DataLife Engine > Обласні новини > Історія військової медикині Єлизавети з Житомирщини: від роботи в лікарні до служби на передовій

Історія військової медикині Єлизавети з Житомирщини: від роботи в лікарні до служби на передовій


16.07. Разместил: yuriy
Історія військової медикині Єлизавети з Житомирщини: від роботи в лікарні до служби на передовій


Медична сестра медичного пункту 199 навчального центру Єлизавета вже майже десять років служить у лавах Збройних Сил України. Її шлях у військовій медицині розпочався у 2016 році.

До армії Єлизавета працювала медичною сестрою в Житомирській обласній клінічній лікарні. Однак події на сході України змусили її переглянути власні пріоритети та зробити непростий вибір.

«Коли почалася війна, я розуміла, що там, на фронті, наша допомога була значно необхіднішою», — згадує вона.

У 2016 році Єлизавета розпочала службу в одному з підрозділів Сухопутних військ, а вже через рік перевелася до Десантно-штурмових військ. З 2017 року проходить службу у 199-му навчальному центрі ДШВ.

Перші місяці військової служби припали на виконання завдань у районі Маріуполя. Саме там вона вперше побачила справжнє обличчя війни.

У той період вона служила медичною сестрою автобатальйону. Разом із ремонтними групами виїжджала на евакуацію пошкодженої техніки та виконувала медичний супровід особового складу. Робота часто проходила у складних та небезпечних умовах.

Особливо закарбувався в пам’яті один із викликів. Після доставки до лікарні одного військовослужбовця, медики отримали термінове повідомлення.

«Повідомили, що горить танк і там люди. Ми одразу виїхали на евакуацію. Такі моменти назавжди залишаються в пам’яті. Це були дуже важкі картини, але тоді не думаєш про страх чи втому — потрібно рятувати людей», — згадує Єлизавета.

За роки служби вона переконалася, що військова медицина — це не лише професія, а й покликання. Разом із тим багаторічне навантаження та постійна відповідальність даються взнаки.

«Я із задоволенням навчатиму молодих медиків, передаватиму свій досвід. Але відверто кажучи, за ці роки трохи втомилась. Усьому є свій час і своя межа», — зізнається військовослужбовиця. Попри втому, вона з гордістю говорить про свій внесок у спільну справу та про людей, з якими довелося служити поруч.

Хочеш допомогти десантникам? Стань Другом ДШВ! Всеукраїнська платформа збирає кошти для підтримки ДШВ ЗС України (druzi.mil.gov.ua)

Група комунікацій 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗС України

Вернуться назад