Житомирщина втратила ще одного свого Захисника
13.04. Разместил: yuriy
Овруцька міська рада з сумом повідомляє, що 12 квітня, у світлий день Великодня, обірвалося життя молодого Захисника Євдокименка В’ячеслава Юрійовича.
"Народився він 18 грудня 1991 року в Овручі. Навчався в Овруцькій ЗОШ № 1, згодом здобув спеціальність тракториста в Овруцькому ПТУ № 35. Тривалий час працював охоронником у приватній фірмі на Київщині. Та коли рідна держава опинилася в небезпеці, наш земляк не залишився осторонь — став добровольцем на її захист. Із початку 2023 року проходив службу у складі Збройних сил України, спочатку на посаді сапера, згодом опанував спеціальність оператора дрона. За відповідальну службу старший солдат Євдокименко був відзначений медаллю «За стійкість та відвагу».
На жаль, 4 квітня 2025 року він зазнав важкого поранення, внаслідок якого втратив обидві нижні кінцівки. Відтоді тривалий час перебував на лікуванні та реабілітації у різних медичних закладах та військових шпиталях. Цей період став для Захисника надзвичайно тяжким випробуванням, адже з рідних у нього лише брат Сергій, який також боронить Україну у лавах ЗСУ, тож цей непростий шлях він здебільшого долав сам, мужньо витримуючи біль і всі труднощі. Все ж, найближчою підтримкою у цей скрутний час для нього стала подруга дитинства — Любов, яка відтоді, як В’ячеслав став на захист Батьківщини, була для нього наче рідна сестра, завжди поруч словом і турботою, готова простягнути руку допомоги у найтяжчі моменти.
Ось і нині, коли В’ячеслав готувався до протезування в одній із лікарень Львова, будував плани щодо повернення до повноцінного життя, його незмінно підтримували щирі слова підтримки та підбадьорення з боку подруги.
Роблячи перші кроки до відновлення, В’ячеслав мріяв знову повернутися до свого улюбленого захоплення — риболовлі, адже ще до поранення встиг придбати чимало рибальських снастей. На жаль, цим планам не судилося здійснитися — попри всі зусилля лікарів, внаслідок пережитих болю та страждань серце Захисника зупинилося назавжди…
Та в пам’яті тих, хто його знав, В’ячеслав Юрійович назавжди залишиться світлою, мужньою, доброю та безкорисливою людиною, яка завжди приходила на допомогу іншим і не залишалася осторонь чужого болю.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі Овруцької громади висловлюють щирі співчуття брату Сергію Юрійовичу, близькій подрузі Любові та побратимам В’ячеслава.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Про час зустрічі Героя на щиті та чин поховання повідомимо додатково", - йдеться у повідомленні.
"Народився він 18 грудня 1991 року в Овручі. Навчався в Овруцькій ЗОШ № 1, згодом здобув спеціальність тракториста в Овруцькому ПТУ № 35. Тривалий час працював охоронником у приватній фірмі на Київщині. Та коли рідна держава опинилася в небезпеці, наш земляк не залишився осторонь — став добровольцем на її захист. Із початку 2023 року проходив службу у складі Збройних сил України, спочатку на посаді сапера, згодом опанував спеціальність оператора дрона. За відповідальну службу старший солдат Євдокименко був відзначений медаллю «За стійкість та відвагу».
На жаль, 4 квітня 2025 року він зазнав важкого поранення, внаслідок якого втратив обидві нижні кінцівки. Відтоді тривалий час перебував на лікуванні та реабілітації у різних медичних закладах та військових шпиталях. Цей період став для Захисника надзвичайно тяжким випробуванням, адже з рідних у нього лише брат Сергій, який також боронить Україну у лавах ЗСУ, тож цей непростий шлях він здебільшого долав сам, мужньо витримуючи біль і всі труднощі. Все ж, найближчою підтримкою у цей скрутний час для нього стала подруга дитинства — Любов, яка відтоді, як В’ячеслав став на захист Батьківщини, була для нього наче рідна сестра, завжди поруч словом і турботою, готова простягнути руку допомоги у найтяжчі моменти.
Ось і нині, коли В’ячеслав готувався до протезування в одній із лікарень Львова, будував плани щодо повернення до повноцінного життя, його незмінно підтримували щирі слова підтримки та підбадьорення з боку подруги.
Роблячи перші кроки до відновлення, В’ячеслав мріяв знову повернутися до свого улюбленого захоплення — риболовлі, адже ще до поранення встиг придбати чимало рибальських снастей. На жаль, цим планам не судилося здійснитися — попри всі зусилля лікарів, внаслідок пережитих болю та страждань серце Захисника зупинилося назавжди…
Та в пам’яті тих, хто його знав, В’ячеслав Юрійович назавжди залишиться світлою, мужньою, доброю та безкорисливою людиною, яка завжди приходила на допомогу іншим і не залишалася осторонь чужого болю.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі Овруцької громади висловлюють щирі співчуття брату Сергію Юрійовичу, близькій подрузі Любові та побратимам В’ячеслава.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Про час зустрічі Героя на щиті та чин поховання повідомимо додатково", - йдеться у повідомленні.
Вернуться назад