DataLife Engine > Політика > Павло Жебрівський: Бюджет Азарова - бюджет «терпіл»

Павло Жебрівський: Бюджет Азарова - бюджет «терпіл»


22.12. Разместил: yuriy
За інформацією прес-служби партії «Українська платформа», народний депутат України, голова Підкомітету з питань видатків державного бюджету Бюджетного комітету ВР, голова політичної партії «Українська платформа» Павло Жебрівський поділився із інтернет-виданням forUm особливостями проекту державного бюджету на 2011 рік.

Я давно працюю в Бюджетному комітеті, і щороку, опрацьовуючи головний фінансовий документ країни, роблю висновки і даю назву. Одного року я назвав його дерибаном, після нього був бюджет проїдання, цей рік ми доживаємо за «яловим» бюджетом (адже ялова корова – це та, що не дає ані молока, ані телятка). На думку про назву бюджету, за яким ми житимемо у наступному році, мене наштовхнули слова Міністра фінансів Федора Ярошенка, який назвав нинішню економіку держави «економікою терпіння». Дочитавши останню сторінку проекту Азарова, я зрозумів що переді мною – бюджет «терпіл». І терпіти, на жаль, мають всі, крім тих людей, заради яких будуть терпіти інші.

На превеликий жаль, цей бюджет немає жодної філософії. Окрім «священної корови» - Євро-2012, на який закладено наступного року близько 20 млрд. грн. і який є лише локальним проектом, я не побачив спрямування фінансового потоку держави на розігрів економіки. І після вивчення проекту на засіданні Бюджетного комітету я запитував у Міністра фінансів: «А за рахунок чого економіка країни розвиватиметься наступного року, адже 85% - це бюджет споживання, а 15% - це ті кошти, які потрібно спрямувати у так звані реперні точки, які б дали поштовх до розвитку економіки?» Варто зізнатися, що у відповідь лише опускали очі.

Єдине, до чого у мене немає претензій – це маркопоказники. Можливо ще й тому, що ключовий внесок у їхню розробку було здійснено Міжнародним валютним фондом, а точніше сказати, - макропоказники визначив Міжнародний валютний фонд. Хоча, якщо придивитися, то можна дещо побачити… Всі знають, що при формуванні проекту бюджету щороку у рівень валового внутрішнього продукту закладається 20% тіньової економіки. Тобто, коли уряд каже, що ВВП складатиме 1 трлн. 250 млрд., то відніміть звідси 20% тіньової економіки і отримаємо, що реальний нетіньовий сектор економіки дасть 1 трлн. 50-80 млрд. грн. Але за планом фактично половину бюджету країни в наступному році мають забезпечити експортоорієнтовані галузі. І тут все було б добре, якби ми експортували машини, устаткування, тобто кінцевий продукт, але, на жаль, сьогодні ми є лише сировинним додатком розвинених країн.

Сумно стає і тоді, коли читаєш дохідну частину бюджету. Хоча Партія регіонів і каже, що нібито бореться за самодостатність регіонів, але для прикладу наведу декілька цифр. Зведений бюджет – це 360 млрд. грн. Видатки Мінфіну – це 143 млрд. грн. загальнодержавних видатків і трохи більше 47 млрд. грн. внутрішніх видатків. Що це означає? Що розпорядником більшої частини (190 млрд. грн. із 360 млрд. грн.) зведеного бюджету буде все ж таки Міністерство фінансів.

Візьмемо надходження з місцевих бюджетів. 81 млрд. грн., які має зібрати загальний спеціальний фонд місцевих бюджетів – це всього-на-всього 22% від загального бюджету. Якщо перерахувати до рівня ВВП, то до місцевих бюджетів збереться лише трохи більше 6% від рівня ВВП. Іншими словами, концентруючи фінансовий ресурс в Міністерстві фінансів, ми знищуємо місцеве самоврядування.

Цікава новела з цього приводу існує в Києві. Достатньо, м’яко кажучи, неефективне управління міського голови призвело до того, що бюджет вилучення для столиці у 2009 році був визначений у розмірі близько 7 млрд. грн. Пізніше його зменшили до 6 млрд.грн. Але цьогоріч правляча коаліція внесла зміни до Бюджетного кодексу, які передбачають, що 50% з прибуткового податку з громадян передається до загальнодержавної скарбниці. А 75% бюджету Києва і формується на основі прибуткового податку з громадян, і у нинішньому році він складе 6 млрд. 900 млн. грн. Приплюсуймо сюди ще додаткові вилучення у сумі 1 млрд. 400 млн.грн., подивимось, що цьогорічний бюджет Києва складає приблизно 13 млрд. грн., то побачимо, що до столичної скарбниці наступного року надійде лише 1 млрд. доларів, чого геть замало для серця України.

Загалом, у бюджеті-2011 планується збільшити статті доходів на 15%.

Переглянувши розподіл видатків, можна зробити висновок, що найулюбленішою структурою в Україні є Генпрокуратура. Якщо минулого року було суттєве збільшення фінансування цієї установи, то сьогодні «зашкалило» все і вся. У минулому році було 200 мільйонів, в цьому році виділяють 2 мільярди, тобто фінансування Генпрокуратури фактично збільшилося на 80%. Друга структура в рейтингу, яка отримує достатньо багато фінансування, - це СБУ. У цьому році її витрати збільшуються більше, ніж на 20%. І третя структура за значимістю в державі - це Міністерство внутрішніх справ, де передбачається збільшення фінансування на 14,7-15%. Здавалося б, що в цьому силовому блоці знайдеться місце і Міністерству оборони. Нічого подібного! Для Міноборони фінансування збільшується лише трохи більше, ніж на 4%. І серед силових структур це фактично якийсь ізгой!

Таким чином, в Україні формується поліцейська держава. Коли фінансуються ті, хто повинен захищати владу, навіть з величезним запасом, зрозуміло, що тоді ці люди повинні захищати владу від іншої частини суспільства.

Хочу наголосити, що гроші в Держбюджеті на 2011 рік у цілому спрямовані на забезпечення можновладців. Окрім фінансування силового блоку, не забув про себе і державний апарат. Збільшення фінансування для ДУС – це взагалі унікальна ситуація. На Феофанію в наступному році виділяється на 200 млн. гривень більше, ніж у минулому. Для так званої «верхньої» поліклініки, яка обслуговує «власть імущих», бюджет збільшується на 108 млн. гривень. Для перевезень вищих посадових осіб у 2009 році було виділено 62 млн. гривень, у 2010 році - ця цифра збільшилася вдвічі, а у Держбюджеті на 2011 рік закладено понад 180 млн. гривень. Тобто на себе рідних грошей не пошкодували!

Утім, всі інші Міністерства отримують збільшення державного фінансування від 3 до 5%, і це при збільшенні бюджету на 15%!!!

Щодо підвищення соціальних стандартів, то проект держбюджету-2011 характеризується фактичним їх зниженням, не дивлячись на номінальне підвищення у проекті бюджету: мінімальна зарплата зросте на 63 грн, мінімальна пенсія - на 50 грн. Утім, підвищення рівне приблизно з рівнем інфляції у 8,9%, тому фактично відбудеться індексація. Через це, зростання доходів населення примарне.

Резюмуючи, хочеться зазначити, що однією з найбільших проблем державного бюджету в наступному році є те, що все ж таки буде відбуватися перетворення України у поліцейську державу, а не державу, у якій розвиватиметься громадянське суспільство, де люди будуть насправді заможними, самодостатніми і де сформується середній клас, який насправді буде впливати на політику в країні.

Вернуться назад