Житомирський регіонал Присяжнюк розповів про проблеми розвитку вітчизняного тваринницва

За інформацією прес-служби Обласної організації Партії регіонів, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, голова Житомирської обласної організації Партії регіонів Микола Володимирович Присяжнюк в інтерв’ю газеті «Поліський регіон» розповів про проблеми розвитку вітчизняного тваринницва та м’ясопереробної галузі.

– 2009 рік для тваринників був доволі складний. Світова фінансово-економічна криза, падіння платоспроможності населення, безперешкодний імпорт м’яса – все це відбилося на роботі галузі, і вітчизняні тваринники опинились на межі виживання. Чи має намір комітет відстоювати інтереси тваринників?
– Наш комітет вимагатиме від уряду перш за все доопрацювати бюджет. Я не кажу про об’єми бюджету, оскільки існують визначені реалії сьогоднішнього дня, що привели до бюджету таких розмірів, я кажу про техніку його використання. Якщо бюджет не буде направлений на консолідацію всіх зусиль виробничої бази, інвесторів, науки, залучення молодих спеціалістів, яких ми сьогодні випускаємо, ми, аграрії, готові блокувати трибуну. Далі методом латання дірок йти не можна, так ми деградуємо повністю. Сьогодні можна спостерігати на фермах, що розвиваються, залучення іноземних спеціалістів. Цю тенденцію необхідно зупинити. Ми щорічно випускаємо 10 тис. молодих спеціалістів-аграріїв, яких необхідно працевлаштувати, інакше навіщо ми їх готуємо і витрачаємо щорічно півтора мільярда гривень.
Тваринництво необхідно розвивати й через лізингову систему. Тваринники повинні мати дешеві кредити, пільги на придбання племінного поголів’я, щоб безпосередньо на фермах і полях могли вести наукові розробки наші науково-дослідні й аграрні інститути. Що стосується молодих спеціалістів-аграріїв, я хочу ініціювати зміну системи навчання, щоб 4 роки вони навчались в інституті, а 2 наступних мали можливість переймати передовий досвід виробництва за кордоном.
Я пропоную за допомогою бюджету стимулювати великі тваринницькі й свинарські ферми. Необхідно також, щоб Міністерство аграрної політики займалось моніторингом ринку – як вітчизняного, так і світового, щоб аналітики могли розрахувати, скільки і чого необхідно в новому році посіяти й виростити.

– Тобто повертаємося до планованого ведення господарства.
– Кращого ніхто не вигадав. При розробці бюджету наш комітет наполягатиме перш за все на збереженні українського села. Необхідно розвивати не тільки великі підприємства, але й надавати державну допомогу невеликим фермам на селі. До того ж необхідно відродити ту систему кооперативів, яка свого часу працювала на селі, Але з урахуванням реалій сьогоднішнього дня. І якщо ми відродимо вертикаль взаємозв’язку оптових ринків із заготівельними кооперативами, тваринництво перейде до ефективного та безпечного виробництва.
Те, що наука останні 18 років була відірвана від виробництва, сьогодні дало свої наслідки – знищено ферми, у тваринництві немає племінного поголів’я.
Уряд Віктора Януковича пропонував два роки тому програму будівництва житла для молодих спеціалістів на селі. Якби ця програма пропрацювала три роки, ми б не мали зараз таких проблем.

– Чи можливо відрегулювати імпорт таким чином, щоб задовольнити потреби м’ясопереробників і при цьому розвивати вітчизняне тваринництво?
– Кажучи інакше, знайти золоту середину. Поки ми не вступали у ВТО, цю золоту середину було знайти легко. Існували відповідні квоти, були відповідні пільги, завдяки чому регулювалось це питання.
Цього року імпорт м’яса з кількох причин знизиться порівняно з показниками попереднього року – через кризу зменшилась купівельна спроможність, ветеринарна служба більш серйозно контролює імпорт м’яса, вдалося зупинити контрабанду. Ми спробували ввести мито на ввезення м’яса, яке недовго проіснувало, оскільки пролунав протест з боку ВТО, а Світовий банк заявив про ненадання кредиту у випадку незняття мита. Зараз ми ініціюємо створення асоціації імпорту м’яса, яка б відповідала не тільки за імпорт, але й усвідомлювала, що без кінця не можна наповнювати внутрішній ринок імпортними продуктами. Ветеринарна служба, в свою чергу, повинна посилити контроль за якістю продуктів, що ввозяться. До того ж ми виступили з ініціативою введення податку на виробництво м’яса, який будуть платити імпортери, тобто та сировина, що буде ввозитись, оподатковуватиметься у розмірі 12-13%. Ці кошти будуть направлятись у спецфонд з метою подальшого використання для розвитку тваринництва. Ми порахували, що за рік це складе 500 млн. грн. Враховуючи допомогу, яку буде закладено в бюджет на 2010 рік, все це допоможе розгорнути вектор тваринництва в бік зростання.
До того ж з першого січня набувають чинності державні стандарти на м’ясопереробну продукцію. Якщо наша загальнонаціональна продукція буде за якістю набагато вища, ніж імпортна, ми зможемо припинити імпортні поставки.

– Чи можна стверджувати, що тваринників чекає полі-пшення ситуації у 2010 році?
– Тваринники та аграрії (15 млн. українців – це аграрний сектор) зобов’язані вимагати від уряду і Верховної Ради покращення ситуації. Те лояльне ставлення з боку аграріїв до дій уряду, що було на початку року, не принесло результатів, тому потрібно змінювати тактику. І це одна з головних підстав пред’явити уряду жорсткі вимоги. Україна, незважаючи на кризу, завдяки аграрному сектору вистояла і тепер повинна розвиватися більш інтенсивно, щоб з імпортозалежної стати експорто-орієнтованою країною. Адже криза — завжди для когось шанс піти вперед.