Житомирських журналістів запросили до лісу
12.08. Разместил: yuriy
Прес-тур лісами свого господарства організували журналістам лісівники Баранівського держлісгоспу.
Громадськість сьогодні хвилює доля нашого лісу, - каже директор лісгоспу Анатолій Остудімов, - вона хоче знати, як і хто розпоряджається цим природнім ресурсом краю. Ми теж зі свого боку прагнемо, аби в процесі лісокористування якнайповніше враховувалися інтереси місцевого населення, бо ліс – це наше спільне багатство. Проте сьогодні стан насаджень району викликає у нас, лісівників, велику тривогу – хвойний ліс масово всихає.
Відтак журналістам лісівники продемонстрували цілі ділянки хвойного лісу, ураженого хворобою. До розмови долучилися і науковці, екологи та лісопатологи.
Не може на сьогодні наука запропонувала бодай якого дієвого методу боротьби з цією проблемою, - констатує директор Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Тарасевич та демонструє гостям дерева з рудою кроною, посинілим стовбуром з облізлою корою, під якою - розплідних шкідників-комах. – Хімічні засоби тут не застосуєш, бо ж у лісі населення збирає ягоди та гриби, випасає худобу. Та й ще питання: як ці речовини вплинуть на тваринний світ лісу? Не можемо говорити і про якесь лікування кожного окремого дерева – справа це аж надто дороговартісна.
Не вірте розмовам про те, що під виглядом санітарних рубок лісівники безконтрольно вирубують здорові дерева, - переконує журналістів лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Тамара Івацко. – Аби розпочати рубки – потрібно провести обстеження комісією із відповідних спеціалістів та отримали дозволи з екологічної інспекції, обласного управління…
Та ще погодити з СБУ в області та місцевими громадами, - додає головний лісничий лісгоспу Віктор Мірошніченко.
Отож маємо надію, що ви донесете до громадськості суть проблеми, - звертається до представників засобів масової інформації керівник господарства, - аби населення розуміло, що на хворобі лісу лісівники не наживаються, навпаки – і лісгосп несе збитки, і місцеві бюджети, і державний. Бо ж вражений хворобою ліс може піти хіба що на дрова, а їх вартість в рази менша вартості ділової деревини. Натомість на створення лісових культур на цих лісосіках потрібно витратити немалі кошти…
Наталія Горай,
прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Громадськість сьогодні хвилює доля нашого лісу, - каже директор лісгоспу Анатолій Остудімов, - вона хоче знати, як і хто розпоряджається цим природнім ресурсом краю. Ми теж зі свого боку прагнемо, аби в процесі лісокористування якнайповніше враховувалися інтереси місцевого населення, бо ліс – це наше спільне багатство. Проте сьогодні стан насаджень району викликає у нас, лісівників, велику тривогу – хвойний ліс масово всихає.
Відтак журналістам лісівники продемонстрували цілі ділянки хвойного лісу, ураженого хворобою. До розмови долучилися і науковці, екологи та лісопатологи.
Не може на сьогодні наука запропонувала бодай якого дієвого методу боротьби з цією проблемою, - констатує директор Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Тарасевич та демонструє гостям дерева з рудою кроною, посинілим стовбуром з облізлою корою, під якою - розплідних шкідників-комах. – Хімічні засоби тут не застосуєш, бо ж у лісі населення збирає ягоди та гриби, випасає худобу. Та й ще питання: як ці речовини вплинуть на тваринний світ лісу? Не можемо говорити і про якесь лікування кожного окремого дерева – справа це аж надто дороговартісна.
Не вірте розмовам про те, що під виглядом санітарних рубок лісівники безконтрольно вирубують здорові дерева, - переконує журналістів лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Тамара Івацко. – Аби розпочати рубки – потрібно провести обстеження комісією із відповідних спеціалістів та отримали дозволи з екологічної інспекції, обласного управління…
Та ще погодити з СБУ в області та місцевими громадами, - додає головний лісничий лісгоспу Віктор Мірошніченко.
Отож маємо надію, що ви донесете до громадськості суть проблеми, - звертається до представників засобів масової інформації керівник господарства, - аби населення розуміло, що на хворобі лісу лісівники не наживаються, навпаки – і лісгосп несе збитки, і місцеві бюджети, і державний. Бо ж вражений хворобою ліс може піти хіба що на дрова, а їх вартість в рази менша вартості ділової деревини. Натомість на створення лісових культур на цих лісосіках потрібно витратити немалі кошти…
Наталія Горай,
прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Вернуться назад