До Житомира на щиті повернувся Герой

МАТВІЄЦЬ АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
01.09.1978 — 25.03.2026рр.

Андрій Олександрович народився у м. Феодосія в Криму. У дворічному віці разом із батьками переїхав до м.Житомира, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у ЗОШ №7 (нині — ліцей №7). Змалку був активним, допитливим, займався у різних гуртках і спортивних секціях.

Згодом здобув вищу освіту за спеціальністю «Економічна кібернетика» у Європейському університеті. Пройшов строкову військову службу, де отримав звання старшого сержанта. Після повернення до цивільного життя реалізував себе у професійній сфері — працював комерційним директором у ТОВ «Торговий дім Міріса», займався питаннями кіберзахисту та інформаційної безпеки. Кібернетика була не просто його професією, це було його покликанням.

Андрій Олександрович був турботливим і люблячим татом, уважним сином, надійною опорою для сім'ї, родини. Його знали як щиру, відповідальну, розсудливу та виважену людину з глибоким почуттям справедливості. Він умів підтримати, завжди приходив на допомогу, мав багато друзів і повагу в оточенні однодумців, колег, близьких.

Андрій любив життя у його простих і щирих проявах: доглядав сад, власноруч висаджував дерева й кущі, захоплювався риболовлею, цікавився автотехнікою.

Із початком повномасштабного вторгнення рф він не залишився осторонь — активно займався волонтерською діяльністю, допомагав українським захисникам. У травні 2025 року став до лав ЗСУ у складі Державної прикордонної служби України. Служив техніком-оператором групи ударних безпілотних авіаційних комплексів, мужньо та віддано захищаючи рідну землю.

25 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині старший сержант Матвієць Андрій Олександрович героїчно загинув за Україну, за її свободу та майбутнє.

У вічній скорботі залишилися батьки, донечка, рідні, друзі та бойові побратими...

Вічна пам’ять і слава Герою!