Партія регіонів: Сходу України не цікава думка Центру

Де і коли відбулася обласна партійна конференція не знають навіть найповажніші регіонали, які були запрошені на з’їзд у Київ - Наталя Леонченко та Тетяна Іваницька. Центр Суспільних Комунікацій запитав у Тетяни Іваницької про ситуацію в обласній організації ПР.

Нагадаємо, прес-служба Партії регіонів у вівторок, 2 квітня 2014 року повідомила, що на зборах активу Житомирської обласної організації Партії регіонів під головуванням Сергія Рижука було обговорено питання про підтримку на майбутніх президентських виборах Сергія Тігіпка.

Пані Тетяно, розкажіть, які враження від з’їзду, який відбувся 29 березня 2014 року в столиці?
Нас була дуже маленька делегація, але ми не були делегатами з’їзду. Ми поїхали як запрошені.

А хто тоді були делегатами, які підтримали висунення кандидата в Президенти – Михайла Добкіна?
Делегатами були тільки Андрій Дяченко і Олександр Никитюк.

Але ж пан Нікітюк написав заяву про вихід з партії і у ЗМІ була про це інформація?
Ми також були здивовані. Коли пішла розмова про підтримку Михайла Добкіна, ми написали заяву в президію про те, що Житомирська область – центральний регіон України, і тому кандидатура Добкіна буде роз’єднуючою. Запропонували підтримати Сергія Тігіпка. На це не було жодної реакції. Ми зрозуміли, що Сходу України не цікава думка Центру.

Ну чому ж, вчора відбулася конференція, на ній було вирішено підтримати пана Тігіпко, як вона проходила?
Ні, я нічого не знаю про вчорашню конференцію, і мене ніхто туди не запрошував (від авт., - про конференцію нічого не було відомо і Наталії Леонченко).

У соціальній мережі з’явилася інформація, що Партія регіонів отримала негласну команду працювати на одного з кандидатів у президенти від іншої політсили, а пану Рижуку та Никитюку гарантії недоторканності. Це правда?
Цього теж нічого не знаємо. Коли відбулася революція і загинуло багато людей, то люди гинули за відкритість, за зміну. Якщо зараз ведуться такі кулуарні домовленості, то я тоді не розумію, навіщо були люди на барикадах і чому вони загинули? Я людина відкрита, я говорю те, що я думаю. І за це часом отримую неприємності. Тоді були кулуарні ігри і нас ніхто не слухав, простих, рядових членів партії, чи депутатів, які не мають великих статків. Нашою думкою ніхто не цікавився. Завжди були великі гаманці, які все вирішували, а нам потрібно було лише підняти руку. Якщо зараз знов такі домовленості будуть, то мені дуже прикро.

А що ви можете сказати про призначення які зараз відбуваються, вони є кулуарними?
Кулуарні. Я депутат облради двох скликань, мій чоловік депутат міськради двох складів. Якщо зараз проводити люстрацію, то ми не маємо жодного приміщення комунального приватизованого, або в оренді, жодного куска землі. Все, що ми мали - ми купували. Єдине, що є - бізнес. Ми його взяли, ми його ведемо, брали кредити, але ми ніколи не були держслужбовцями і свої питання не лобіювали.