Земельні відносини: Що чекати українцям?

Сьогодні земля це ключовий ресурс, від якого залежить існування людства на планеті. Враховуючи зростання демографічних дисбалансів в світі, продовольча проблема стала основною проблемою в світі та, зокрема, в Україні.

Однією з основних складових різкого подорожчання продовольства у світі став спекулятивний капітал, який став активно скуповувати ф'ючерси на продовольство, що привело до активної накрутки цін. Події які сьогодні відбуваються в багатьох країнах світу, зокрема Близького Сходу, де продовольчі негаразди призвели до загострення внутрішньодержавної обстановки продемонстрували, що сьогодні продовольство тотожне політичному контролю і все вказує на те, що його значення зростатиме.

У нас немає прямих доказів (такі речі тримаються у таємниці), але є переконання, що МВФ тисне на український уряд, на владу взагалі, щоб можна було скупити українську землю, тим самим відтягнути термін нової кризи, причина якої – порожній, «мальований» долар. Його і треба зробити трохи важчим українською землею.
Ось чому до українських земель так різко виріс інтерес у всьому світі. Вже сьогодні британці готові узяти в оренду мільйон гектарів українських чорноземів. Сотні тисяч га узяли в оренду американські і європейські агрохолдинги. Український уряд заявив, що продаж землі почнеться з 2013 року, а парламент відхилював пропозицію про введення мораторію на її продаж.

Чому вони зайняли таку позицію вочевидь - український капітал має паразитичну природу, тобто, основні гроші заробляються у формі маклерської посередницької операції, тому необхідно створити всі умови для продажу земель.

Така підготовка ведеться в поспіху, тому що на українські власті давлять США і Європа, які хочуть дістати полегшений доступ до наших чорноземів. При цьому Захід нав'язує Україні модель, де на її чорноземах виробляються шкідливі монокультури на зразок рапсу або соняшнику, тоді як пшениця виробляється в США або ЄС. Така схема дозволяє вивести нас з гри, як потужного гравця на ринку пшениці (яка має первинне значення) і прив'язує нас до потребами західних ринків.
Наслідки для нас абсолютно очевидні:
Перше, ми виявляємося залежні від квот, які дають для наших експортерів ЄС і США.
Друге, ми втрачаємо перспективи виходу на ринки, де існує великий дефіцит продовольства і де ми могли б отримувати великий прибуток.

Третє, ми втрачаємо власну продовольчу безпеку, оскільки орієнтація сільського господарства на декілька монокультур вже привела до нездатності забезпечити себе продовольством самостійно. Звідси проблема гречки, картоплі і так далі.

Четверте, звідси виникає загроза політичній дестабілізації України, оскільки окрім того, що ми вже сьогодні нездібні себе нагодувати, зняття мораторію на продаж землі і переорієнтація сільського господарства на експорт монокультур приведе до витіснення зайвих людей з села в міста.

Отже треба прийняти закон про ринковий обіг права оренди земельних ділянок. Соціалісти запропонували такий проект закону, згідно якого покупцем української землі може бути лише українська держава. Вона повинна викуповувати землю і через державний Земельний банк здавати її в оренду на конкурсних умовах, з гарантіями для інвестора, контролювати збереження родючості ґрунтів, створивши для того єдину державну службу. Цим шляхом рухається світ. Нам пропонують протилежне.

Продовольча криза дає Україні шанс не лише перетворити сільське господарство на локомотив економіки, але і створити потужні транснаціональні фінансово-промислові групи, які б визначали погоду у ряді сегментів світової економіки. Єдина перешкода цьому – недалекість національних еліт, які вважають за краще отримувати миттєві вигоди. Така політика приведе втраті державою контролю над останнім ключовим ресурсом – землею.



голова Житомирської обласної організації Соціалістичної партії України
Олег Пінський