Менше блекаутів, ніж по всій Україні. Як Житомиру допомагає сміттєпереробний завод

Авторка – Яна Проць, журналістка Центру спільних дій

У лютому 2023 року в Житомирі запустили перший в Україні сміттєпереробний завод, побудований за кошти приватних інвесторів. Місто розпочало впроваджувати ефективні екополітики з управління побутовими відходами ще до офіційного ухвалення відповідного закону. А у еконавігаторі для громад від Центру спільних дій про те, як покращити управління побутовими відходами, Житомир наводили як приклад ефективного залучення приватних інвестицій.

Як місту вдалося реалізувати такий масштабний проєкт, які були виклики під час запуску заводу та як від цього виграли житомиряни, розповів міський голова Житомира Сергій Сухомлин.

Житомир отримує газ та електроенергію з побутових відходів

«Те, що Європа й інший цивілізований світ давно переробляє в гроші, ми фактично викидаємо на полігон, засмічуємо землю і погіршуємо екологію. Кожне місто в Україні продукує стільки відходів на рік, що ними можна опалювати приблизно 20-25% міста. Крім того, додатково за рахунок спалювання сміття вийде забезпечити електроенергією до 10% міста», – вважає міський голова Житомира Сергій Сухомлин.

У місті вже майже рік працює сміттєпереробний завод. Відходи для переробки збирають із Житомира і з кількох навколишніх громад. Наразі переробляють 40-45% побутових відходів, але протягом двох місяців мають запустити нове обладнання. Таким чином наступного року Житомир зможе вийти на глибину переробки у 80-85%.

Щоб сміттєпереробний завод окупився, відходи з нього можна використовувати як паливо, коментує Сергій Сухомлин. Аби розібратися, як це працює, потрібно зрозуміти морфологію сміття, тобто його склад. Повторно переробити можна лише близько 15% – це, зокрема, папір, скло, залізо, пластик. До 35% складають органічні відходи, а решта – засмічений папір, складні пластики, гума тощо. Ця категорія відходів переробці не підлягає, проте з неї можна виготовити паливо – так зване RDF (Refuse-derived fuel – паливо зі сміття). Для цього відходи сортують, підсушують, пакують, а потім везуть на сміттєспалювальний завод – фактично, він є теплоелектростанцією. Мер Житомира пояснює, що такі відходи мають високу калорійність: їхнє спалювання дозволяє отримати чималу кількість тепла й електричної енергії для міста.

«Коли Житомирський сміттєпереробний завод вийде на повну потужність, він вироблятиме до 40 тисяч тонн RDF. Це заміна 20 мільйонів кубів газу. Якщо ми візьмемо середню ціну в 15-17 тисяч гривень за тисячу кубів, то в нас вийде 300 мільйонів гривень. Таку суму грошей ми втрачаємо, коли просто вивозимо сміття на полігон. Саме тому відходи, які не підлягають переробці, треба спалювати», – вважає Сергій Сухомлин.

У Житомирі працює також ТЕС, яка виробляє енергію за рахунок спалювання відходів від деревообробки. А ще вісім років тому на полігоні запустили станцію, яка допомагає отримати з побутових відходів метан. За допомогою генераторів з газу отримують електричну енергію.

Так, у 2015 році для опалення у Житомирі використовували приблизно 97 мільйонів кубів газу. Тоді як минулий опалювальний сезон, за словами міського голови, місто пройшло з показником близько 47 мільйонів кубів. Зокрема завдяки впровадженню альтернативних джерел енергії Житомиру вдалося скоротити використання газу більш ніж удвічі. У планах – дійти до показника 5-8 мільйонів кубів за опалювальний сезон. Використання альтернативного палива для отримання газу й електроенергії було однією з причин, чому Житомир майже уник зимових блекаутів.

«Відводити нові земельні ділянки великої площі і робити нові полігони – це дуже коштовна річ. І більше того, землю можна використовувати набагато ефективніше, ніж будувати нові полігони по всій Україні. Тому ми розуміли, що коли з'явиться сміттєпереробний завод, і ми замість 100% повеземо на полігон тільки 15%, це дасть можливість зменшити навантаження на сам полігон», – розповідає Сухомлин.

Як не натрапити на нечесних інвесторів?

Для будівництва Житомирського сміттєпереробного заводу залучили хорватських інвесторів, адже система переробки побутових відходів Східної Європи є найбільш доцільною для України. Але будь-яке європейське обладнання має бути переналаштованим під споживацькі звички українців. У Західній Європі переважну частину сміття становить пластикове пакування, а органічних відходів майже немає. Їх там переробляють на компост, який фасують і продають у супермаркетах.

Сергій Сухомлин каже, що спочатку хорватські інвестори в Житомирі вирішили робити так само. Проте від такої ідеї довелося відмовитися, адже компост в Україні не користується попитом. Родючі чорноземи не вимагають стільки добрива, як інші види ґрунту. До того ж, в Україні органічних відходів набагато більше, ніж у західних країн. Тому місцеве самоврядування разом з інвесторами вирішили, що більш доцільним буде будівництво біогазової станції для переробки органічних відходів. Завдяки цьому хочуть отримати газ та електроенергію для технології житомирського сміттєпереробного заводу.

«В Україні немає такого досвіду будівництва заводів. Тому, щоб сміттєпереробний завод окупився, доводиться динамічно змінювати певні аспекти», – пояснює міський голова Житомира.

Також Сухомлин застерігає інші громади від нечесних фондів та меценатів. Свого часу з міською владою Житомира звʼязувалося близько шести інвесторів, а з двома з них місто підписало меморандуми, які так і не дали жодного результату. Попри домовленість, інвестори просто зникали й не виконували зобовʼязання. Саме тому, коли укладали угоду з хорватською компанією, громада виставила чіткі умови.

«Ми запросили банківську гарантію. Інвестори мали заплатити 1,6 мільйона євро, якщо не введуть завод в експлуатацію протягом декількох років. Вони виконали всі свої зобов'язання. Житомир натомість взяв на себе обов'язок протягом 25 років везти відходи з усього міста на сміттєпереробний завод. Також під час сесії міськради встановили тариф на переробку куба сміття – 72 гривні. Тобто переробити тонну відходів коштуватиме приблизно 200 гривень», – розповідає міський голова Житомира Сергій Сухомлин.

Житомир готовий ділитися своїм досвідом з громадами, які хочуть запровадити ініціативи з управління відходами. У місто вже приїжджали делегації з Полтави й Миколаєва. Сергій Сухомлин каже, що готові все показувати й розповідати деталі, щоб місцеве самоврядування могло успішно запустити такі екопроєкти у себе в громаді.