Підтвердилась загибель військового з Житомирщини, який тривалий час вважався зниклим безвісти
14.07. Разместил: yuriy
Знову важка, невимовна втрата чорним крилом огорнула Хорошівську громаду. На жаль, підтвердилася загибель нашого земляка, мужнього оборонця України Бахура Василя Андрійовича.
Василь Андрійович служив стрільцем-помічником гранатометника 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини АХХХХ. Він до останнього подиху зі зброєю в руках захищав рідну землю у лавах легендарної 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
"Василь Бахур народився 23 травня 1978 року у селі Грушки, Тоді ще Володарськ-Волинського району Житомирської області у великій, дружній багатодітній родині Андрія Олександровича та Євгенії Олександрівни.
Перший клас хлопець закінчил у Грушівській середній школі, а згодом продовжив навчання й здобув освіту в Житомирській спеціальній школі-інтернаті №9.
Його трудовий шлях розпочався у рідному селі в 1996 році, де він працював у місцевому колгоспі «Маяк». Пізніше чоловік працював вантажником на заводі «Руден», а згодом — охоронцем у приватній фірмі «Грабенко». Василь не встиг створити власної сім'ї. Останні роки він проживав у селищі Головине, звідки й пішов боронити Батьківщину, залишивши мирне життя та буденні справи.
20 липня 2024 року Василь Бахур був призваний на військову службу за мобілізацією другим відділом Житомирського РТЦК та СП.
Уже за місяць гарячих боїв, із 23 серпня 2024 року, воїн вважався зниклим безвісти. Майже два роки родина жила в болісному очікуванні та надії. Проте дива не сталося. Відповідно до офіційного встановлення обставин загибелі, саме того трагічного дня, 23 серпня 2024 року, Василь Бахур загинув внаслідок штурмових дій противника поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області, до кінця виконавши свій військовий обов'язок.
У цей надзвичайно важкий час Хорошівська селищна рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють глибоке співчуття, низько схиляючи голови перед рідними, близькими, друзями та побратимами полеглого воїна. Жодні слова не втішать зранені душі, але світла пам'ять про подвиг Василя назавжди залишиться в літописі нашої громади та у серцях кожного з нас.
Про дату, час та місце прощання з Героєм і чин поховання буде повідомлено додатково.
Схиляємо голови в глибокій скорботі.
Герої не вмирають! Слава Україні! Слава її захисникам!" - йдеться у повідомленні Хорошівської територіальної громади.
Василь Андрійович служив стрільцем-помічником гранатометника 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини АХХХХ. Він до останнього подиху зі зброєю в руках захищав рідну землю у лавах легендарної 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
"Василь Бахур народився 23 травня 1978 року у селі Грушки, Тоді ще Володарськ-Волинського району Житомирської області у великій, дружній багатодітній родині Андрія Олександровича та Євгенії Олександрівни.
Перший клас хлопець закінчил у Грушівській середній школі, а згодом продовжив навчання й здобув освіту в Житомирській спеціальній школі-інтернаті №9.
Його трудовий шлях розпочався у рідному селі в 1996 році, де він працював у місцевому колгоспі «Маяк». Пізніше чоловік працював вантажником на заводі «Руден», а згодом — охоронцем у приватній фірмі «Грабенко». Василь не встиг створити власної сім'ї. Останні роки він проживав у селищі Головине, звідки й пішов боронити Батьківщину, залишивши мирне життя та буденні справи.
20 липня 2024 року Василь Бахур був призваний на військову службу за мобілізацією другим відділом Житомирського РТЦК та СП.
Уже за місяць гарячих боїв, із 23 серпня 2024 року, воїн вважався зниклим безвісти. Майже два роки родина жила в болісному очікуванні та надії. Проте дива не сталося. Відповідно до офіційного встановлення обставин загибелі, саме того трагічного дня, 23 серпня 2024 року, Василь Бахур загинув внаслідок штурмових дій противника поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області, до кінця виконавши свій військовий обов'язок.
У цей надзвичайно важкий час Хорошівська селищна рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють глибоке співчуття, низько схиляючи голови перед рідними, близькими, друзями та побратимами полеглого воїна. Жодні слова не втішать зранені душі, але світла пам'ять про подвиг Василя назавжди залишиться в літописі нашої громади та у серцях кожного з нас.
Про дату, час та місце прощання з Героєм і чин поховання буде повідомлено додатково.
Схиляємо голови в глибокій скорботі.
Герої не вмирають! Слава Україні! Слава її захисникам!" - йдеться у повідомленні Хорошівської територіальної громади.
Вернуться назад