Села на Житомирщині не підняти без втручання держави та системних реформ - Руслан Годований

Як повідомили Інтернет-виданню Рупор Житомира в прес-службі Єдиного Центру, після чергових відвідин сіл Житомирщини та спілкування з місцевими жителями, Керівник секретаріату Житомирської обласної організації Єдиного Центру Руслан Годований запевняє, що для створення робочих місць та розвитку інфраструктури на селі необхідні масштабні всеукраїнські реформи, а не разова грошова підтримка окремих населених пунктів.

«Сьогодні всі, кого цікавить впливовість в тому чи іншому селі, намагаються дрібними подарунками задовільнити потреби села, разово надавши ФАПу елементарні ліки, школі - десяток книг, а дитсадку – іграшок. Проте, ніхто не збирається насправді відновлювати життя в селах», - говорить керівник секретаріату Житомирської обласної організації Єдиного Центру Руслан Годований після чергових відвідин сіл Андрушівського та Радомишельського районів Житомирщини.

На думку єдиноцентриста, «села Житомирщини просто вимирають через старіння населення: дітей народжується мало, а молодь взагалі тікає з села через відсутність будь-якої роботи та елементарної інфраструктури».

«Сьогодні, наприклад, двісті мешканців сільської ради мають за рахунок власних податків утримувати щонайменше трьох працівників: сільського голову, секретаря ради та бухгалтера. На території села немає жодного підприємства. У таких умовах про ефективність роботи працівників сільради годі й говорити, а кошти на їх зарплатню виділяють з держбюджету. При цьому заробітна плата голови у сільській раді у двісті чоловік та в три тисячі мешканців однакова, а завантаженість та ефективність в роботі – зовсім різна», - констатує беззаперечний факт Годований й наголошує, що «без втручання держави жоден сільський голова не підніме село, де крім працівників сільської ради мешкають одні пенсіонери».

«Має бути комплексна державна програма – реформа на всеукраїнському рівні. Якщо є неефективним і безперспективним розвиток малих сільських рад, їх необхідно об’єднувати у громади, хоча б до п’яти-восьми тисяч мешканців. Тоді б збільшувався бюджет сільської ради, економилися б кошти на утриманні працівників сільради, більш ефективно можна було б організувати надання медичної допомоги та успішніше розвивати інфраструктуру сіл, створювати сільськогосподарські підприємства, а відтак і робочі місця. Чим більша громада – тим реальнішим є її розвиток», - підсумовує Годований.