, а й дізнавалися про сенси орнаментів. Бо кожен символ на писанці — не випадковий.
«Писанка — це не просто краса і не просто атрибут великодніх свят. Це душа українця. У ній закодований світ: сонце, природа, родина, достаток», — пояснює народознавиця.
За її словами, колись писанки мали і глибоке особисте значення: їх дарували на знак симпатії, кохання або поваги.
«Дівчина могла подарувати писанку хлопцеві — як знак, що він їй небайдужий або що вона бачить його своїм майбутнім чоловіком. Це був дуже гарний символ зародження родини», — каже Марія Масловська.
Окремо учасникам розповіли про значення орнаментів. Коло — символ сонця, квіти — образ дітей, квадрат із крапками — засіяне поле. Часто зображали й «дерево роду» — як символ минулого, теперішнього і майбутнього.
Також згадали про особливу писанку «сорок клинців», яку традиційно писали на свято Сорока святих.
«Вважалося, що це сорок бажань. І якщо написати таку писанку, то вони можуть здійснитися протягом життя», — додала вона.
Це лише перший із серії майстеркласів — попереду ще два заняття для дітей, де вони зможуть спробувати себе у традиційному розписі.
Головна ідея таких зустрічей — не лише навчити техніці, а й передати традицію далі.
«Ми хочемо, щоб у душах наших маленьких українців зберігся цей прадавній звичай. Бо ми — народ із глибокими традиціями, і маємо їх передати дітям. З минулого народжується майбутнє», — наголосила Марія Масловська.
Вернуться назад