Київський суд арештував екс-архітектора Житомира, якого затримали за вимагання 90 тис євро хабара

Виконувач обов’язків начальника відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації Тарас Борис, який з лютого 2011 по листопад 2012 рр був головним архітектором Житомира, взятий під варту до 1 травня цього року. Про це свідчить ухвала Апеляйційного суду м. Києва від 16 березня. Суд при цьому також визначив заставу у розмірі 1,38 млн грн.

Чиновник проходить як підозрюваний по кримінальному провадженню, порушеному за статтею «одержання неправомірної вигоди». Покарання по цій статті передбачає позбавлення волі від 8 до 10 років.

За даними слідства, в.о. начальника відділу архітектури та містобудування Васильківської РДА Тарас Борис вимагав 91 тис євро хабара за зміну цільового призначення земельної ділянки площею 2,4 га з сільськогосподарської на промислову. Він був затриманий під час отримання частини хабара у розмірі 34,5 тис євро в кафе у Глевасі на початку березня і рішенням суду поміщений під домашній арешт.

За пособництво в отриманні хабара підозру також вручено в.о. директора комунального підприємства «Архітектурне бюро» Васильківської районної ради Н. Тичині. Чиновниця теж була в кафе під час отримання хабара. На відміну від її колеги з РДА, вона була взята під варту ще на початку березня. Суд визначив для неї розмір застави у 207 тис грн.

Затримання посадовців провели співробітники СБУ і прокуратури.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
У Х В А Л А
Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.
суддів - Лашевича В.М., Сокуренка Д.М.
при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року,

за участю прокурора - Малик О.І.
підозрюваного - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року в кримінальному провадженні №42016110000000057, внесеному 1.02.2016 р. до ЄРДР, відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ониськіва А.М., погодженогопрокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І., про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Житомирі, обіймав посаду виконувача обов'язків начальника відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації Київської області, зареєстрований: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2; несудимий, -

якому повідомлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

Також на підозрюваного ОСОБА_1 покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого та суду;
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваною у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали визначений слідчим суддею до 4.05.2016 року включно.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вказав, що слідчим та прокурором не було доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні, при цьому врахував позитивні характеристики про особу підозрюваного, оцінив обставини обґрунтованості пред'явленої підозри у вчиненні злочину, взяв до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки та дійшов висновку, що у кримінальному провадженні відсутні обставини, які б виправдовували таке втручання у права свободи особи, як тримання під вартою.

З метою запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

В апеляційній скарзі прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І. просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.03.2016 про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні №42016110000000057 ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, скасувати повністю. Ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні під №42016110000000057 ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 2500 мінімальних заробітних плат, що складає 3445000 гривень.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що за результатами розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, помилково дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки слідчим суддею належним чином не враховано наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема те, що у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перебувають у її віданні; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На думку апелянта підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також наявність наведених ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того вказує, що в разі застосування до ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триванням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.

Прокурор Малик О.І вважає, що враховуючи інтереси держави, пріоритетом якої є підписана угода з Європейським Союзом та позицію Президента України щодо боротьби з корупцією та хабарництвом в державі, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що само по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків може бути обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 2500 мінімальної заробітної плати, що складає 3445000 гривень.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та захисника, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.


Як вбачається з ухвали слідчого судді місцевого суду та матеріалів судового провадження, першим слідчим відділом слідчого управління Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016110000000057 від 01.02.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

3 березня 2016 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

4 березня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

4 березня 2016 року старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ониськів А.М., за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області МаликО.І., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тяжкістю інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, та посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, слідчий вказує, що більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва розглянуто та у його задоволенні відмовлено. До підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

Колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено обставин, які б виправдовували застосування щодо ОСОБА_1 такого винятково суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, а тому вважає, що суд прийняв неправильне рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, застосувавши до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово та поклавши на нього зобов'язання, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, суд не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, тяжкість злочину та дійшов помилкового висновку про співмірність наявних в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обраному запобіжному заходу, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Як наслідок, суд своїм рішенням не забезпечив впевненості в належній процесуальній поведінці ОСОБА_1, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали колегією суддів, якою слід задовольнити клопотання прокурора та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах судового провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні вказаного злочину. Вагомість вказаних доказів сумнів не викликає.

Також апеляційним судом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, колегія суддів вважає, що на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке може загрожувати ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненому злочині, а саме позбавлення волі від восьми до дванадцяти років та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення. Надані позитивні характеризуючі дані відносно підозрюваного ОСОБА_1 враховуються апеляційним судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, дані обставини не виключають того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства, оскільки інкримінований підозрюваному злочин відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, та передбачає реальне позбавлення волі, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що саме такий захід забезпечення кримінального провадження буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, однак у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, а тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачається.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, розмір отриманої неправомірної вигоди, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, яка зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави.

Беручи до уваги викладене, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним одночасно з триманням під вартою обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляд застави в розмірі 1000 (однієї тисячі) мінімальних заробітних плат, що складає 1 378 000 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч) гривень, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Крім того, це випливає також з практики Європейського Суду з прав людини, де "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.


Як вважає колегія суддів, прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_1 підозрюється. Дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Отже, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу.


За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.


Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик Ольги Іванівни - задовольнити частково.


Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 4 березня 2016 року в кримінальному провадженні під №42016110000000057, внесеному 1 лютого 2016 р. до ЄРДР, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ониськіва А.М., погодженогопрокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, який народився в м. Житомирі, обіймав посаду виконувача обов'язків начальника відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації Київської області, зареєстрований: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2; несудимий, якому повідомлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.


Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ониськіва А.М., погодженогопрокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном дії у межах строку досудового розслідування, тобто до 17:30 години 1 травня 2016 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 (однієї тисячі) мінімальних заробітних плат, що складає 1 378 000 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок №37310016015850).

Підозрюваний ОСОБА_1, який не тримається під вартою, або інший заставодавець не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого та прокурора із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею.


Визначити термін дії зазначених обов'язків до 1 травня 2016 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий старшому слідчому першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ониськіву А.М. або прокурору другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ониськіва А.М. та прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
В. Д з ю б і н В. Л а ш е в и ч Д. С о к у р е н к о