Володимир Литвин: Сьогодні гора народила мишу

ГОРА НАРОДИЛА МИШУ.

Так можна охарактеризувати результати розгляду ВР у закритому режимі питання «Про ситуацію в Україні у зв’язку з загрозою порушення цілісності та конституційного ладу держави».

Керівники сектору безпеки і оборони так і не спромоглися поінформувати, у чому зміст антитерористичної операції (АТО), її відповідності положенням законів про боротьбу з тероризмом та про Збройні сили України. Їх виступи швидше нагадували політичні маніфести. Утім, А.Аваков продемонстрував більш-менш реальне знання ситуації та реалізм. Його намагання бути об’єктивним, схоже, далеко не усіма сприймається.

Ще одна особливість: деякі силовики постійно апелюючи до теми агресії РФ, розглядають її як таку собі індульгенцію за свої недостатні дії. Наприклад, чітко так і не прозвучало те, що важка техніка передислоковується для прикриття кордонів, а не для АТО. Адже з цього приводу багато спекуляцій. Не кажу вже про те, що бездарність військових приводить до захоплення цієї техніки «зеленими чоловічками».

Судячи з усього, немає достатнього розуміння владою очевидного факту: реалізувати АТО належить за умов інформаційного терору проти України, відсутності довіри частини людей до Києва. Як наслідок, часто-густо українські військові пересуваються на сході як партизани.

А що буде далі, коли люди отримають платівки на комунальні послуги з новими розцінками? Отже, як мінімум, для розблокування ситуації належить задіяти комплексний підхід, врахувати й соціальний чинник, щоб він не каталізував поглиблення напруженості й нестабільності.

Окрема тема – все ще слабка скоординованість дій структур та сил, задіяних в АТО, проголошення намірів та демонстрація словесної рішучості і водночас хронічне запізнення з рішеннями. Особливо – з їх практичною реалізацією.

Що на виході? Вчергове ВР вийшла на прийняття чергової заяви, декларацію про підтримку збройної організації України. Узгодженої, скоординованої української позиції щодо нав’язуваних Україні питань як не було, так і немає. Те, що пропонується, демонстративно ігнорується. Вже хронічно будемо реагувати, коли «активісти» зі сходу вважатимуть для себе це пройденим етапом. Скажімо, влада тепер починає декларувати свою схильність до референдуму. Але це можна було розглядати вчора. А як сьогодні організовувати і проводити референдум в умовах такої конфліктної ситуації, у якій дехто вже вбачає війну?

По обіді Комітет з питань безпеки і оборони всебічно розгляне під таким кутом питання, узагальнить усі пропозиції, які прозвучали на закритому засіданні ВР, і запропонує черговий пакет рішень. Сподіваюсь, що вони будуть почуті.